ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 212/6078/17(2-а/212/195/17)

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Шальєва В.А. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року в справі №212/6078/17 (2-а/212/195/18) за позовом ОСОБА_1 до Криворізької місцевої прокуратури №2 міста Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Криворізької місцевої прокуратури №2 міста Кривого Рогу про визнання протиправною бездіяльності повернуто позивачеві для подачі до належного суду.

Не погодившись ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подано до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

08.02.2019 року ОСОБА_1 повторно подано до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року в справі №212/6078/17 (2-а/212/195/18).

До повторної апеляційної скарги пред'являються вимоги статей 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, як до нової апеляційної скарги.

Відповідно до п.п. 12, 13 Розділ VII Перехідних положень КАС України (у редакції чинній з 15.12.2017) заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Згідно з частиною другою ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою ст.160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Разом із тим, ураховуючи, що апеляційна скарга була подана 08 лютого 2019 року, суддя - доповідач застосовує вимоги ч. 3 ст. 298 КАС України (у редакції чинній на час подання апеляційної скарги) відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як підтверджується матеріалами справи, оскаржувану ухвалу постановлено судом першої інстанції 22 листопада 2017 року.

Разом з цим, апеляційна скарга повторно подана 08 лютого 2019 року.

В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії ухвали Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 22 листопада 2017 року по справі №216/6078/17 (2-а/212/195/17), що в даному випадку є перепоною для суду апеляційної інстанції для вірного встановлення дати отримання оскаржуваного рішення, що в свою чергу унеможливлює встановлення подання позивачем апеляційної скарги в межах строку визначеного ст. 186 КАС України.

Згідно з ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачем в заяві про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку апеляційного оскарження обгрунтовуються отриманням лише 06.02.2019 року копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2018 року, проте ОСОБА_1 оскаржується ухвала Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.11.2017 року по справі №212/6078/17 (2-а/212/195/17), що свідчить про необгрунтованість доводів заяви, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не доведено поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження ухвали Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17 листопада 2017 року, а тому скаржнику необхідно надати заяву про поновлення строку із зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.

Згідно п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно ч. 1-2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 08 лютого 2019 року (дата звернення скаржника до суду з апеляційною скаргою) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про державний бюджет України на 2019 рік", становив 1921,00грн.

Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 подано заяву про звільнення від сплати судового збору з дотриманням норм частини 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" у зв'язку з тяжким майновим станом.

У підтвердження наведених доводів, позивачем подано довідку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №760 від 31 січня 2019 року.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 132 КАС України (чинній на час подання апеляційної скарги) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином оскільки чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору, зокрема, врахування судом майнового стану сторони, в суду відсутні підстави для задоволення клопотання ОСОБА_1 та звільнення останнього від сплати судового збору.

Крім того, клопотання про звільнення від сплати судового збору не містить достатніх доводів та обставин, що дають підстави для визнання його обґрунтованим та не засвідчується документами, які б підтверджували підстави для звільнення від сплати збору у встановленому законом порядку.

Також, положення частини 1 статті 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" не регулюють механізм та порядок звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи наведене та відсутність доказів, що засвідчують майновий стан позивача, який позбавляє можливості сплатити судовий збір, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

Враховуючи вищевикладене вважаю за необхідне зазначити, що витребування доказів є правом суду, а не його безпосереднім обов'язком.

Порушуючи питання про запит судом відомостей щодо майнового стану, позивач не зазначає жодної причини, через яку такі відомості та документи не можуть бути подані ним самостійно.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 1921,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

Зазначені обставини вказують на невідповідність апеляційної скарги вимогам процесуального законодавства, а тому згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року в справі №212/6078/17 (2-а/212/195/18) - залишити без руху.

Запропонувати апелянту протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги, а саме:

- надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22 листопада 2017 року у справі №212/6078/17 із зазначенням причин поважності такого пропуску, достатніх для його поновлення.

- надати належні докази на підтвердження скрутного матеріального стану, якими можуть бути, довідка податкового органу з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану станом на момент подання апеляційної скарги (08 лютого 2019 року);

- надати суду належні докази сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989274, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: 34317206081005, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: *;101;____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)).

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали, апеляційна скарга повертається апелянту.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з апеляційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскаржена не підлягає.

Суддя В.А. Шальєва