Дата документу 21.02.2019

Справа        № 320/3560/18

УХВАЛА                      

21 лютого 2019 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Міщенко Т.М.

за участі секретаря – Макаренко В.В.

розглянувши в м. Мелітополі заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ» адвоката ОСОБА_1 та » від 26 грудня 2017 року та 17 січня 2018 року про винесення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ», Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ», ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди,

за участі: представника позивача – адвоката ОСОБА_4, представника відповідача ТОВ «ТД «БІОЛ» - адвоката ОСОБА_5, представника відповідача ТОВ «БІОЛ» - адвоката ОСОБА_1,

встановив:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «БІОЛ», ТОВ «Торговий дім «БІОЛ», ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, відшкодування майнової та моральної шкоди.

Рішенням суду від 07 лютого 2019 року вказаний позов задоволено частково; визнано дії ТОВ «БІОЛ», ТОВ "Торговий дім «БІОЛ" та ОСОБА_3 неправомірними, як такі, що призвели до порушення права власності та спричинили шкоду; визнано договори купівлі-продажу транспортних засобів» від 26 грудня 2017 року та 17 січня 2018 року, які були укладені між ТОВ «БІОЛ» та ТОВ «ТД «БІОЛ», недійсними; зобов’язано ТОВ "Торговий дім "БІОЛ" повернути ТОВ «БІОЛ» транспортні засоби; в іншій частині позову відмовлено.

Від представника ТОВ «БІОЛ» - адвоката ОСОБА_1 надійшла заява про винесення додаткового рішення по даній справі, в якому просить вирішити її клопотання щодо скасування заходів забезпечення позову, яке було заявлене в судовому засіданні 07.02.2019, в якому було ухвалено судове рішення. Свою заяву обґрунтовує тим, що на підставі ухвали суду від 11.05.2018 про забезпечення позову у цій справі був накладений арешт на всі поточні банківські рахунки, що належать ТОВ «БІОЛ», ТОВ «ТД «БІОЛ», ОСОБА_3, в межах суми заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, а саме 31 949 837,55 грн. Суд своїм рішенням відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «БІОЛ», ТОВ «ТД «БІОЛ», ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 31 949 837, 55 грн, проте питання про скасування заходів забезпечення позову залишилось не вирішеним.

Від ТОВ «ТД «БІОЛ» надійшла заява про винесення додаткового рішення по даній справі, в якому просить вирішити питання про застосування наслідків недійсності правочинів та стягнути з ТОВ «БІОЛ» на користь ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» сплачені грошові кошти за транспортні засоби у сумі 4 906 193,7 грн. Свою заяву обґрунтовує тим, що рішенням суду від 07 лютого 2019 року визнано договори купівлі-продажу транспортних засобів» від 26 грудня 2017 року та 17 січня 2018 року, які були укладені між ТОВ «БІОЛ» та ТОВ «ТД «БІОЛ», недійсними; зобов’язано ТОВ "Торговий дім "БІОЛ" повернути ТОВ «БІОЛ» транспортні засоби. Зазначені транспортні засоби отримані на платній основі. Однак суд не застосував наслідки недійсності правочинів щодо повернення суми сплачених грошових коштів за данні транспортні засоби у розмірі 4 906 193,7 грн.

Представник ТОВ «БІОЛ» - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про винесення додаткового рішення підтримала, посилаючись на п. 8 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, яким встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує питання чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Ще в судових дебатах, які відбулись 07.02.2019, нею, як представником відповідача, було заявлено клопотання про скасування вжитих заходів забезпечення відповідно до ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 11.05.2018, хоча б у тій частині, в якій буде відмовлено позивачу в задоволенні заявлених вимог. Зі змісту ухваленого рішення вбачається, що суд відмовив позивачу в задоволенні позовної вимоги щодо стягнення з ТОВ «БІОЛ», ТОВ «ТД «БІОЛ», ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 31 949 837, 55 грн, проте питання про скасування заходів забезпечення позову залишилось не вирішеним. Тому просить суд ухвалити додаткове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду від 11.05.2018, в частині зняття арешту з поточних банківських рахунків, що належать ТОВ «БІОЛ», ТОВ «ТД «БІОЛ», ОСОБА_3, в межах суми заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, а саме 31 949 837,55 грн.

Представник ТОВ «ТД «БІОЛ» - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заяву про винесення додаткового рішення підтримав, зазначив, що оскільки суд своїм рішенням визнав правочини, укладені між ТОВ «БІОЛ» та ТОВ «ТД «БІОЛ», недійсними, то мав застосувати наслідки недійсності даних правочинів не тільки в частині зобов’язання повернення транспортних засобів, а й в частині зобов’язання повернення грошових коштів, сплачених за данні транспортні засоби. Додав, що стороною відповідачів суду було надано довідку за підписом бухгалтера та банківські виписки щодо вартості, яка була перерахована відповідачем «ТОВ «ТД «БІОЛ» відповідачу ТОВ «БІОЛ» за транспортні засоби, а саме 4 906 193,7 грн.

Представник позивача – адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти винесення додаткового рішення, посилаючись на ст. 270 ЦПК України, якою визначено вичерпний перелік випадків, в яких суд ухвалює додаткове рішення. Перелічені представниками відповідачів питання, по яким вони просять суд ухвалити додаткове рішення, не відносяться до цього переліку.

Суд, дослідивши подані до суду заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши думки учасників справи, дійшов висновку про відсутність підстав у прийнятті додаткового рішення з огляду на наступне.

Підстави, за яких може бути ухвалене додаткове рішення визначені положенням ст. 270 ЦПК України. Перелік цих обставин є вичерпним. Заявлена представником відповідача ТОВ «БІОЛ» вимога щодо прийняття додаткового рішення в частині скасування заходів забезпечення позову не передбачена ст. 270 ЦПК України, а тому вказана заява не підлягає задоволенню.

Представник ТОВ «ТД «БІОЛ» поставив питання про винесення додаткового рішення в частині застосування наслідків недійсності правочинів, посилаючись на ст. 216 ЦК України, що суд з власної ініціативи не застосував наслідки недійсності правочинів і не стягнув з ТОВ «БІОЛ» на користь ТОВ «Торговий дім «БІОЛ» сплачену суму за транспортні засоби у розмірі 4 906 193,7 грн.

Під час розгляду справи вказані позовні вимоги не були заявлені в судовому засіданні ні ким із сторін.

А у відповідності з ч. 5 ст. 216 ЦК України суд може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину.

Керуючись ст. 216 ЦК України, ст.ст. 260, 261, 270, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

В прийнятті додаткового рішення за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ» адвоката ОСОБА_1 щодо скасування заходів забезпечення позову – відмовити.

В прийнятті додаткового рішення за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ» ОСОБА_3 щодо застосування наслідків недійсності правочинів та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІОЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БІОЛ» сплачених грошових коштів за транспортні засоби – відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складений 25 лютого 2019 року.

Суддя: