УХВАЛА
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 липня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - Дорчинець С.Г., суддів - Лізанця П.М., Дідика В.М., з участю прокурора - Фрицюк В.В., засудженого - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, помічника прокурора Ужгородської міжрайонної прокуратури на вирок Ужгородського міськрайонного суду від 1 лютого 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, мешканця АДРЕСА_1, несудимого, -
засуджено за ч.2 ст.307 КК України на п'ять років шість місяців позбавлення волі; за ч.І ст.310 КК України на шість місяців арешту.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно ОСОБА_1 призначено п'ять років шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він на присадибній ділянці по місцю свого проживання АДРЕСА_1 посіяв насіння конопель, з яких виростив, з метою подальшого виготовлення наркотичного засобу - канабісу, два кущі нарковмісної рослини коноплі.
13 вересня 2005 року близько 13 год. 45 хв. в м. Чоп по вул. Миру ОСОБА_1 з метою збуту наркотичних засобів збув ОСОБА_2 паперовий згорток з подрібленою речовиною рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом вагою 20, 7 г, за що отримав 500 гривень.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку через неправильне застосування судом норм кримінального закону. Посилається на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1 не врахував, що санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає обов'язкову додаткову міру покарання в вигляді конфіскації майна.
Справа: № 423/06
Категорія:11
Головуючий у першій інстанції: Ференц А.м.
Доповідач: лізанець П.м.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 також просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Посилається на те, що досудове слідство по справі проведено однобічно й поверхнево, крім того, при провадженні досудового слідства порушено його право на захист та призначено суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який визнав за необхідне скасувати вирок, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що вони підлягають до задоволення частково.
Висновок органів досудового слідства щодо фактичних обставин справи в судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорювались, докази відповідно до вимог ст.ст.299, 301-1 КПК України не досліджувались тому ці обставини згідно вимог ч.І ст.365 КПК України апеляційним судом не перевіряються.
Разом з тим, суд, не призначивши ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, не навів у вироку мотиви такого рішення, не пославшись на ст.69 КК України.
Одночасно колегія судів вважає, що суд при призначенні покарання недостатньо врахував пом'якшуючі покарання обставини, не дав їм належної оцінки й призначив ОСОБА_1 надмірно суворе покарання. Судом не враховано в повній мірі визнання вини засудженим, ставлення його до вчиненого, позитивної характеристики, його особи та віку, відсутності судимості.
Апеляційний суд вважає, що наведені обставини в сукупності з тими, які вказані у вироку є винятковими, тому призначене покарання ОСОБА_1 слід пом'якшити, шляхом застосування ст.69 КК України як до основного, так і додаткового покарання в вигляді конфіскації майна одночасно.
Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
апеляцію помічника прокурора Ужгородської міжрайонної прокуратури, засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково. Вирок Ужгородського міськрайонного суду від 1 лютого 2006 року змінити.
За ч.2 ст.307 КК України з застосуванням ст.69 КК України зменшити покарання засудженому ОСОБА_1ї до трьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання 3 роки позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті вирок залишити без змін.