Справа № 2а –1423
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2010 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого – Руденко В.В.
при секретарі – Пархоменко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі УПФ м. Ялти) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,
встановив:
позивач просить суд зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, 1837 гривень 80 копійок соціальної допомоги за 2009 рік. Вимоги мотивовані тим, що він підпадає під категорію „дитина війни” в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом. Однак з вини відповідача пільги за вказаний період їй не виплачені.
Позивач до суду не з’явився та просив суд розглянути позовну заяву за її відсутності.
Відповідач також до суду не з’явився, надав заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, проти позову заперечував, оскільки кошти на виплату соціальних пільг відповідно до ст.. 7 Закону України № 2195 «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок державного бюджету. УПФ в м. Ялті, виплачує надбавки «дітям війни», відповідно до постанови КМУ № 530 від 28 травня 2008 року у повному обсязі. Також позивачу по постанові Ялтинського міського суду 2а-4433/09 було виплачено з травня 2008 року по квітень 2009 року 1178 гривень 80 копійок.
Позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України повинна розглядатись в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни” прийнятого Верховною Радою України 18 листопада 2004 року, відповідно до якого „дитина війни” - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач народилася 03 липня 1944 року . На час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років, тому віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в останній редакції , яка діяла у 2006 - 2008 роках, було визначено , що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення особи до адміністративного суду за захистом своїх прав , свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчисляється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав , свобод чи інтересів.
Статтею 58 Закону Украйни «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у наступному розмірі: «…» з 1 жовтня – 498 гривень.
Законом України Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність у розмірі - 573 гривні.
По постанові Ялтинського міського суду 11 травня 2009 року позивачу було стягнуто, як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з травня 2008 року по квітень 2009 року в розмірі 1178 гривень 80 копійок.
Таким чином розрахунок щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни необхідно проводити з травня по грудень 2009 року.
Щомісячна державна соціальна допомога за травень по жовтень 2009 року дорівнює 896,40 гривень ( 498грн. х 30% х 6 ).
З листопада по грудень 2009 року щомісячна державна соціальна допомога дорівнює – 343 гривні 80 копійок (573грн. х 30% х 2).
Судом встановлено, що позивачу, як дитині війни, за травень - грудень 2009 року була виплачена соціальна допомога у розмірі 398 гривень 40 копійок. Таким чином невиплачена їй соціальна допомога становить 841 гривень 80 копійок ((896,40 грн.+343,8грн.)-398,40 грн). Саме ця сума повинна бути сплачена відповідачем позивачу, як дитині війни.
Згідно з п.3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1261 від 24 жовтня 2007 року до основних засад Пенсійного фонду України відноситься, зокрема, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплат пенсій та інших виплат, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Саме відповідач повинен виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу. Відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови в задоволені позовних вимог. Особа, яка мала право отримання бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Посилання відповідача на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань, судом до уваги прийняте бути не може.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 70-72 , 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. 6 закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд
постановив:
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим виплатити ОСОБА_1 як дитині війни, державну соціальну допомогу за період з травня по грудень 2009 року в розмірі 841 гривню 80 копійок (вісімсот сорок одну гривню 80 копійок).
В решті позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Севастопольський Апеляційний адміністративний суд через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
суддя: