Єдиний унікальний номер 229/2847/18 Номер провадження 22-ц/804/292/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Космачевської Т.В., Мальованого Ю.М.

за участю:

секретаря судового засідання Розпутько Я.О.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 3 цивільну справу № 229/2847/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", яке змінило найменування на Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором з апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 06 листопада 2018 року у складі судді Лопатко Н.В., -

В С Т А Н О В И В:

03 липня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зазначало, що ОСОБА_1 17 грудня 2010 року звернулася до ПАТ КБ "Приватбанк" та підписала заяву № б/н про отримання банківських послуг, якою підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між нею та банком договір.

За заявою від 17 грудня 2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач свої зобов'язання щодо погашення кредиту не виконує, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 04 червня 2018 року становить 81 967,05 гривень, з яких заборгованість за кредитом 11 753,25 грн., заборгованість по процентам 6 623,53 грн., заборгованість з пені 59 210,89 грн., штраф -500 грн. (фіксована частина), штраф - 3 879,38 грн. (процентна складова), просило стягнути зазначену заборгованість з відповідача (а.с. 2 - 4).

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 06 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "Приватбанк" відмовлено (а.с. 88 - 91).

Не погоджуючись з рішенням суду, Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" в апеляційній скарзі посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Дружківського міського суду Донецької області від 06 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Після отримання картки та ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг відповідач користувався карткою, отримував з власної ініціативи кредитні кошти, погашав заборгованість, в тому числі і за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по картковому рахунку.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд послався на те, що позивач не надав доказів щодо правових підстав для стягнення заборгованості за кредитом. Проте такий висновок суду є необгрунтованим. Відповідач наявність між сторонами кредитних зобов'язань не заперечує. В обґрунтування позовних вимог банк надав суду розрахунок заборгованості та виписку по картковому рахунку, в яких відображено користування відповідачем кредитними коштами та наявна на час звернення до суду заборгованість. Відповідач розрахунок заборгованості не спростував, не довів відсутність заборгованості та належне виконання умов договору (а.с. 95 - 99).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі АТ КБ "Приватбанк") залучено до участі у справі, як правонаступник позивача ПАТ КБ "Приватбанк" (а.с. 112а - 114).

Копія апеляційної скарги позивача АТ КБ "Приватбанк" відповідачем ОСОБА_1 отримана 21 грудня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 120).

Письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надано.

Відповідно до частини 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У зв'язку із неотриманням відповідачем ОСОБА_1 судових повісток про розгляд справи 16 січня 2019 року та 06 лютого 2019 року (судові - повістки повідомлення повернуті на адресу апеляційного суду з позначкою Укрпошти про причину повернення "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 124, а.с. 140) розгляд справи було відкладено на 20 лютого 2019 року.

У судове засідання апеляційного суду 20 лютого 2019 року з'явилася відповідач ОСОБА_1

Представник позивача АТ КБ "Приватбанк" у судове засідання не з'явився. Судова повістка - повідомлення про розгляд справи 20 лютого 2019 року позивачем отримана 14 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 162).

19 лютого 2019 року до апеляційного суду надійшла заява представника АТ КБ "Приватбанк" Захарова М.І., який діє на підставі довіреності юридичної особи від 07.08.2017 року № 7907-К-О (а.с. 153), про розгляд справи у відсутність представника позивача (а.с. 163 - 164).

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника АТ КБ "Приватбанк", явка якого у судове засідання обов'язковою не визнавалася, оскільки відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила її залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилалася, що 05 травня 2016 року ПАТ КБ "Приватбанк" їй була видана довідка, згідно якої у неї відсутня заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача АТ КБ "Приватбанк" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2010 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику ОСОБА_1 кредит в сумі 17 000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

В анкеті - заяві ОСОБА_1 власноруч вказала дату заповнення заяви 17 грудня 2010 року та погодилась з тим, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між нею та банком договір (а.с. 9).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 17 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ КБ "Приватбанк" та клієнтом ОСОБА_1, станом на 04 червня 2018 року заборгованість за кредитом складає 76 879,95 грн., заборгованість по процентам - 0 грн., заборгованість з пені - 176,93 грн., штрафи - 0 грн. (а.с. 7 - 8).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем суду надана довідка ПАТ КБ "Приватбанк" від 05 травня 2016 року № 3НС0-NRRL-OC9H-M5L9, згідно якої ОСОБА_1 станом на 05 травня 2016 року заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" не має, що узгоджується з випискою про картковому рахунку. Згідно виписки по картковому рахунку відповідач будь-яких операцій по картковому рахунку після 05 травня 2016 року не здійснювала. Відомостей про рух коштів після 05 травня 2016 року виписка не містить. Відомості про встановлений розмір процентів за користування кредитом, розмір комісії та пені є суперечливими. Позивачем не доведено невиконання або неналежне виконання відповідачем кредитного договору № б/н від 17 грудня 2010 року, підстави для застосування наслідків порушення зобов'язання, а відповідно і стягнення заборгованості за кредитним договором відсутні (а.с. 88 - 91).

З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується. Позивач в апеляційній скарзі обґрунтовано зазначає, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що 17 грудня 2010 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг, який складається з анкети - заяви позичальника ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Пам'ятки клієнта,Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, Тарифів банку (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_1 факт укладення договору та користування кредитною карткою визнає.

Отже, правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ст. 1054 ЦК України.

Згідно із частиною 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, саме такий договір приєднання і був укладений між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1

Так, в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 17.12.2010 року відповідач ОСОБА_1 своїм підписом погодилася з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг (а.с. 9).

Згідно розділу 2.1.1 "Кредитні карти" Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови) для надання послуг Банк видає Клієнту Карту, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і Заяві, підписанням якої Клієнт та Банк укладають Договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання карти, зазначена в Заяві. Договір укладається строком на п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін письмово не відмовилася від договору, він продовжується на такий же термін (п. 2.1.1.2.1) (а.с. 11 - 25).

Згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" без дати, яка була надана до суду першої інстанції, та довідки від 30.01.2019 року № 20190130/1143, яка надана до суду апеляційної інстанції, за договором № б/н від 17.12.2010 року ОСОБА_1 були видані карти, які мають термін дії:

НОМЕР_2 - до 31 липня 2015 року;

НОМЕР_3 - до 31 серпня 2017 року;

НОМЕР_4 - до 31 січня 2018 року (а.с. 58, а.с. 114).

Згідно пояснень відповідача у судовому засіданні апеляційного суду їй була видана кредитна карта "Універсальна Gold".

Відповідно до пунктів 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов клієнт дає згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який час змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов клієнт зобов'язується погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна Gold" пільговий період складає 55 днів за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості; обов'язковий щомісячний платіж складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості, з 01.04.2014 року - 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості; процентна ставка на місяць - 2,5%, з 01.04.2013 року - 2,3%, за тратами здійсненими з 01.09.2014 року - 2,7%, за тратами здійсненими з 01.04.2015 року - 3,5% (нараховується на залишок заборгованості) (а.с. 10).

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу банку клієнт зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту, у тому числі прострочених кредитах та овердрафту, оплату винагороди банку (а.с. 11 - 25).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.12.2010 року, який доданий позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 04 червня 2018 року складає 81 967,05 грн., з яких заборгованість за кредитом 11 753,25 грн., заборгованість по процентам - 6 623,53 грн., заборгованість з пені - 59 210,89 грн., штраф -500 грн. (фіксована частина), штраф - 3 879,38 грн. (процентна складова) (а.с. 8).

Дійсно відповідачем суду першої інстанції надана довідка ПАТ КБ "Приватбанк" від 05 травня 2016 року № 3НС0-NRRL-OC9H-M5L9, згідно якої ОСОБА_1 станом на 05 травня 2016 року заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" не має (а.с. 35).

Зазначена довідка повністю узгоджується з випискою по картковому рахунку, відкритому ПАТ КБ "Приватбанк" на ім'я ОСОБА_1, згідно якої станом на 01 квітня 2016 року у ОСОБА_1 була заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 208,11 грн., 10 квітня 2016 року нею погашено 14 208,11 грн. (депозит), тобто заборгованість повністю була погашена. Після цього ОСОБА_1 в період з 11 квітня 2016 року по 05 травня 2016 року здійснювала операції по кредитній карті і станом на 05 травня 2016 року заборгованість по кредитній карті склала 3 690,74 грн., які нею в цей же день 05 травня 2016 року були погашені через термінал самообслуговування - внесено 3 700 грн. (а.с. 145 - 150). Отже, дійсно, після внесення ОСОБА_1 на карту 05 травня 2016 року 3 700 грн. заборгованість перед ПАТ КБ "Приватбанк" у неї була відсутня.

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 проведення нею зазначених операцій по кредитній карті 05 травня 2016 року визнала та пояснила, що саме після внесення нею на картковий рахунок 3 700 грн. їй і була видана довідка від 05 травня 2016 року.

Проте апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що виписка по картковому рахунку не містить відомостей про рух коштів після 05 травня 2016 року.

Згідно виписки по картковому рахунку, яка була надана до суду першої інстанції (а.с. 43 - 57, зокрема а.с. 54), та виписки, яка була надана до суду апеляційної інстанції на запит апеляційного суду через погану якість виписки, наданої до суду першої інстанції, рух коштів по картковому рахунку мав місце і після 05 травня 2016 року. Так 10 травня 2016 року ОСОБА_1 здійснила оплату покупки на суму 1 043,83 грн., у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед банком у сумі 1 034,57 грн., яка нею погашена через термінал самообслуговування 16 травня 2016 року. Після чого в цей же день 16 травня 2016 року ОСОБА_1 за рахунок кредитних коштів здійснила оплату товару частками на суму 14 589,28 грн., внаслідок чого у неї знову виникла заборгованість перед банком у сумі 14 589,28 грн., яка частково погашена 29 червня 2016 року шляхом договірного списання суми 1,78 грн. та 16 січня 2017 року у сумі 500,00 грн. Після 16 січня 2017 року погашення кредиту не здійснювалося (а.с. 145 - 150). Отже, непогашений відповідачем кредит складає 14 087,50 грн. (14 589,28 - 1,78 - 500,00).

У судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 факт використання нею кредитних коштів 16 травня 2016 року у сумі 14 589,28 грн. заперечувала. Проте будь-яких доказів, що спростовують використання кредитних коштів 16 травня 2016 року, суду не надала. Вона же визнала той факт, що 16 січня 2017 року нею на кредитну карту було внесено 500 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач згідно Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна Gold" зобов'язана вносити обов'язковий щомісячний платіж з 01 квітня 2014 року - 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. (а.с. 10), вона починаючи з 16 січня 2017 року щомісячних обов'язкових платежів не здійснює, має місце прострочення боржника.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено невиконання або неналежне виконання відповідачем кредитного договору № б/н від 17 грудня 2010 року, що підстави для застосування наслідків порушення зобов'язання, а відповідно і стягнення заборгованості за кредитним договором відсутні, не відповідає обставинам справи. Наявність у відповідача заборгованості перед Банком підтверджується випискою по картковому рахунку. Відповідачем не надано суду доказів про те, що після 05 травня 2016 року вона, крім 29 червня 2016 року та 16 січня 2017 року, ще вносила кошти на погашення заборгованості.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 17.12.2010 року, який доданий позивачем до позовної заяви, проценти за користування кредитними коштами в період з 05 травня 2016 року по 04 червня 2018 року відповідачу нараховані за ставкою 3,5% в місяць (а.с. 8).

Така ж процентна ставка 3,5% в місяць зазначена і у виписці по картковому рахунку за операціями з 01 квітня 2015 року (а.с. 145 - 150), що узгоджується з Тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна Gold" щодо трат здійснених з 01 квітня 2015 року (а.с. 10).

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 10561 ЦК України (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, починаючи з 01.10.2012 року) процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Згідно частини 6 ст. 10561 ЦК України у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Встановлена відповідачу процентна ставка за користування кредитними коштами, виходячи зі змісту ст. 10561 ЦК України, змісту Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку, не є змінюваною процентною ставкою, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, Тарифи банку, що є невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг, не містять порядку розрахунку змінюваної процентної ставки, погодженого сторонами індексу, які дозволяють точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом дії кредитного договору; ними не визначено максимального розміру збільшення процентної ставки.

Відповідно до п. 28 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 10561 ЦК.

При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Згідно п. 1.1.3.2.4 Умов Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менш, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема, у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення клієнта.

Згідно п. 1.1.1.108 Умов Тарифи - це розмір винагороди за послуги банка, є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.1.1.19 Умов Винагорода банку - це сума зобов'язань власника платіжної картки з оплати за встановленими Банком тарифам: відсотків за користування кредитом, в тому числі за користування простроченим кредитом та овердрафтом.

Згідно п. 1.1.3.1.9 Умов обов'язком банку є не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у Заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення власника до системи INTERNET-banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile-banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунку шляхом використання функції СMС-повідомлень.

Відповідно до п. 1.1.2.1.5 Умов отримання виписки про стан картрахунків і про здійснені операції за картрахунками є обов'язком клієнта (а.с. 11 - 25).

Отже, Умовами та Правилами надання банківських послуг, які є частиною договору про надання банківських послуг, укладеного між сторонами, передбачений певний порядок зміни тарифів, зокрема, процентів за користування кредитними коштами.

Інформація про підвищення процентної ставки з 01 квітня 2015 року до 3,5% міститься у виписці по картковому рахунку вперше в операції за 30.04.2015 року про списання процентів за використання кредитного ліміту, що підтверджує, що позивач поінформував відповідача про підвищення процентної ставки з 01.04.2015 року у спосіб, передбачений п. 1.1.3.1.9 Умов.

Оскільки згідно виписки по картковому рахунку відповідач оплату покупки у сумі 14 589,28 грн. здійснив 16 травня 2016 року, заборгованість за кредитом у відповідача фактично виникла 16 травня 2016 року у сумі 14 589,28 грн., тобто по операції, яка здійснена після 01.04.2015 року, з 16 січня 2017 року заборгованість складає 14 089,28 грн., позивач обґрунтовано нараховує відповідачу відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5 % в місяць.

Згідно виписки по картковому рахунку станом на 27.01.2019 року відповідачу, починаючи з 16 травня 2016 року, нараховані відсотки за використання кредитного ліміту за ставкою 3,5% в місяць: 01 липня 2016 року у сумі 778,37 грн., 01 серпня 2016 року - у сумі 1 096,78 грн., 01 вересня 2016 року - у сумі 1 182,03 грн., 01 жовтня 2016 року - у сумі 1 232,10 грн., тобто всього 4 289,28 грн. Після 01 жовтня 2016 року відсотки за користування кредитним лімітом відповідачу не нараховуються, погашення відсотків відповідачем не здійснювалося (а.с. 145 - 150, зокрема, а.с. 149зв).

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 16 січня 2019 року у позивача був витребуваний арифметичний розрахунок заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом за період з 05 травня 2016 року по 04 червня 2018 року з зазначенням суми, на яку нараховуються проценти, процентної ставки, кількості днів, за які нараховуються проценти та арифметичних дій, за допомогою яких визначена сума нарахованих процентів по кожній строчці розрахунку процентів. Проте такий детальний розрахунок позивачем апеляційному суду не надано. З долученого до позовної заяви розрахунку не можливо встановити порядок нарахування процентів за користування кредитом (формулу нарахування процентів), з якого виходив позивач. Відповідний рядок з сумою заборгованості за процентами 6 623,53 грн. у розрахунку відсутній, а тому апеляційний суд при визначенні розміру заборгованості по процентам виходить з відомостей про нарахування процентів у виписці по картковому рахунку, що є первинним бухгалтерським документом.

Згідно виписки по картковому рахунку заборгованість відповідача за процентами станом на 04 червня 2018 року, враховуючи, що станом на 05 травня 2016 року відповідач не мав перед банком заборгованості, складає 4 289,28 грн., які і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Наявність у відповідача заборгованості за процентами станом на 04 червня 2018 року у сумі 6 623,53 грн., яка зазначена позивачем у розрахунку заборгованості, позивачем не доведена.

Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11 753,25 грн., в межах заявлених позивачем вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у сумі 11 753,25 грн., а також заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 4 289,28 грн., всього 16 042,53 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені у сумі 59 210,89 грн. та штрафів у сумі 500 грн. (фіксована частина) та 3 879,38 грн. (процентна складова), то ці позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 2Закону України від 02.09.2014 року № 1669-УП "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Місто ДружківкаДонецької області (Дружківська міська рада), до складу якого входить смт. Олексієво-Дружківка (Олексієво-Дружківська селищна рада), де зареєстрована та постійно проживає відповідач, відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р та від 02.12.2015 р. № 1275-р входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Враховуючи, що заборгованість у відповідача виникла з 16 травня 2016 року, і пеня, і штрафи, нараховані відповідачу після 14 квітня 2014 року, що підтверджується випискою по картковому рахунку, згідно якої пеня відповідачу нарахована: 01 серпня 2016 року за прострочення по кредиту на суму більше 100 грн. - у сумі 100 грн., а потім, починаючи з 01 листопада 2016 року щомісячно нараховується 2 пені: пеня за прострочення кредиту та пеня за прострочення по кредиту на суму більше 100 грн. (а.с. 145 - 150, зокрема, а.с. 149зв - 150).

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1 Умов у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів (а.с. 11 - 25).

Згідно Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна Gold" пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів складає 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коди виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше (а.с. 10).

Оскільки пеня відповідачу нараховувалася за прострочення кредиту, вона нарахована на основну суму заборгованості.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. за кредитними картками, відкритими у валюті USD + 5% від суми позову, тобто зазначені у позовній заяві штрафи 500 грн. та 3 879,38 грн. відповідачу нараховані також за основним зобов'язанням.

Враховуючи зазначене, підстави для стягнення з відповідача пені та штрафів відсутні.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач при зверненні до суду з позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. (а.с. 1), за подання апеляційної скарги - у розмірі 2 643,00 грн. (а.с. 94), що відповідає встановленому п/п 1, 6 пункту 1 частини 2, частини 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VІ "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача і відповідно про часткове задоволення позовних вимог, а саме, у розмірі 16 042,53 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, який складає у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції - 344,86 грн. та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції - 517,29 грн., всього 862,15 грн.

Відомостей про інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанції, сторони не надали.

Відповідно до п. 1 частини 6 ст. 19 ЦПК України зазначена справа є малозначною, оскільки ціна позову у даній справі складає 81 967,05 грн., що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, в якому позивачем була подана позовна заява. Відповідно до ст. 7 Закону України від 07.12.2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року встановлено у розмірі 1 762 гривні.

Отже, відповідно до п. 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України постанова апеляційного суду у цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Керуючись ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 06 листопада 2018 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (ідентифікаційний код: 14360570, юридична адреса: м. Київ, вулиця Грушевського, 1Д):

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 17 грудня 2010 року станом на 04 червня 2018 року у розмірі 16 042 (шістнадцять тисяч сорок дві) гривні 53 коп., з яких заборгованість за тілом кредиту 11 753 гривні 25 коп., заборгованість за процентами за користування кредитом 4 289 гривень 28 коп.;

- на відшкодування витрат по сплаті судового збору - 862 (вісімсот шістдесят дві) гривні 15 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення пені у розмірі 59 210 гривень 89 коп., штрафів у розмірі 500 гривень та 3 879 гривень 38 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку, як така що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: Т.В. Космачевська

Ю.М. Мальований

Повне судове рішення складено 21 лютого 2019 року.

Головуючий суддя : Л.І. Соломаха