ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13874/23 пров. № А/857/24636/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді                                                                Хобор Р.Б.,

суддів                                                                                     Довгої О.І., Шавеля Р.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року, ухвалене суддею Сидор Н.Т. у м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі № 380/13874/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій,

                                                             В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні із серпня 2020 року по червень 2021 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби та звільненням з неї;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з серпня 2020 року по червень 2021 року грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, компенсації за невикористані календарні дні основної та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, надбавок та доплат, нарахованих та виплачених у зв`язку з проходженням військової служби та звільненням з неї, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року та 1 січня 2021 року.

29 листопада 2023 року  Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у застосуванні із серпня 2020 року по червень 2021 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій.

Зобов`язав Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 із серпня 2020 року по червень 2021 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за відпустку як учаснику бойових дій із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року та 01.01.2021 року.

У задоволені інших позовних вимог відмовив.

Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення у 2020 та 2021 роках, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені, шляхом множення прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року відповідно, на відповідний тарифний коефіцієнт. Крім цього, Закон України «Про державний бюджет на 2020 рік» та Закон України «Про державний бюджет на 2021 рік», не містять застережень, щодо застосування, при обрахунку грошового забезпечення, прожиткового мінімуму на поточний рік.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги про виплату компенсації за невикористану відпустку, як учаснику бойових дій у 2021 році, оскільки позивач її використав.

Щодо вимоги перерахувати надбавки та доплати, нараховані та виплачені у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням, то суд зробив висновок, що такі, відповідно до положень ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», належать до складу грошового забезпечення, і будуть перераховані у зв`язку з виконанням рішення суду в частині зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення.

Тому суд відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб», яким внесено зміни у пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, не поновлює дію попередніх норм права.

Заслухавши суддю – доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що позивач з 25.06.2021 року, на підставі наказу № 322-ос, виключений із списків особового складу та усіх видів забезпечення Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ).

Із архівних відомостей позивач встановив, що його посадовий оклад, оклад за військовим званням та інші похідні види грошового забезпечення, в тому числі одноразова допомога при звільненні, допомога на оздоровлення, грошова компенсація за невикористані дні відпустки, підйомна допомога, нараховані і виплачені у зв`язку із проходженням військової служби та звільненням із неї у 2020 та 2021 роках, обчислені, виходячи з розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Позивач вважає дії відповідача, щодо застосування із 01.08.2020 року та 01.01.2021 року розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні позивачу грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги та компенсації за невикористані календарні дні відпустки, як учаснику бойових дій, протиправними, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно – правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).

Відповідно до п. 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 січня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 постанови № 704 в редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У свою чергу, у пункті 1 приміток Додатку 1 до постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої, пункт 4 постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

В подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

Отже, з 29.01.2020 року (дня набрання законної сили рішенням суд у справі № 826/6453/18) діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, і запроваджувала алгоритм розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Таким чином з 29.01.2020 року, розрахунковими величинами для визначення розміру посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року та відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року  № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення,  прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містить.

Разом з цим, апеляційний суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати  розрахункову величину  для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили, а саме Закону № 2017-III та Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Отже, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням позивача, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року та Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 1 Розділу 7 Глави IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка затверджена наказом МВС України від 19.08.2016  № 848, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України (далі - орган (підрозділ) Держприкордонслужби), виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 14 ст. 101 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ), у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

У п. 6 Розділу 8 Глави V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, зазначено, що грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Отже, виплата грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки безпосередньо залежить від розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.

Водночас, апеляційний суд встановив, що у 2021 році позивач використав відпустку тривалістю 45 календарних днів. Відомості щодо виплати компенсації за невикористані дні відпустки в матеріалах справи відсутні.

Тому, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо виплати компенсації за дні невикористаної відпустки у 2021 році.

Що стосується перерахунку надбавок та доплат, які нараховуються та виплачуються у зв`язку із проходженням військової служби, то ця вимога є передчасною, оскільки відповідач ще не здійснив перерахунок грошового забезпечення позивача на виконання цього рішення.

Таким чином, суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.

Отже, враховуючи те, що з 29.01.2020 року відповідач, при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, протиправно не врахував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом січень 2020 року та січень 2021 року, як розрахункову величину, то одноразову допомогу при звільненні, допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за невикористані дні відпустки, як учаснику бойових дій за 2020 рік, підйомну допомогу, відповідач виплатив у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.

Наведене свідчить про те, що позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, в тому числі, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, підйомної допомоги, грошової компенсації за невикористані дні відпустки у 2020 році, виходячи із посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2020 року та Законом України «Про державний бюджет України на 2021 рік», станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Такий перерахунок необхідно здійснити з 29.01.2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18.

Враховуючи викладене вище апеляційний суд вважає, що, при виплаті грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані дні відпустки, як учаснику бойових дій у 2020 році, підйомної допомоги у 2020 та 2021 роках, відповідач діяв протиправно.

Наведений висновок є підставою для часткового задоволення позову.

Разом з цим, суд першої інстанції, на думку апеляційного суду, вірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо виплати компенсації за дні невикористаної відпустки у 2021 році та перерахунку надбавок та доплат, які нараховуються та виплачуються у зв`язку із проходженням військової служби.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та  такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Східного регіонального управління Державної прикордонної служби (військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року у справі № 380/13874/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених статтею 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор

судді О. І. Довга

Р. М. Шавель

Постанова складена 14.02.2024 року