Справа № 513/1049/18

Провадження № 2/513/158/19

Саратський районний суд Одеської області

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року

Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді -Тончевої Н.М.

при секретарі - Коротаєвій О.В.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сарата цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Саратської районної державної адміністрації Одеської області в інтересах малолітніх дітей, які не можуть самостійно захистити свої права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області, Саратський районний центр соціальних служб сім'ї, дітей та молоді, Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Орган опіки та піклування Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідачки, в якому просить :

позбавити останню батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2;

стягнути з відповідачки аліменти в розмірі 1/2 частки усіх видів її доходу, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину до досягнення дітьми повноліття.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачка ОСОБА_4, яка є матір'ю двох малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, безвідповідальна, веде асоціальний спосіб життя, не здійснює належний догляд за дітьми. Відповідно до рішення комісії з питань захисту прав дитини органу опіки та піклування Саратської районної державної адміністрації та наказу директора Саратського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді родину ОСОБА_4 взято під соціальний супровід в Саратському РЦСССДМ. Згідно направлення служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації від 21.06.2017 року №299, у зв'язку зі складними життєвими обставинами, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, була влаштована до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації. Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 16.06.2017 року №277/А-2 малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, влаштований до Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини на по державне забезпечення. Таким чином, діти залишились без батьківського піклування, мати свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.

Враховуючи викладене, з метою захисту прав дитини представник позивача звернулась до суду з зазначеним позовом.

В судове засідання представник позивача не з'явилась, надала суду заяву, в якій зазначила, що не заперечує щодо розгляду справи у відсутності відповідачки, просила судове засідання провести за її відсутністю.

Представники третіх осіб, а саме : Служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області, Саратського районного центру соціальних служб сім'ї, дітей та молоді, Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини, Центру соціально-психологічної реабілітації для дітей служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Органу опіки та піклування Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області до судового засідання не з'явились, надали заяви, в яких зазначили, що не заперечують щодо розгляду справи у відсутності відповідачки, просили судове засідання провести за їх відсутністю.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, викликалась належним чином. На адресу суду від відповідачки повернулись зворотні поштові повідомлення з її підписом в графі «вручено особисто», який засвідчує отримання нею судової повістки.

Пунктом 1 частини 3 статті 223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК України).

Враховуючи, що відповідачка ОСОБА_4, будучи належним чином повідомленою про судове засідання, відзиву на позовну заяву не подала, в судове засідання не з'явилась та не повідомила причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідачки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача без повідомлення причини, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло відзиву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення спору.

Враховуючи, що позивачка не заперечує щодо розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України та ухвалити заочне рішення по справі.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, то відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 є матір'ю :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2, виданим повторно 20 червня 2017 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.5);

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, виданим 01 листопада 2016 року Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с.6).

Батько дітей записаний згідно ч. 1 ст. 135 СК України, що підтверджується довідкою начальника Саратського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області №1122/04-24 від 20 червня 2017 року (а.с.7).

Відповідачка ОСОБА_4 на території Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області зарекомендувала себе з негативного боку, а саме : ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, ніде не працює, веде аморальний спосіб життя, залишає дітей без догляду, що підтверджується характеристикою складеною головою Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області (а.с.10).

Відповідно до акту обстеження умов проживання №1 від 09 квітня 2018 року ОСОБА_4 проживає у будинку співмешканця ОСОБА_5 АДРЕСА_1, (власний будинок не придатний для життя) в кімнатах брудно, продукти харчування відсутні (а.с.11).

Згідно направлення служби у справах дітей Саратської районної державної адміністрації від 21 червня 2017 року №299, у зв'язку зі складними життєвими обставинами, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, була влаштована до Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації.

Відповідно до листа Центру соціально-психологічної реабілітації дітей служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації від 17 квітня 2018 року №02-02/170, ОСОБА_2 була проведена психолого-медико- педагогічна консультація, згідно витягу психолого-медико-педагогічної консультації від 01.08.2017 року №583 у дитини було виявлено загальне недорозвинення мовлення III рівня. Мати дитини ОСОБА_4 за час перебування дитини у закладі відвідала її за вимогою ССД Саратської РДА два рази (а.с.14).

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 16 червня 2017 року №277/А-2 малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, влаштований до Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини на повне державне забезпечення (а.с.18).

За час перебування ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, в державному закладі мати ОСОБА_4 жодного разу не відвідувала дитину, не цікавилась його долею, станом здоров'я, ні в усній, ні в письмо формі, тобто фактично самоусунулась від виховання та утримання дитини, що підтверджується листом Ізмаїльського спеціалізованого будинку дитини від 08 червня 2018 року №02/20-109 (а.с.13).

12 грудня 2017 року Саратською районною державною адміністрацією Одеської області було винесено висновок №02-34/1569 щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.16).

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 СК України, мати та батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Пленум Верховного Суду України у п.п. 15,16 Постанови від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснив судам, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини від інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального усвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Згідно статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позивачка в даному конкретному випадку є суб'єктами звернення до суду з питань позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначений позов слід задовольнити, так як позбавлення відповідачки батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є доцільним та відповідає найвищим інтересам останніх.

Статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною.

Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, за правилами ст. 169 Сімейного кодексу України остання не позбавлена права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.

Згідно ч.2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття (ч. 2 ст. 183 СК України).

Згідно положень ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Відповідачкою не були вказані підстави та не були надані відповідні їм докази, що унеможливлюють стягнення з неї аліментів в розмірі, який вказав позивач.

Відповідно до статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року «держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим стягнути з відповідачки аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/2 частки від її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 жовтня 2018 року до досягнення старшою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6.

Крім того, згідно п. 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони пропорційно до задоволеною чи відхиленої частини вимог.

Представник позивача звернулась до суду з зазначеним позовом 24 жовтня 2018 року (а.с.1).

Згідно п.п.2 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» станом на 24 жовтня 2018 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0.4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» передбачено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року в розмірі 1762 гривні 00 копійок. Враховуючи вище викладене розмір судового збору по даній категорії справ складає - 704 гривні 80 копійок.

Тож, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, з відповідачки ОСОБА_4 в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1409 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 164, 165, 166, 168, 169 СК України, ст. ст. 12, 13, 81,89, 264, 265, 268, 272, 280-283, 288, 289 ЦПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

Позов Органу опіки та піклування Саратської районної державної адміністрації Одеської області в інтересах малолітніх дітей, які не можуть самостійно захистити свої права ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи: Служба у справах дітей Саратської районної державної адміністрації Одеської області, Саратський районний центр соціальних служб сім'ї, дітей та молоді, Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей служби у справах дітей Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області, Орган опіки та піклування Миколаївка-Новоросійської сільської ради Саратського району Одеської області, Ізмаїльський спеціалізований будинок дитини про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів- задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженку смт Сарата Саратського району Одеської області, ІПН НОМЕР_1 у відношенні її малолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Сарата Саратського району Одеської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Сарата Саратського району Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки смт Сарата Саратського району Одеської області, ІПН НОМЕР_1 аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт Сарата Саратського району Одеської області та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Сарата Саратського району Одеської області в розмірі 1/2 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_4 щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 жовтня 2018 року до досягнення старшою дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь закладу, в якому перебуватимуть діти.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки смт Сарата Саратського району Одеської області, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) гривні 60 (шістдесят) копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н. М. Тончева