ЄУ № 712/13378/23

Провадження №2/712/826/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2024 року                                                         м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Стеценко О.С., за участю позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільна компанія «Нафтогаз України», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів, у якій просить: зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести демонтаж запірної арматури (кран) в квартирі АДРЕСА_1 , який має технічний несправний стан, стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» заподіяну моральну шкоду в сумі 737 000,00 грн., зобов`язати Черкаську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 шляхом зняття опломбування запірної арматури.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2023 відмовлено у відкритті провадження за вказаною позовною заявою в частині вимог до Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12.12.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 24.01.2024, яке перенесено на 14.02.2024 у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

У судовому засіданні позивач просив задовольнити подані ним клопотання.

Відповідачі до судового засідання не прибули, про час та місце слухання справи належним чином повідомлені.

Позивачем заявлено клопотання про залучення співвідповідача - ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання вступу у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Згідно ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4 ст. 51 ЦПК України).

За таких обставин, з метою виконання основного завдання цивільного судочинства, яке полягає в справедливому та неупередженому розгляді цивільних справ та з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити та залучити до участі у справі співвідповідача – ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Позивач скерував до суду заяву від 15.01.2024 про збільшення позовних вимог, просив її прийняти до розгляду.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про збільшення позовних вимог до розгляду, суд виходить з такого.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 зазначив, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Отже, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, ціну позову вказує позивач.

У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13 березня 2018 року у справі №916/1764/17.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Вимогами первісного позову позивача є: зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести демонтаж запірної арматури (кран) в квартирі АДРЕСА_1 , який має технічний несправний стан, стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» заподіяну моральну шкоду в сумі 737 000,00 грн., зобов`язати Черкаську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» відновити газопостачання в квартирі АДРЕСА_1 шляхом зняття опломбування запірної арматури.

Позов мотивований тим, що позивач має реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 з 1990 року, яка у право власності перейшла йому 10.07.2014 та проведено державну реєстрацію 22.02.2018. Фактично ОСОБА_1 не мав можливості користувався послугами газопостачання з сімейних обставин, довготривалого часу перебування за іншим місцем проживання у зв`язку із доглядом своєї матері ОСОБА_2 , 1922 року народження, яка втратила право проживання за місцем проживання ОСОБА_1 і вимушена була повернутись до села. Також при народженні доньки позивача - ОСОБА_3 , 2006 року народження, позивач перебував за її місцем проживання. Надавачу послуги газопостачання позивач надавав Акти про факт не проживання його за місцем реєстрації на основі письмових свідчень сусідів. Після набуття статусу власника квартири від 10.07.2014 і отримання технічного паспорту на власність 03.09.2014 ОСОБА_1 неодноразово звертався до надавача послуги встановити газовий лічильник в квартирі АДРЕСА_2 , так як в будинку проводилось встановлення приладів обліку, в тому числі були встановлені прилади обліку по сусідству у квартирах АДРЕСА_3 .

12.02.2015 було укладено договір на отримання послуги газопостачання за показниками лічильника.

05.06.2020 встановлено лічильник газу, Договір відповідального зберігання майна №7209967148 від 05.06.2020 та Акт на припинення/відновлення газопостачання від 05.06.2020 ОСОБА_1 не підписував, всі підписи були фальшовані відповідачем. Службова особа, яка провела перевірку запірної арматури (кран), яку було перемонтовано після лічильника газу, та встановила витік газу, відмовилась складати і підписувати Акт про несправність запірної арматури (крану), який був опломбований з 22.09.2014 і простояв до 05.06.2020.

На початку липня 2023 року надавач послуги звернувся надати допуск до лічильника газу для перевірки опломбування, 10.07.2023 надано доступ до газового лічильника і перевірено опломбування та складено відповідний Акт. Також повідомлено, що у ОСОБА_1 заборгованості не має, потрібно підійти в абонентський відділ підписати заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу. 11.07.2023 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природнього газу, але на прохання надати сам договір розподілу природнього газу службові працівники абонентського відділу відмовили. 12.07.2023 ОСОБА_1 подав відповідачу (2) заяву про відновлення газопостачання шляхом зняття опломбувань та просив скласти Акт на запірну арматуру, яка пропускає газ і встановлена після лічильника та провести її демонтаж. На подану заяву від 12.07.2023 надійшло два листи від 21.07.2023 № А-92/02- 17, в яких викладено, що відсутні дані про проведення перевірки вентиляційних каналів у житловому будинку по АДРЕСА_4 , і потрібно особисто ОСОБА_1 забезпечити обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання квартири шляхом укладення договору на технічне обслуговування з спеціалізованим підприємством, що має відповідні документи на право надання таких послуг та забезпечити перевірку та прочищення димових та вентиляційних каналів і один акт перевірки передати до АТ «Черкасигаз».

У будинку АДРЕСА_5 послуга газопостачання надається всім (170 квартир) споживачам без наявності Актів перевірок ДВК і укладених договорів на обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання. А з ОСОБА_1 вимагають провести вказані дії за всіх споживачів, що є грубим порушенням п. 3 частини 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

Стосовно запірної арматури (кран), яка має несправний технічний стан і за строками придатності має бути демонтована відповідачем (2), оскільки встановлено цей кран як для чергової маніпуляції. Газопостачання ОСОБА_1 припинено неправомірно, в подальшому, напрацьовуючи різного роду маніпуляції, щоб отримати вигоду без надання послуги газопостачання. Такими діями відповідач (2) заподіяв значної моральної шкоди, в душевних стражданнях, позбавив права на нормальну життєдіяльність, оскільки позивач з жовтня 2014 року змушений харчуватись на субпродуктах без гарячої їди, дихати газом з крана, який пропускав.

Таким чином розмір моральної шкоди складає щомісячну мінімальну заробітну плату з періоду 01.10.2014 по 01.12.2023 - 6 700 грн. х 110 місяців = 737 000 грн.

Вимогами заяви про збільшення позовних вимог є:

- зобов`язати відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за рахунок коштів відповідача 2 – Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» провести впорядкування монтажних робіт до належного технічного стану по встановленню лічильника в квартирі АДРЕСА_1 і передати на користування споживачу ОСОБА_1 ;

- стягнути з відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.;

- стягнути з відповідача 2 – Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 737 000 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 2899 грн. 48 коп., у випадку передачі коштів і майна з покладанням виконання рішення на відповідача 3 Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України»;

- стягнути з відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 52 грн. 52 коп. та моральну шкоду в розмірі 14 200 грн.

У обґрунтування своєї заяви позивач посилається на те, що до відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не було заявлено жодної позовної вимоги.

У їхніх діях вбачається не виконання вимог Закону України «Про звернення громадян», що породжує не вирішення порушених прав і завдає моральної шкоди. Отже звернення позивача направлено - заяву-приєднання, заяву про відновлення газопостачання і скаргу 22.12.2023 - до відповідача 1, які неодноразово розглядались та у відповідь надавалось, що вирішення питання газопостачання не належить до їх повноважень.

Такі дії, на думку позивача, не відповідають частині 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян».

Фактично відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» чинить психологічне насильство, що підтверджується умисним порушенням частини 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», тому з відповідача слід стягнути моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Відповідач АТ «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз», окрім моральної шкоди, завдав матеріальної шкоди, яка визначається з наступного.

Соціальні нормативи (пільгова норма) користування послугами з газопостачання складають: 3,3 куб. метрів на одну особу на місяць за наявності газової плити та централізованого гарячого водопостачання.

Ціна 7,96 грн за куб. м (з ПДВ); отже за один день сума становить 3,3х7,96=26,26 грн., за період 01.10.2014 по 01.12.2023 х 110 місяців = 2899 грн. 48 коп.

Отже, матеріальна шкода становить 2899 грн. 48 коп., яка має бути стягнута на користь позивача.

Відповідачу 3 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» також було направлено заяву-приєднання, заяву про відновлення газопостачання і скаргу 22.12.2023, однак жодного реагування не відбулось.

22.12.2023 Черкаська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» відмовила прийняти заяву-приєднання і заяву про відновлення газопостачання.

Однак у встановлений строк два робочих дні опломбування не знято і жодного реагування не відбулось.

Таким чином послуга не надається відповідачем 3 - ТОВ «Газорозподільні мережі України», а нарахування за послугу проводяться з 01.12.2023. Такі дії вказують, що ОСОБА_1 є споживачем з вказаної дати.

Оскільки послуга не надається безпідставно, ОСОБА_1 завдається матеріальна і моральна шкода, с саме:

Ціна 7,96 грн за куб. м (з ПДВ); отже за один день сума становить 3,3х7,96=26.26 грн., за період 01.12.2023 по 01.02.2024 х 2 місяці = 52 грн. 52 коп.

Отже, матеріальна шкода становить 52 грн. 52 коп., яка має бути стягнута на користь позивача.

Моральна шкода складає 14 200 грн.

Ураховуючи всі суми позовних вимог ціна позову становить: 737 000 грн. + 10 000 грн. + 2899, 48 коп. + 52 грн. 52 коп. + 14 200 грн. = 764 152 грн.

Отже, дослідивши редакцію первісного позову та заяву про збільшення позовних вимог суд вбачає, що позивачем змінено одночасно предмет позовних вимог та його підстави, оскільки заявлено нові позовні вимоги, нові обґрунтування і обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог, які не були заявлені у первісному позові.

Отже, суд вбачає, що у заяві від 15.01.2023 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

По суті «заява про збільшення позовних вимог» від 15.01.2023 у розумінні ЦПК України є новим позовом, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 15.01.2023.

За таких самих підстав суд не приймає до розгляду доповнення від 18.01.2024 до заяви про збільшення позовних вимог, оскільки позивачем внесено доповнення саме до заяви про збільшення позовних вимог від 15.01.2024, яка судом не прийнята до розгляду.

Суд роз`яснює позивачу, що останній не позбавлений можливості подати нову позовну заяву у загальному порядку.

Також позивачем подано клопотання про витребування доказів від 09.01.2024, у якому останній просить витребувати від відповідача 2 - Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» повну і точну інформацію про наявність договорів на обслуговування внутрішнього газопроводу і газового обладнання і акт перевірки ДВК по будинку (170 квартир) АДРЕСА_5 ; інформацію про наявність укладеного Акту розмежування по будинку (170 квартир) АДРЕСА_5 .

Указані документи необхідні для всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання позивача про витребування доказів, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасники справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Указаним вимогам клопотання позивача не відповідає, оскільки не містить посилання на обставини, які можуть підтвердити ці докази. Зазначена у клопотанні позивача інформація стосується інших осіб, а саме власників усіх квартир у будинку АДРЕСА_5 , які не є учасниками цієї справи.

А тому у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити у зв`язку з його необґрунтованістю.

На підставі викладеного, у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про залучення співвідповідача, суд вважає за необхідне відкласти підготовче судове засідання.

Керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 49, 51, 81, 84, 182, 185, 189-197, 258-260, 261, 353-354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Залучити до участі у справі в якості співвідповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Копію ухвали надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за адресою: вул. Шолуденка, 38, м. Київ, та учасникам судового розгляду.

Зобов`язати позивача направити співвідповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами, докази такого направлення надати суду у дводенний строк з дня отримання ухвали.

Визначити співвідповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст.178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин третьої – п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин третьої – п`ятої ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відмовити у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог від 15.01.2024, заяви позивача ОСОБА_1 про доповнення до заяви про зміну предмету позову від 18.01.2024.

Відмовити у задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Підготовчий розгляд справи відкласти до 18 березня 2024 року до 10 год. 15 хв.

Ухвала суду в частині відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2024.

Суддя:                                                                        О.С. Стеценко