УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 766/2859/23

провадження № 51-7796 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_5 ,

встановив:

Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 07 серпня 2023 року, за результатами спрощеного провадження, ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, за результатами апеляційного розгляду, частково задоволено скаргу прокурора та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 409 й п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК України вирок змінено та постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнено останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовими строком 1 рік, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України. У решті вирок залишено без зміни.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою апеляційного суду, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор подав касаційну скаргу в якій вказував, що рішення апеляційного суду, на його думку, за своїм змістом суперечить його формі. Зазначав, що ухвала постановлена у порушенні вимог п. 4 ч. 1 ст. 408 та п. 4 ч. 1 ст. 420 й ст. 421 КПК України, а тому просив рішення апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 січня 2024 року касаційна скарга прокурора залишена без руху, у зв`язку із невідповідністю її вимогам п. 4 ст. 427 КПК України, та надано строк для усунення недоліків, а також роз`яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

У вказаній ухвалі суду касаційної інстанції було зауважено, що прокурор не обґрунтує у скарзі належним чином підстави для скасування ухвали апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме, не мотивує, яким чином суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок, в частині застосування положень ч. 3 ст. 75 КК України, погіршив становище засудженого.

У межах наданого судом строку, прокурор надіслав до суду касаційної інстанції скаргу на виконання вимог п. 4 ст. 427 КПК України, проте недоліків скарги не усунув.

За змістом касаційної скарги, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, прокурор вказує, що апеляційний суд, змінюючи вирок, не виконав вимоги п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК України, а тому у порушення п. 4 ч. 1 ст. 420 та ст. 421 КПК України, застосовуючи положення ст. 75 КК України й конкретизувавши умови випробування під час іспитового строку, безпідставно ухвалив рішення у формі ухвали, а не вироку як просила сторона обвинувачення в апеляційній скарзі.

Проте, таке обґрунтування є фактично аналогічним за своїм змістом доводам попередньої скарги.

Доводи прокурора, про те, що застосування апеляційним судом положень ч. 3 ст. 75 КК України у цьому кримінальному провадженні тягне за собою безумовне скасування судового рішення є непереконливим.

Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 КК України, у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Характер цих обов`язків, які можуть бути покладені на особу судом, визначає ефективність звільнення від відбування покарання з випробуванням та має суттєвий вплив на можливість здійснювати якісний контроль за засудженими.

Обґрунтування скарги прокурора із зазначенням того, що апеляційний суд, конкретизувавши умови випробування під час іспитового строку повинен був постановити рішення у формі вироку, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на положення ч. 1 ст. 420 КПК України, якими передбачено ухвалення апеляційним судом свого вироку лише за необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення, збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосування більш суворого покарання, а також неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання, що у даному кримінальному провадженні із перерахованого не застосовувалось.

Визначені у ст. 76 КК України обов`язки, які суд покладає на особу в разі звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 цього Кодексу, не є видом покарання з огляду на систему покарань, визначену законом про кримінальну відповідальність, а є умовами звільнення особи від відбування покарання, невиконання яких тягне за собою припинення випробування.

Застосування ч. 3 ст. 75 КК України із зазначенням апеляційним судом у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали конкретизації умов випробування не є погіршенням правового становища засудженого, у зв`язку з чим апеляційний на підставі п. 4 ч. 1 ст.409 та п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК Українипостановив своє рішення у формі ухвали.

Отже, підстави, які прокурор наводить у касаційній скарзі на усунення недоліків, вважаючи їх істотними порушеннями вимог кримінального процесуального не є такими, що тягнуть безумовне скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.

Враховуючи відсутність у повторній касаційній скарзі обґрунтування вимог прокурора стосовно підстав для скасування ухвали апеляційного суду через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що недоліки зазначені в ухвалі він не усунув, а тому скарга підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 429 КПК України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Повернути прокурору Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_4 касаційну скаргу подану на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року стосовно ОСОБА_5 разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3