ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2012 року 15:34 Справа № 0870/2505/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Авдєєва М.П.,
при секретарі судового засідання Задунайському І.О.,
за участі:
позивача – ОСОБА_1 (паспорт серія СА №309494 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області від 11.11.1996);
відповідача – ОСОБА_2 (довіреність №7 від 05.01.2012);
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Запоріжжя адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1
до державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до державного виконавця Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії відповідача по винесенню Постанови від 23.02.2012 ВП №30520999;
- скасувати Постанову від 23.02.2012 ВП №30520999 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
- скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження, що було відкрито на підставі вимоги №1533 від 07.12.20011, виданою Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про стягнення боргу в розмірі 488 грн. 34 коп. з позивача.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що державний виконавець при винесенні Постанови ВП №30520999 від 23.02.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження діяв неправомірно, оскільки копію постанови про відкриття провадження не було надіслано позивачу чим унеможливило добровільне виконання рішення у семиденний строк відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою судді від 22.03.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/2505/12 та розгляд справи призначено на 26.03.2012. Розгляд справи було відкладено до 02.04.2012.
В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити на підставі наявних в матеріалах справи доказах та зазначив, що не погоджується с вимогою №1533 від 07.12.2011 виданою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі якої було відкрито виконавче провадження та накладено арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження. Дану вимогу Управління Пенсійного фонду України оскаржено позивачем до суду.
В судовому засіданні відповідач заперечив проти позову та надав суду матеріали виконавчого провадження, на підставі яких просить відмовити у задоволенні позову. Також зазначив, що на виконання вимоги №1533 від 07.12.2011 виданою Управлінням Пенсійного фонду України про стягнення з позивача боргу у ромі зір 488 грн. 34 коп. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано строк для її добровільного виконання до 02.01.2012. Дану постанову було направлено позивачу за вих. №26732, що підтверджується відміткою у журналі реєстрації вихідної кореспонденції та реєстром на відправлену кореспонденцію. Відповідач 27.12.2011 здійснив перевірку майнового стану позивача та у зв'язку з тим, що позивачем сума боргу не погашена у добровільному порядку, з метою забезпечення виконання виконавчого документа, державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.
27.12.2011 відкрито виконавче провадження ВП №20520999 на підставі вимоги №1533 від 07.12.2011 виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 у розмірі 488 грн. 34 коп. Боржнику надано строк для добровільного виконання до 02.01.2012.
27.12.2011 відповідач здійснено перевірку майнового стану та платоспроможності боржника ОСОБА_1 та зроблено запити до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя, адресно-довідкового бюро, АІС «Автомобіль» та бюро-технічної інвентаризації.
29.12.2012 відповідачем було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.12.2011 ВП №30520999 на адресу позивача з повідомленням про вручення відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції та реєстром на відправлену кореспонденції за вих. №26732 та накладної №20 ТОВ «Укркур'єр» кореспонденції.
У зв’язку із відсутністю добровільної сплати суми боргу 23.02.2012 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №30520999, а саме накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_1 за адресою вул. Гоголя, б. 143, м. Запоріжжя та заборонено здійснювати його відчуження у межах звернення стягнення 488 грн. 34 коп.
19.01.2012 постановою Запорізького окружного адміністративного суду позивачу було відмовлено у задоволенні позову про визнати вимогу №1533 від 07.12.2011 винесену Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя недійсною.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 2 Закону передбачено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до ст. 11 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець:
- здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;
- надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
- розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;
- заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
- роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;
8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;
10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;
15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;
16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Відповідно до п.9 ст. 17 Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;
8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;
9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов’язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У рази якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов’язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу у судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а відповідач при винесенні постанов від 23.02.2012 ВП №30520999 та від 27.12.2011 ВП №30520999 діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 161, 162, 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.П. Авдєєв