Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #77278049

Провадження № 1-кп/742/57/19

Єдиний унікальний № 742/3937/18


УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                               

       15 лютого 2019 року м. Прилуки


Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Циганко М.О., за участю секретаря судового засідання Чміль С.І., прокурора Рубана О.Б., потерпілого ОСОБА_1, представників потерпілого адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4, захисника адвоката ОСОБА_5, провівши підготовче судове засідання матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню:

          ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 Б, кв.54, раніше не судимого, 

         у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України,  

В С Т А Н О В И В:

             16 листопада 2018 року із Прилуцької місцевої прокуратури надійшли матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, із затвердженим прокурором обвинувальним актом.

       В судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що по справі під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги, передбаченні ст.ст. 32291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Потерпілий ОСОБА_1 та його представники  адвокати ОСОБА_2, та ОСОБА_3 підтримали подане ними через канцелярію суду клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст.291 КПК України (а.п.98-102) посилаючись на доводи викладені у ньому, які зокрема зводяться до наступного:

   згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 12.09.2018 р. близько 20 години, за адресою: м. Прилуки, вул. Котляревського, 101 , на АЗС «WOG», з хуліганських мотивів , безпричинно вчинив сварку з потерпілим ОСОБА_1 під час якої, останнім було завдано потерпілому вогнепальних поранень та інші тілесні ушкодження. Обвинувальний акт містить безліч недоліків, які неможливо буде усунути під час судового слідства; зміст обвинувального акту єсуперечливим та не узгодженим між собою. Відсутність відкриття матеріалів справи потерпілому та його представникам. Представниками потерпілого, в інтересах останнього було подано ряд клопотань про проведення певних слідчих дій, а саме, клопотання про додатковий допит, одночасний допит, проведення відтворення за участі потерпілого, проведення додаткової судово - медичної експертизи, проведення додаткової судово — балістичної експертизи у іншій експертній установі. Усі клопотання були задоволені слідчою ОСОБА_6, про що 05.11.2018 р. нею власноруч зроблено відмітку на клопотаннях «Задоволено», але не виконані . Проведення наступних слідчих дій було призначено на 15.11.2018 р., про що наручно надано повістку. Однак, 09.11.2018 р. в п’ятницю , потерпілим було отримано листа від слідчої ОСОБА_6, в якому вона повідомляє про те, що досудове розслідування завершено та запрошення на ознайомлення з матеріалами справи на 08.11.2018 р. всупереч тому, що жодні процесуальні дії не були зроблені та з застосуванням зворотньої дії в часі. Не надавши можливості та часу на ознайомлення з матеріалами справи, обвинувальний акт 11.11.2018 р. - в неділю, неробочий день затверджується прокурором, та після чого направлено до суду. Право потерпілого на ознайомлення з матеріалами справи було грубо порушено. З обвинувальним актом потерпілий також не ознайомлений. Розписки про ознайомлення з матеріалами провадження потерпілого та його представників відсутні.

Крім того, вказують про невідповідність висновків обвинувального акту фактичним обставинам справи, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та впливають на кваліфікацію дій особи. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. Обвинувальний акт - є спеціальним процесуальним рішенням, в якому відображаються підсумки досудового слідства, зроблені слідчим та прокурором, що в свою чергу обгрунтовуються належними та допустимими доказами, визначенням юридичної кваліфікації діянь підозрюваного.Однак, поданий обвинувальний акт не містить виклад дійсних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, правова кваліфікація визначена невірно. Обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується викладене сумбурно, непослідовно, не конкретно, та незрозуміло, з розривом дій в часі, що є важким для сприйняття, без встановлення мотивів вчинення злочину, що має суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та впливають на кваліфікацію дій особи. В обвинувальному акті не зазначено дійсних мотивів вчиненого кримінального правопорушення. Потерпілий неодноразово повідомляв слідство про ту обставину, що з обвинуваченим ОСОБА_4 він раніше знайомий та про те, що ОСОБА_4 має боргові зобов’язання перед потерпілим і не бажаючи повертати кошти, він вирішив позбавити потерпілого життя, про що повідомляв в момент вчинення злочину, а саме: погрожував вбити потерпілого. Мотиви вчинення злочину не були встановлені взагалі. А відповідно кваліфікацію злочину визначено невірно. Однак слідство не бажало брати дані обставини до уваги. Представниками потерпілого в ході досудового слідства було подано ряд клопотань, а саме: клопотання про додатковий допит, одночасний допит, проведення відтворення за участі потерпілого, проведення додаткової судово- медичної експертизи, проведення додаткової судово - балістичної експертизи у іншій експертній установі. Усі клопотання були задоволені слідчою ОСОБА_6, про що 05.11.2018 р. нею власноруч зроблено відмітку на клопотаннях «Задоволено». Проведення наступних слідчих дій було призначено на 15.11.2018 р., про що наручно надано повістку. Однак, 09.11.2018 р. потерпілим було отримано листа від слідчої ОСОБА_6, в якому вона повідомляє про те, що досудове розслідування завершено та запрошення на ознайомлення з матеріалами справи на 08.11.2018 р. всупереч тому, що жодні процесуальні дії не були зроблені.

Окрім того, судячи з тілесних ушкоджень, що були завдані потерпілому вогнепальними пораненнями, всі лікарі стверджують про те, що набої які були використані є «посиленими» (переробленими). На дані набої в громадянина ОСОБА_4 дозволу немає. Залишилась поза увагою і та обставина ,що постріли здійснювались у життєво важливі органи і те, що вони не досягли мети не залежало від волі обинуваченого. Жодні з запитань не були висвітлені перед експертом. Вищезазначене дає всі підстави стверджувати, що слідча ОСОБА_6 умисно не виконала вимоги КПК України, можливо здійснила фальсифікацію доказів, проводила досудове розслідування однобоко та упереджено з метою уникнення відповідальності за скоєні правопорушення ОСОБА_4, а тому до суду подавалася заява про відвід слідчої та групи прокурорів в даному кримінальному провадженні.


Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 щодо вирішення клопотання потерпілого про повернення обвинувального акту прокурору, поклалися на розсуд суду.

Суд, заслухавши прокурора який заперечив щодо задоволення даного клопотання, обвинуваченого та його захисника, потерпілого та його представників, вивчивши обвинувальний акт та додатки до нього, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У відповідності з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин справи, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Згідно п. 13 ч.1 ст.3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Відповідно до статті 2 КПК України,завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так згідно статті 3 КПК України   учасниками  кримінального провадження є - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, ……, сторонами кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники;

Відповідно до ст.7 КПК України,зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться:

верховенство права;законність; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.Так стаття 8 КПК України визначає,що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, стаття ж 9 вказує, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов’язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов’язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 22КПК України гарантує, змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, таккримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 56 КПК України визначає права потерпілого, так протягом кримінального провадження потерпілий має право: бути повідомленим про свої права та обов’язки, передбачені цим Кодексом; знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розслідування;подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти відводи та клопотання; давати пояснення, показання або відмовитися їх давати; знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому цим Кодексом, у тому числі після відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу, а також знайомитися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження; одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення у випадках, передбачених цим Кодексом;…. користуватися іншими правами, передбаченими цим Кодексом.Під час досудового розслідування потерпілий має право: зокрема, подавати докази на підтвердження своєї заяви; брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, виконаних за його участі; отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудового розслідування.

Представник користується процесуальними правами потерпілого, інтереси якого він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо потерпілим і не може бути доручена представнику.

Згідно статті 220КПК  Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об’єктивних причин - надсилається їй.

Стаття 223КПК визначає вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, так слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу.

Відповідно до статті 290 КПК, про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.  Сторони кримінального провадження зобов’язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Згідно статті 291 КПК України обвинувальний акт має містити зокрема такі відомості:виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

Так суд вважає, що на досудовому розслідуванні слідчою ОСОБА_6 яка і складала обвинувальний акт, було грубо порушені вимоги статті 2 КПК України, нехтування основними завданнями кримінального провадження, щодо охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, та права, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; статті 7 КПК України, щодо змісту та форми кримінального провадження , оскільки такі дії слідчого не відповідють загальним засадам кримінального провадження, зокрема верховенству права; законності; змагальності сторін, що потягло за собою грубе порушення процесуальних прав потерпілого визначених та гарантованих статтею 56 КПК України, оскільки на підставі таких та гарантованих, були не проведені відповідні слідчі дії заявлені в ряді вищезазначених поданих потерпілим ОСОБА_1 та його представниками клопотань 05 листопада 2018 року (про одночасний допити потерпілого та свідків (а.п.38), про звернення до слідчого судді щодо звернення до компанії МТС про вхідні, вихідні дзвінки номеру телефону потерпілого про спілкування з обвинуваченим (а.п.39), про огляд речового доказу мобільного телефону потерпілого (а.п.40), проведення додаткової судово - медичної експертизи, проведення додаткової судово — балістичної експертизи у іншій експертній установі (а.п.47,48), що підтверджено прокурором у підготовчому судовому засіданні який вказав про необізнаність таких незрозумілих дій слідчої, які були слідчою ОСОБА_6 задоволені але не виконані, про що свідчать її особисті підписи на таких про задоволення клопотань, крім того суд звертає увагу і на те, що того ж дня 05.11.2018 р.,про проведення наступних слідчих дій слідчою ОСОБА_6 було призначено на 15.11.2018 р., про що наручно надано відповідну  повістку адвокату ОСОБА_2 (що підтвердили у суді потерпілий та його представники) (а.п.50), однак, знову ж таки слідча порушуючи права потерпілого незрозуміло вже 07.11.2018 р. виносить повідомлення про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів (а.п.51), яке 09.11.2018 р. в п’ятницю , потерпілим було отримано та згідно якого слідча повідомляла про те, що досудове розслідування завершено та запрошення на ознайомлення з матеріалами справи на 08.11.2018 р. всупереч тому, що жодні процесуальні вищенаведені слідчі дії так і не були проведені, хоча останні нею фактично санкціоновані та погоджені як вбачається з її резолюцій на клопотаннях, а тому на підставі вищенаведених конкретних фактів не можна вважати виконаною слідчою ОСОБА_6 вимог статті 290 КПК України на підставі якої остання визнала зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, а відтак і сформульований виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правова кваліфікація кримінального правопорушення із за грубих порушень слідчою вищенаведених норм КПК, дає суду право вважати про невідповідність висновків обвинувального акту фактичним обставинам справи, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та впливають на кваліфікацію дій особи .

Крім зазначеного було грубо порушено право потерпілого гарантоване ст.290 КПК України на відкриття та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Письмового підтвердження потерпілим про надання йому доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів потерпілому та його представникам , матеріали обвинувального акту не містять. Крім того не містить і відомостей про належну правову процедуру і чи застосовувалась така в розумінні ч.10 ст.290 КПК України, в разі можливого зволікання з ознайомленням.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 13 

Право на ефективний засіб юридичного захисту, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття ж 17 Конвенції визначає  

заборону зловживання правами, жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України даний обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, і він підлягає поверненню прокурору для усунення виявлених судом недоліків, які грубо порушили визначені та гарантовані нормами КПК України права потерпілого.


                       На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд,-


постановив :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12018270210001518 стосовно ОСОБА_4 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України - повернути прокурору Прилуцької місцевої прокуратури внаслідок невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України.

               

                       Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.





Суддя М.О.Циганко





















  • Номер: 11-кп/4823/330/19
  • Опис:
  • Тип справи: на кримінальне провадження з перегляду судових рішень апеляційною інстанцією
  • Номер справи: 742/3937/18
  • Суд: Чернігівський апеляційний суд
  • Суддя: Циганко М.О.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 04.03.2019
  • Дата етапу: 22.04.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація