Справа № 526/2278/18

Провадження № 2/526/118/2019

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2019 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді                Тищенко Л.І.

з участю секретаря        Синепол С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів,

в с т а н о в и в :

до суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів.

У позовній заяві позивач вказує, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 02 квітня 2010 року по 2013 рік. Від спільного шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі рішення Гадяцького районного суду Полтавської області у цивільній справі № 1603/845/2012, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, починаючи з 20.04.2012 до повноліття дитини. Відповідач сплачує аліменти (№ ВП 4864818 від 07.09.2015) не в повному обсязі. Заборгованість зі сплати аліментів, за період з 01 серпня 2015 року по 01 вересня 2018 року, складає 47608,22 грн. Таким чином, станом на 01 вересня 2018 року пеня у розмірі 1 % від суми простроченої заборгованості відповідно до її розрахунку становить 193270,96 грн. Беручи до уваги положення ст. 196 Сімейного кодексу України, розмір пені не може бути більшим 100 % заборгованості, тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь заборгованість зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 47608 грн 22 коп., а також стягнути з відповідача на її користь пеню за несплату аліментів, за період з 01.08.2015 по 01.09.2018, в сумі 47608 грн 22 коп.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, на електронну адресу суду направила заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання, що призначались на 15 січня 2019 року, 20 лютого 2019 року не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів підлягають до часткового задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється донькою ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво про народження дитини.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 13 вересня 2013 року, яке набрало законної сили 24.09.2013, шлюб, укладений 02 квітня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Гадяцького районного управління юстиції Полтавської області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 27, розірвано.

Заочним рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 жовтня 2012 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2012 року до повноліття доньки.

Зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.09.2015 слідує, що на виконання виконавчого листа № 1603/845/2012 від 01.10.2012, виданого 12.11.2012 Гадяцьким районним судом Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 квітня 2012 року, державним виконавцем Жовтневої державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження № 486481.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 СК України, заборгованість за аліментами стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу, - до досягнення нею двадцяти трьох років.

Частиною 3 ст. 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Згідно довідки – розрахунку Центрального відділу державної виконавчої служби м. Маріуполя від 14.09.2018, станом на 01.08.2015, борг за виконавчим листом № 1603/845/2012 від 12.11.2012, виданим Гадяцьким районним судом Полтавської області, становив 8250,22 грн. Загальна сума заборгованості, за період з 01.08.2015 по 01.09.2018, становить 47608,22 грн.

Позивач зазначену суму фактично не оспорює. Зі сторони відповідача також не подано жодних заперечень щодо розміру заборгованості, яка визначена державним виконавцем. Тобто дійсним предметом однієї з позовних вимог фактично є повторне стягнення аліментів.

За відсутності спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», а не на підставі рішення суду про стягнення заборгованості, оскільки чинним законодавством не передбачена можливість стягнення заборгованості за аліментами, яка утворилася при виконанні судового рішення, шляхом подачі позову до суду в рамках іншої справи.

Стягнення заборгованості за аліментами по виконавчому листу, який знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі при відсутності спору про її розмір, є подвійним стягненням боргу, а тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Згідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.

Статтею 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Як роз'яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"(п. 22), передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Докази того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилась не з вини відповідача суду не надано.

Верховний Суд України у постанові від 25 квітня 2018 року в справі № 572/1762/15-ц висловив правову позицію, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Враховуючи, що стягнення неустойки (пені) спрямоване на підвищення захисту майнових прав дітей, позовні вимоги позивача про стягнення на її користь пені за прострочення сплати аліментів є правомірними.

Відповідно до вимог ст. 196 СК України, беручи до уваги розрахунок заборгованості по аліментах, суд приходить до висновку, що позивач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Розмір неустойки (пені) 181117,10 грн, тобто становить більше 100 відсотків заборгованості по сплаті аліментів, тому з відповідача у порядку ст. 196 СК України підлягає стягненню 47608,22 грн пені за несплату аліментів за період з 01 серпня 2015 року по 01 вересня 2018 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судові витрати.

Враховуючи, що цивільний позов подано 27 листопада 2018 року, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 704 грн 80 коп, що відповідає ставці судового збору станом на дату звернення до суду.        

Керуючись ст. 196 Сімейного кодексу України, ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та пені по виплаті аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несплату аліментів, за період з 01 серпня 2015 року по 01 вересня 2018 року, в сумі 47608 (сорок сім шістсот вісім) грн 22 коп.

Відмовити ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь заборгованості по аліментах на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 47608 (сорок сім шістсот вісім) грн 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп. на користь держави.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.  

Відомості, що не проголошуються:

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, адреса місця проживання (перебування): вул. Свердлова, 11, м. Гадяч Полтавської області.

Відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована у встановленому порядку за адресою: вул. Макаренка, 83, с. Терентіївка Полтавського району Полтавської області, адреса місця проживання (перебування): АДРЕСА_1.

Головуючий Л. І. Тищенко