Справа 22ц-20357\2008 Головуючий в 1 інстанції Козлов А.В.
Категорія 50(1) Доповідач Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2008 року колегія Суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Митрофанової Л.В. суддів: Соколан Н.О., Михайлів Л.В. при секретарі: Євтодій К.С.
за участю: представника виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу - Займукової Ірини Афанасіївни, відповідачки - ОСОБА_3, представника комунального навчально-виховного закладу «Загальноосвітня школа-інтернат № 9 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» -ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2007 року за позовом виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, зацікавлена особа -Комунальний заклад «Дитячий притулок № 1» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2007 року задоволено позов виконавчого комітету Довгинцівської районної у місті ради міста Кривого Рогу в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, зацікавлена особа - Комунальний заклад «Дитячий притулок № 1» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Позбавлено батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженку міста Кривого Рогу, проживаючу без реєстрації в АДРЕСА_1 щодо неповнолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Дітей передано на утримання органу опіки та піклування. Стягнено аліменти з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки міста Кривого Рогу, проживаючої без реєстрації в АДРЕСА_1, не працюючої на утримання неповнолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини її заробітку (доходу) щомісяця до повноліття дітей, починаючи з 28.09.2006 року, на користь дитячого закладу де будуть перебувати діти, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання. З ОСОБА_3 стягнуто у дохід місцевого бюджету держмито у розмірі 51, 00 грн. та 7, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову виконкому, оскільки воно є
незаконним, необгрунтованим та безпідставним. Зокрема, судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, так, будинок в якому вона проживала з дітьми у Херсонській області затоплено, вона перебралася до м. Кривого Рогу, але не маючи реєстрації не могла оформити допомогу на дітей, її не беруть на роботу та не ставлять на біржу праці, ніякої допомоги від органів місцевої влади не отримала, доводи виконкому про те, що вона не могла забезпечити належного рівня життя для дітей не вірно дослідженні судом, оскільки раніше люди мешкали ще в гірших умовах, всі зароблені гроші вона витрачала не на ремонт будинку, а на якісні продукти харчування. Крім того, її дії не підпадають не під один із пунктів ст. 164 СК України щодо недогляду нею за дітьми.
ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі просила рішення
суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог виконкому, оскільки рішення
судом ухвалене необгрунтоване, з порушенням норм матеріального та процесуального
права.
Представник позивача просила апеляційну скаргу відхилити , рішення суду залишити без змін, як таке, що ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів
апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення осіб, які
з'явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно свідоцтва про народження (а.с. 32, 31) ОСОБА_3 є матір'ю неповнолітніх ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. Відповідачка зловживає спиртними напоями, тому з 2002 року по лютий 2006 року перебувала на обліку у лікаря нарколога, була знята з обліку, проте з травня 2006 року вдруге вирішувалося питання про взяття її під диспансерно-динамічний нагляд в наркологічному кабінеті (а.с.30).
ОСОБА_3 власного житла не має, ніде не працює, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовкою до вихованням та утриманням дітей не займається, мешкає в антісанітарійних умовах (а.с. 33-40). її неповнолітні діти позбавленні материнської турботи, займаються бродяжництвом та неодноразова втікали із дому. У зв'язку із чим, подальше їх проживання разом із матір'ю неможливо, загрожує їх життю та здоров'ю, тому враховуючи висновок ради опіки та піклування виконкому Довгинцівської районної у місті ради м. Кривого Рогу, який грунтується на висновках обстеження житлово-побутових умов, характеристиках дітей, інших документах, ОСОБА_3 позбавлена батьківських прав та з неї стягнено аліменти на утримання дітей.
Колегія суддів вважає, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції виконав вимоги закону, поано, всебічно та об'єктивно дослідив матеріали справи та докази надані сторонами, та виходив з того, що позбавлення батьківських прав, тобто права на виховання дитини, захист її інтересів тощо, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті споріднення з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківські обов'язки.
Задовольняючи вимоги виконкому, суд першої інстанції вірно встановив та виходив з того, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164, ст.. ст.. 166, 180 СК України та роз'яснень наданих у п.25, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 16 від 12.06.1998 року мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання обов'язків по вихованню дитини, що ОСОБА_3 дійсно ухилялася від виконання батьківський обов'язків відносно своїх неповнолітніх дітей,
зокрема, не забезпечувала їм необхідного харчування, медичного догляду та необхідного лікування, не створювала умов для отримання дітьми освіти та не виявляла інтерсу до внутрішнього світу своїх дітей, а позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов'язку щодо утримання дитини та одночасно з позбавленням батьківських прав суд може вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Відповідно до ст.. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися її здоров'ям, фізичним духовним та моральним розвитком, а ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України).
ОСОБА_3 не надала суду, відповідно до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, доказів того, що вона займається вихованням своїх дітей, забезпечила їх житлом, працевлаштувалась, піклується про їх фізичний та духовний розвиток тощо.
Доводи викладені відповідачкою у скарзі, що судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, так, будинок в якому вона проживала з дітьми у Херсонській області затоплено, вона перебралася до м. Кривого Рогу, але не маючи реєстрації не може оформити допомогу на дітей, її не беруть на роботу та не ставлять на біржу праці, ніякої допомоги від органів місцевої влади не отримала, доводи виконкому що вона не могла забезпечити належного рівня життя для дітей не вірно дослідженні судом, оскільки раніше люди мешкали ще в гірших умовах, всі зароблені гроші вона витрачала не на ремонт будинку, а на якісні продукти харчування. Крім того, її дії не підпадають не під один із пунктів ст.. 164 GK України щодо недогляду нею за дітьми не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, безпідставні та спростовуються висновками суду і матеріалами справи та не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом.
Зокрема, представник комунального навчально-виховного закладу «Загальноосвітня школа-інтернат № 9 для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в якому перебувають діти, ОСОБА_7 допитана в суді апеляційної інстанції показала, що вона була вихователем неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 після їх направлення до цього закладу, так діти, коли прибули до школи-інтернату були на дуже низькому рівні розвитку, що свідчить саме про ухилення їх матері ОСОБА_3 від їх виховання, свідомого нехтування нею своїх батьківських обов'язків.
Крім того, представник позивача ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснила, що органом опіки та піклування у 2004 році вже ставилося питання про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав з тих самих підстав, проте, рішенням Довгинцівського районного суду від 26.04.2004 року було відмовлено у задоволенні позову та надано ОСОБА_3 можливість виправитися, оскільки вона на той час почала ремонт у будинку, отримала необхідні документи, та намагалася створити необхідні та безпечні умови для проживання з нею дітей. Однак, з того часу орган опіки та піклування постійно контролював належний стан виконання відповідачкою своїх батьківських обов'язків, та у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 свідома нехтувала та продовжувала ухилятися від належного їх виконання, а саме не забезпечувала на достатньому рівні харчування дітей, їх медичний догляд, не переймалася їх фізичним та духовним розвитком виконком, як орган опіки та піклування, був змушений в черговий раз звернутися до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав.
Допитані в судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_5, ОСОБА_6 пояснили, що їх мати не приділяла їх вихованню належної уваги, вони досить часто залишалися вдома самі без догляду матері та тікали із дому та були відсутні дома ночами, а коли незнайомі їм люди, які їх знаходили привозили їх додому, то їх мати їх не розшукувала, а спала, також, у домі не було опалення, води, туалету, їжа готувалася на цеглі, тобто будинок був непридатний до проживання у ньому.
На думку колегії суддів, вирішуючи даний спір суд першої інстанції в досить повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив довода і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону, тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, рішення - залишити без змін.
Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 березня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.