Справа № 22-4640/08 Головуючий у 1-й інстанції: Суркова В.П.

Суддя-доповідач: Коваленко A.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2008 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бондара В.О.

Суддів Коваленко А.І.

Прокопенко О.Л.

При секретарі: Вертелецькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на малолітню внуку,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на малолітню внуку.

В позові зазначала, що з 17.09.2005 року вона знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5, від якого мають доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Батько дитини ухиляється від утримання та виховання дитини.

У зв'язку з тим що вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і з тих причин не має можливості утримувати дитину, просить стягнути аліменти з баби дитини, відповідачки по справі, в розмірі 1\4 частини її заробітку (доходу).

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2008 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17.09.2005 року, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.09.2007 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуті аліменти в розмірі 450гр. щомісячно на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею повноліття та стягнуто на утримання дружини ОСОБА_3 щомісячно 350 грн. до досягнення дитиною трирічного віку.

Батько дитини ухиляється від сплати аліментів, має заборгованість по аліментам, ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.02.2008 року його оголошено в розшук.

Згідно з довідками Шевченківського РУСЗН від 7.10. 2008 року ОСОБА_3 отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з квітня 2008 року в розмірі 569грн. 10 коп., а з липня 2008 року в розмірі 144грн. 10коп. та тимчасову допомогу на дитину, коли батько ухиляється від сплати аліментів в розмірі 161 грн.40коп.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на неповнолітню внуку, оскільки позивачкою не надано суду доказів, що батьки дитини не можуть надавати належного утримання з поважних причин в розумінні вимог ст.265 СК України.

Рішення суду відповідає обставинам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 листопада 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.