Справа № 22ц-2751/08 Головуючий у першій інстанції - Яворська Н.I.
Категорія 23 Доповідач апеляційного суду - Шаманська Н.О.
УXВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2008 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого: Данилової О.О.,
суддів: Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,
при секретарі: Аніщенко Д.В.,
за участю : представника відповідача - Коваленка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 1 жовтня 2008 р. ухваленого за позовом ОСОБА_4 до фермерського господарства «Придніпровський - К» (далі - ФГ «Придніпровський - К») про розірвання договору оренди земельної ділянки,
встановила:
У липні 2008 р. ОСОБА_4 звернулася з позовом до ФГ «Придніпровський - К» про розірвання договору оренди земельної ділянки.
Позивачка зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 5, 41 га, що розташована на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району. У 2004 р. вона уклала з ФГ «Придніпровський - К» договір оренди цієї земельної ділянки, пунктом 2.2 якого встановлена оренда плата в грошовому та в натуральному вигляді, а саме, в розмірі 1, 5% від нормативної грошової оцінки, одна тонна зерна, солома, силос, надання транспорту для доставки вугілля, дров та інших послуг, проведення оранки та культивації присадибної земельної ділянки.
Посилаючись на те, що з 2004 р. відповідач використовував її земельну ділянку, але орендну плату сплачував не в повному обсязі та несвоєчасно, позивачка просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 1 жовтня 2008 р. в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки посилаючись на невірну оцінку судом доказів по справі, невідповідність його висновків обставинам спору та положенням матеріального права, просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника відповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю, виданого 15 лютого 2005 р. ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 5, 41 га, що розташована на території Новотимофіївської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області. У 2004 р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки на термін 7 років. За умовами договору орендна плата вноситься 15 грудня кожного року в натуральній формі та у вигляді надання послуг на суму вартості 1, 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: тонна зерна, оранка та культивація присадибної ділянки, солома, силос, сіно, при наявності потреби надається транспорт для доставки вугілля, дров та інших послуг.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що за весь час дії договору, окрім 2007 p., коли внаслідок неврожаю, викликаному засухою, господарство не мало можливості сплатити орендну плату, відповідач розрахувався з позивачкою, надавши їй сільськогосподарську продукцію та послуги відповідно до договору. В подальшому заборгованість за 2007 р. також була погашена.
Вказані обставини підтверджуються висновком торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини, відомостями про видачу продукції в рахунок орендної плати (а.с.28, 29-30, 34, 37, 48, 50). За таких обставин та з урахуванням положень ст.ст. 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі» суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги про неналежне виконання відповідачем умов договору оренди щодо виплати орендної плати є безпідставними й не заслуговують на увагу.
Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 1 жовтня 2008 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.