Справа № 22-3999/08 Головуючий у 1-й інстанції: Швайковський А.А.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2008 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.

Суддів Коваленко А.І.

Денисенко Т.С.

При секретарі: Батарейній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за навчання на повнолітнього сина,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів за навчання на повнолітнього сина.

В позові зазначала, що з 31 жовтня 1981 року до 25 липня 2007 року вона перебувала з ОСОБА_3 у шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та перебуває на її утриманні.

З 2005 року син навчається в Гуманітарному університеті «ЗІДМУ» на третьому курсі денної форми навчання. Заклад є приватним, навчання платне, стипендію не виплачує. Розмір плати за весь термін навчання становить 10860 грн. Кошти за навчання в повному обсязі сплатила позивач. У зв'язку з цим вони з сином залишилися у скрутному матеріальному становищі. Син потребує матеріальної допомоги. Відповідач аліментів на сина не сплачує.

В ході судового розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_3 кошти за навчання у розмірі 10860 грн. одноразово.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 04" вересня 2008 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 кошти на навчання дитини у розмірі 5430 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави державне мито в розмірі 25 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 15 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, заперечення представника позивачки, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 суд виходив із змісту ст. 185 СК України про те, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвиток здібностей дитини).

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що син позивачки та відповідача ОСОБА_7 досяг повноліття 11.01.2005 року. З 29.08.2005 року він почав навчатися в Гуманітарному університеті «ЗІДМУ» очної форми навчання.

13 листопада 2007 року він перейшов на заочну форму навчання, але ніде не працює, на тепер навчається на третьому курсі.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, що продовжують навчання, застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу, які передбачають стягнення аліментів.

Зважаючи на те, що позивачкою заявлені вимоги про стягнення коштів за навчання на повнолітнього сина, а не про стягнення аліментів на період навчання повнолітньої дитини та неправильне застосування судом першої інстанції норм ст. 185 СК України, яка застосовується щодо участі батьків у додаткових витратах на неповнолітніх дітей, рішення суду підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення коштів за навчання на повнолітнього сина в розмірі 5430грн.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 04 вересня 2008 року по цій справі скасувати та постановти нове рішення наступного змісту:

„У задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення коштів за навчання на повнолітнього сина відмовити".

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.