Постанова

Іменем України

06 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 290/1046/15-ц

провадження № 61-11167св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача-Пророка В. В.,

суддів: Висоцької В. С., Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_6,

відповідачі:-Миропільська селищна рада Романівського району Житомирської області,

-Романівська державна нотаріальна контора,

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго»,

-ОСОБА_7,

-ОСОБА_8,

-ОСОБА_9,

третя особа-Реєстраційна служба Романівського районного управління юстиції Житомирської області,

розглянув у порядку письмового провадження справу, відкриту за позовом ОСОБА_6 до Миропільської селищної ради Романівського району Житомирської області, Романівської державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Реєстраційна служба Романівського районного управління юстиції Житомирської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року, постановлену судді Бабичем С. В., та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року, постановлену колегією суддів у складі: Худякова А. М.,Косигіної Л. М., Товянської О. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Романівського районного суду Житомирської області з позовом до Миропільської селищної ради Романівського району Житомисрької області (далі - Миропільська сільрада), Романівської державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроменерго» (далі - ТОВ «Агропроменерго»), ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, третя особа - Реєстраційна служба Романівського районного управління юстиції Житомирської області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, уточнені позовні вимоги якого відповідно до заяви представника позивача від 13 червня 2016 року зводяться до вимоги витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Агропроменерго» на користь та у власність ОСОБА_6 приміщення нежитлової будівлі Миропільської гідроелектростанції, що розташована на АДРЕСА_1 (далі - спірне приміщення).

2. Позовна заява мотивована тим, що 27 грудня 2005 року між ОСОБА_6 та Дзержинським районним міжколгоспним об'єднанням по агропромисловому будівництву «Райагробуд» було укладено договір про відступлення права вимоги та власності боргових зобов'язань. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 27 лютого 2006 року цей договір був визнаний дійсним.

3. Відповідно до протесту прокуратури Житомирської області від 12 лютого 2004 року Дзержинське районне міжколгоспне об'єднання по агропромисловому будівництву «Райагробуд» є власником Миропільської гідроелектростанції, розташованої в АДРЕСА_1 (далі - Миропільська гідроелектростанція). Водночас виконавчим комітетом Миропільської сільради двічі приймалось рішення про оформлення права власності на спірне приміщення за іншими особами. Зокрема, 05 лютого 2002 року було прийняте рішення про оформлення права власності на Миропільську гідроелектростанцію Закритим акціонерним товариством «Облагропроменерго» (даіл - ЗАТ «Облагропроменерго»), а 24 червня 2004 року було прийняте рішення № 7 про оформлення права власності на цей об'єкт нерухомості ТОВ «Агропроменерго».

4. 13 лютого 2002 року ЗАТ «Облагропроменерго» здійснило продаж Миропільської гідроелектростанції фізичним особам ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які 06 липня 2004 року отримали свідоцтво на право власності на цю гідроелектростанцію та внесли її в статутний фонд ТОВ «Агропроменерго».

5. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач також посилався на ухвалу слідчого судді Романівського районного суду Житомирської області від 27 травня 2015 року, постановлену за наслідком розгляду скарги ОСОБА_6 на рішення слідчого про закриття кримінального провадження № 12013060150000601, що стосувалось відповідних рішень Миропільської сільради, якою було скасовано постанову слідчого про закриття цього кримінального провадження, передбачено проведення досудового розслідування.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 10 травня 2016 року до участі у справі як співвідповідачів залучено ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

7. Ухвалою Романівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду.

8. Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що в судові засідання 09 серпня 2016 року та 20 вересня 2016 року позивач та його представник, які були належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, не з'явилися. Заяв про розгляд справи за їхньої відсутності у цих судових засіданнях позивач та його представник не подали.

9. За змістом статті 207 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі позначення цього документа у редакції, чинній на момент здійснення процесуальних дій судом першої інстанції та апеляційним судом, за умови однаковості положень такої редакції, - ЦПК України 2004) суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання і від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Короткий зміст судового рішення апеляційної інстанції

10. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року апеляційна скарга ОСОБА_6 відхилена, ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року залишено без змін.

11. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що справа до розгляду призначалась судом першої інстанції неодноразово. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

12. Із матеріалів справи випливає, що позивач ОСОБА_6 та інші сторони у справі дійсно повторно, а саме 09 серпня 2016 року на 09-00 годину та 20 вересня 2016 року на 09-00 годину в судове засідання не з'явились, не дивлячись на їх повідомлення належним чином про день та час розгляду справи (а.с. 220, 226, том 1).

13. Крім того, позивач подавав до суду першої інстанції заяви про розгляд справи у його відсутність у судове засідання у конкретні дні розгляду справи (а.с. 125, 135, том 1).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14. 07 грудня 2016 року представником ОСОБА_6, ОСОБА_14, подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), вважаючи, що суди попередніх інстанцій прийняли судові рішення, порушивши норми процесуального права.

15. У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить поновити строки на касаційне оскарження, скасувати ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

16. Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією ЦПК України, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією ЦПК України.

17. Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

18. Ухвалою судді ВССУ від 15 грудня 2016 року ОСОБА_6 Поновлено строк касаційного оскарження зазначених судових рішень, відкрито провадження у справі.

19. 28 лютого 2018 року справу передано на розгляд Верховного Суду.

20. Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

21. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

22. Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п'яти суддів у порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

23. Апеляційний суд правильно встановив, що позивач до призначення судових засідань на зазначені дати подавав декілька заяв, які містяться в матеріалах справи, щодо проведення розгляду справи без його участі. Але апеляційний суд необґрунтовано зробив висновок, що такі заяви стосувалися конкретних дат судового розгляду справи, а не розгляду судової справи як такої. Відсутні підстави для застосування статті 207 ЦПК України 2004.

24. Інші доводи позивача, в тому числі ті, що вимагають переоцінки доказів та встановлення обставин справи, суд касаційної інстанції не бере до уваги відповідно до статей 76, 77, 80 та 400ЦПК України.

(2) Позиція інших учасників справи

25. 28 січня 2017 року ТОВ «Агропроменерго» направило до ВССУ заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_6, в якому просило відхилити цю касаційну скаргу та залишити без змін відповідні оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій.

26. ТОВ «Агропроменерго» вважає судові рішення судів попередніх інстанції законними та обґрунтованими. На думку ТОВ «Агропроменерго», позивач не надав доказів та не обґрунтував порушення зазначеними судами норм процесуального права.

27. Інші доводи ТОВ «Агропроменерго» не стосуються підстав касаційного оскарження відповідних судових рішень.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

28. Згідно з частиною першою статті 25 ЦПК України Верховний Суд переглядає у касаційному порядку судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій.

29. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

30. Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Частина друга цієї статті передбачає, що суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

31. Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

32. Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

(1.1) Щодо залишення без розгляду позову у справі

33. Стаття 213 ЦПК України 2004 визначає суть законності та обґрунтованості судового рішення, а стаття 214 ЦПК України 2004 -питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення.

34. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (частина друга статті 303 ЦПК України 2004).

35. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача (частина третя статті 224 ЦПК України 2004).

36. Частиною п'ятою статті 76 ЦПК України 2004 передбачено, що вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

37. У разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 169 ЦПК України 2004).

38. Неявка представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин справи суд може відкласти її розгляд (частина друга статті 169 ЦПК України 2004).

39. Суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, зокрема якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (пункт 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004).

40. Відповідно до абзацу першого пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (в редакції, що діяла на момент прийняття судом першої інстанції відповідного оскаржуваного судового рішення у цій справі) залишення позовної заяви без розгляду допускається з підстав, передбачених статтею 207 ЦПК України 2004, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

41. Судами попередніх інстанцій не встановлено неможливість розгляду справи за відсутності позивача.

42. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до судових засідань 09 серпня 2016 року та 20 вересня 2016 року позивач подав заяви про розгляд справи за його відсутності, зокрема від 08 лютого 2016 року та від 02 березня 2016 року (а.с. 125, 135 том 1).

43. Частина третя статті 169 ЦПК України 2004 не передбачає обов'язок позивача при призначенні кожного окремого судового засідання у справі повідомляти про розгляд справи за його відсутності. Позивач належним чином повідомив суд про розгляд справи за його відсутності, що виключило можливість застосування частини третьої статті 169 ЦПК України 2004 та прийняття ухвали, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004.

44. Отже, оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи у суд першої інстанції для продовження розгляду.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

45. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).

46. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи Верховний Суд дійшов висновку про необхідність задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6: скасувати ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

(2.2) Щодо судових витрат

47. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

48. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

49. ОСОБА_6 не заявляв вимог про відшкодування судових витрат. Інші учасники справи не заявляли до відшкодування судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

50. Враховуючи, що Верховний Суд не ухвалює нового рішення, а передає справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 416, 419 та підпунктом 4 пункту 1 розділу ХIII «Перехідні положення» ЦПК України,

Постановив:

1. Задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_6.

2. Скасувати ухвалу Романівського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 16 листопада 2016 року.

3. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. О.Лесько

С. Ю.Мартєв

В. В.Пророк

І.М. Фаловська