Справа №22ц-265/2010

Категорія – цивільна                                        Головуючий  у  першій  інстанції – Литвиненко І.В.

Доповідач – Заболотний В.М.

У Х В А Л А

і м е н е м       У к р а ї н и

09 лютого 2010 року                                                                         місто  Чернігів

          А п е л я ц і й н и й   с у д   Чернігівської  області  в  складі:

                           головуючого  -  судді  Шарапової О.Л.

                           суддів  -  Заболотного В.М.,  Скрипки А.А.

                           при  секретарі  -  Штупун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного банку (далі – АБ) „Синтез” на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до АБ „Синтез” про стягнення коштів за договором банківського вкладу,

                                                  В С Т А Н О В И В :

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.12.2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з АБ „Синтез” на користь позивача 8220грн. 80коп. коштів по договору банківського вкладу №200508/08-04 від 20.05.2008 року, 926грн. 47коп. штрафу та 120грн. витрат на ІТЗ. Також стягнуто з відповідача на користь держави 91грн. 47коп. судового збору. Суд прийшов до висновку, що АБ „Синтез” порушив вимоги ст.1060 ЦК України, оскільки після закінчення строку дії договору, на вимогу вкладника ОСОБА_2, не видав останньому банківський вклад з нарахованими відсотками.

В апеляційній скарзі АБ „Синтез” просить скасувати зазначене рішення суду, а позовну заяву залишити без розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт вказує, що суд безпідставно прийняв позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду, оскільки останній при подачі позову не сплатив державне мито за розгляд справи, а також не зазначив підстави для можливого звільнення від його сплати.

          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) банк, що прийняв від вкладника або для нього грошову суму, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

По справі встановлено, що 20 травня 2008 року між ОСОБА_2 та АБ „Синтез” був укладений договір банківського вкладу №200508/08-04, відповідно до умов якого банк прийняв від позивача грошові кошти (депозит) в сумі 7000грн. строком на 12 місяців та п’ять днів, під 16% річних, на строк до 26 травня 2009 року, на умовах та в порядку, визначених цим договором (а.с.5).

Пунктом 3.4 вказаного договору передбачено, що банк зобов’язаний повернути вкладнику суму вкладу та нараховані відсотки у строк, вказаний у п.1.4 договору, тобто 26.05.2009 року.

Відповідно до п.5.1 даного договору, за несвоєчасне повернення вкладу або відсотків за його користування Банк сплачує вкладнику штраф з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від затриманої суми за кожний день затримки

Як вбачається з матеріалів справи, після закінчення дії договору ОСОБА_2 звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми банківського вкладу та нарахованих відсотків, однак йому було відмовлено.

А тому суд першої інстанції, враховуючи п.п. 3.4, 4.1 та 5.1 договору та положення ст.ст. 1058, 1060 ЦК України, обґрунтовано стягнув з АБ „Синтез” на користь позивача суму вкладу, нараховані проценти, а також штраф за договором банківського вкладу №200508/08-04 від 20 травня 2008 року, згідно наданих відповідачем розрахунків (а.с.6, 23).

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем при подачі позовної заяви не було сплачено державне мито за розгляд справи, та не було вказано підстави для можливого звільнення від його сплати, не можуть бути прийнятими судом до уваги, оскільки така пільга у позивача передбачена вимогами п.37 ст. 4 Декрету КМУ „Про державне мито”, яка регламентує звільнення від сплати судового збору громадян за позовами про відшкодування збитків, заданих неповерненням у терміни, передбачені договорами, грошових та майнових внесків, які були залучені до акціонерних товариств, банків, кредитних установ.

Таким чином, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307-308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,  

У  Х  В  А  Л  И  В :

          Апеляційну скаргу акціонерного банку „Синтез” – відхилити , а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2009 року – залишити без змін.          

     Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня  набрання нею законної сили.

          Головуючий:                                       Судді: