СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" лютого 2019 р.          Справа № 905/2031/18

Суддя  Сіверін В.І.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. 560 Д/1-7) на рішення господарського суду Донецької  області від 31.01.2019 року,  ухвалене у приміщенні вказаного суду суддею Величко Н.В., повний текст якого складено 31.01.2019 року, у справі

за позовом ПуАТ по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” м. Маріуполь,

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ,  м. Слов’янськ,

про: стягнення  1603886,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ про стягнення вартості небалансу природного газу у сумі 1603886,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №08/213-17/НОМЕР_1 від 23.03.2017 на транспортування природного газу в частині проведення своєчасної та в повному обсязі оплати наданих послуг, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.          

Нормативно вимоги обґрунтовано положеннями ст. ст. 13, 59 Закону України «Про ринок природного газу», ст. 174 Господарського кодексу України, п.5 гл. 1 розділу 1, п. 4, гл.5 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, розділу XIV Кодексу газотранспортної системи.

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.01.2019 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (код ЄДРПОУ 07652214, адреса: 84122, Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Поштова, 20) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Маріупольгаз” (код ЄДРПОУ 03361135; адреса: Донецька область, м. Маріуполь, вул.Миколаївська, 16) вартість небалансу природного газу в сумі 1603886,18грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 24058,29грн.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши апеляційну скаргу на предмет відповідності її форми та змісту вимогам Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає наступне.

Так, заявником доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги не подано, а заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Єдиною наведеною підставою для відстрочки сплати судового збору відповідачем зазначено те, що він є бюджетною організацією.

Розглянувши зазначене клопотання, суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.

Так, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, за яких судом може бути реалізовано його право на відстрочення або розстрочення учаснику справи сплати судового збору. В заявленому клопотанні таких обставин апелянтом, не наведено.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати..

За викладеного, суд дійшов висновку по відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги та про його відхилення.

Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Судом враховується, що відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оскільки скаржник не подав доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а його клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, апеляційна скарга визнається такою, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, що є підставою для залишення її без руху в порядку статті 174 та у відповідності з приписами частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що з урахуванням положень Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 36087,44 грн.

За викладеного, апеляційна скарга залишається без руху, а заявникові надається час для усунення вищевказаних недоліків шляхом сплати судового збору у зазначеному розмірі та надання доказів такої сплати на адресу суду.

Керуючись статтями 74, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без руху.

2. Апелянту - усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

3. Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач                                                            В.І. Сіверін