ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 823/1196/18

УХВАЛА

20 лютого 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська ЗТК" звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, третя особа - Державна фіскальна служба України про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Одеській області від 13.02.2018 №939 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ОЗТК».

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

08.02.2019 до Шостого апеляційного адміністративного суду від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В., яка мотивована тим, що в поведінці колегії суддів наявні обставини, що свідчать про заінтересованість в результаті розгляду даної справи та викликають сумнів у їх неупередженості та об'єктивності.

Так, заявником зазначено, що до початку судового засідання, коли в залі судового засідання перебувала представник ДФС України (третьої особи), а представник заявника знаходився в приміщенні Черкаського окружного адміністративного суду та за допомогою засобів відеоконференцзв'язку спостерігав за залою судових засідань, головуючий суддя Собків Я.М. в позапроцесуальному порядку з власної ініціативи вказав представнику ДФС України на необхідність після відкриття судового засідання заявити усне клопотання про продовження строку розгляду справи з метою надсилання копій доказів позивачу поданих третьою особою з порушенням ст.ст. 79, 94, 166-167 КАС України до суду.

Крім цього, заявник зазначає, що після відкриття судового засідання, заслухавши клопотання скаржника (яке не було вирішено з невідомих причин в попередніх судових засіданнях) про долучення до матеріалів справи доказів доданих до апеляційної скарги, колегія суддів дане клопотання не вирішила.

З огляду на вказані обставини, представник ТОВ «Одеська ЗТК» заявив відвід колегії суддів відповідно до п. 2, 4 ч.1 ст. 36 КАС України, згідно з якими, суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та/або за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року визнано заявлений представником товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» відвід колегії суддів у складі судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В. необґрунтованим, провадження у даній справі зупинено.

В порядку, встановленому ст. 31 КАС України, Ключковича В.Ю. визначено суддею для вирішення питання про відвід.

У відповідності до правил ч. 8 ст. 40 КАС України, питання про відвід вирішується в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в заяві про відвід, суд приходить до висновку, що така не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підстави для відводу судді визначені ст. 36 КАС України. Зокрема, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правову допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглянув справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст. 31 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу також за наявності обставин, встановлених ст. 37 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 39 КАС України, відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини об'єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: - забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається свідчить про неупередженість суду; - судом створено достатні гарантії для усунення підстав і навіть потенційної можливості побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім.

Із практики Європейського суду з прав людини вбачається, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.

У рішенні «Газета-Центр проти України» від 15 липня 2010 року Європейський суд з прав людини, встановлюючи порушення принципу безсторонності, зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. Навіть зовнішні прояви можуть бути важливими або, іншими словами, «правосуддя має не тільки чинитись, також має бути видно, що воно чиниться».

Також, щодо об'єктивної неупередженості зазначено у справі «Фей проти Австрії». Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Ветштайн проти Швейцарії» Суд зазначив, що безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

Як вбачається зі змісту заяви про відвід, вона, зокрема, ґрунтується на доводах представника позивача про те, що головуючий суддя Собків Я.М. в позапроцесуальному порядку з власної ініціативи вказав представнику ДФС України на необхідність після відкриття судового засідання заявити усне клопотання про продовження строку розгляду справи з метою надсилання копій доказів позивачу поданих третьою особою з порушенням ст.ст. 79, 94, 166-167 КАС України до суду.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Крім цього, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

При цьому, незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Такі обставини не можуть слугувати підставою для відводу такого судді.

Також, суд зазначає, що з'ясування суддею-доповідачем у представника відповідача та третьої особи можливості продовжити строк розгляду даної справи з метою надсилання копій доказів позивачу поданих третьою особою, по своїй суті жодним чином не вказує на наявність ознак упередженості чи не об'єктивності судді, такі дії не можуть свідчити про зацікавленість чи неупередженість судді, оскільки не є з'ясуванням обставин справи по суті, не пов'язані з наданням рекомендацій/роз'ясненням подальших дій чи викладенням будь-якої позиції суду з приводу розгляду спору по суті.

Також, як вбачається зі змісту заяви про відвід, заявник зазначає про те, що на його запитання до представника ДФС України та ГУ ДФС в Одеській області хто подав у справу документи (який орган та відповідно, який орган в такий спосіб заявив клопотання) представник в судовому засіданні повідомив, що це ДФС України, а оскільки, ДФС України, в свою чергу, в даній справі не є стороною, а є третьою особою, тому позбавлена права подавати клопотання про продовження строку в порядку ст. 309 КАС України. Таким чином, на переконання представника позивача, вказана обставина, також, свідчить про упередженість складу суду.

Однак, суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявні: довіреність, видана Державною фіскальною службою України від 12.04.2018 № 99-99-11-17/21 та довіреність, видана ГУ ДФС в Одеській області від 04.06.2018 № 59/9/15-32-10-06-43, відповідно до яких головний державний інспектор відділу організації роботи територіальних органів по супроводженню судових справ територіальними органами та розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження Державної фіскальної служби України Філімончук Ірина Миколаївна уповноважена представляти інтереси Державної фіскальної служби України та ГУ ДФС в Одеській області.

Таким чином, вказана особа здійснює представництво як Державної фіскальної служби України (третьої особи в даній справі) так і ГУ ДФС в Одеській області (відповідача), а відтак, не позбавлена права подавати клопотання про продовження строку, відповідно до положень ст. 309 КАС України з метою направлення позивачу копій поданих до суду доказів.

Отже, суд приходить до висновку, що наведені представником позивача мотиви, за яких заявлено відвід, не можуть слугувати достатньою підставою для відведення колегії суддів, як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості.

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість колегії суддів у складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В. в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.

Наявність інших підстав, передбачених ст. ст. 36 та 37 КАС України для відводу суддів представником позивача не зазначено.

На переконання суду, не є підставами для відводу суддів заява, яка містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що обставини, наведені представником товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» у заяві про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В. не можуть свідчити про наявність упередженості та необ'єктивності суддів при розгляді даної адміністративної справи, а відтак, заява представника товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» про відвід колегії суддів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська ЗТК» про відвід колегії суддів у складі: судді-доповідача Собківа Я.М. та суддів Ісаєнко Ю.А., Файдюка В.В. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.Ю.Ключкович