Справа № 2- 397/07

РІШЕННЯ

 Іменем України

29 січня 2007 року                                                               м.Херсон

Комсомольський районний суд м. Херсона у складі:

головуючого - судді Радченко Г..А.

при секретарі - Собчук А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за   позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних затрат на лікування та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача матеріальні витрати у сумі 1961 грн. 17 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн. в обґрунтування позову посилався на те, що 16.08.2006 року місцевий суд Голопристанського району Херсонської області постановив вирок, яким визнав ОСОБА_2 винним за ст.286 ч.І КК України і призначив йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 1 рік. На підставі ст. ст.75,76 КК України від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі ОСОБА_2 звільнений з випробуванням та іспитовим строком 1 рік. Суд також стягнув з ОСОБА_2 на мою користь матеріальних збитків в сумі 3880 грн. 79 коп., моральну шкоду 3000 грн. і судові витрати на користь держави в сумі 203 грн. 42 коп.. ОСОБА_2 засуджено за те, що він біля 6 години 26.07.2005 року на 32 км. автодороги Цюрупинськ-Гопрі-Скадовськ, керуючи автомобілем Фольксваген-28 та рухаючись в напрямку м.Скадовська, порушив вимоги п.п. 12,3 Правил дорожнього руху України, маючи можливість об'єктивно побачити пішохода ОСОБА_1, що переходив дорогу, несвоєчасно застосував заходи для зменшення швидкості та безпечного об'їзду пішохода, вчинив на нього наїзд на обочині дороги, від чого він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження. Після спричинення тілесних ушкоджень, він почував себе дуже погано. З 20 вересня 2006 року по 07 жовтня 2006 року він проходив лікування в лікарні Суворовського району. За цей період лікування він потратив 1961 грн. 17 коп.. В зв'язку з поганим почуттям та проходженням лікування він зазнає до теперішнього часу фізичну біль від наїзду та моральні страждання. Моральну шкоду він оцінює в 1000 грн..

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, просив суд стягнути матеріальні збитки у сумі 1961 грн. 17 коп. та моральну шкоду у сумі 1000 грн. та пояснив, що в серпні 2006 році був винесений вирок у відношенні ОСОБА_2. За вказаним вироком ОСОБА_2 був визнаний винним та з нього було стягнуто матеріальні та моральні збитки, але відповідач йому нічого не виплатив. Він продовжує лікування після ДТП. З 20.09.2006 року по 07.10.2006 року він знаходився на лікуванні в лікарні ім."Петровського". В кінці грудня 2006 року він знаходився на амбулаторному лікуванні біля двох неділь. В період лікування він купляв медичні препарати. Вважає, що відповідач завдав йому моральну шкоду, спричинив йому фізичну біль.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила суд позов

задовольнити.                        

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він вже визнаний винним за вирок суду та з нього вже стягнута матеріальна та моральна шкода. У нього не має змоги сплатити шкоду. Просив в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні також позов не визнав та пояснив, що моральна шкода вже присуджена вироком суду і моральна шкода стягується лише один раз. Матеріальна шкода стверджується рекомендаціями лікаря на фіточай, рецептів: чеків на ліки немає. Згідно постанови пленуму стягується лише кошти, які затрачені на стаціонарному лікуванні і вони вже стягнуті. Вважають, що доказів матеріальної шкоди немає. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін та   дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ч.І ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що 26.07.2005 року ОСОБА_2 біля 6.00 години, на 32 км. автодороги Цюрупинськ-Гопрі-Скадовськ, керуючи автомобілем Фольксваген- ЛТ 28 та рухаючись в напрямку м.Скадовська, порушив вимоги п.п. 12,3 Правил дорожнього руху України, маючи можливість об'єктивно побачити пішохода ОСОБА_1, що переходив дорогу, несвоєчасно застосував заходи для зменшення швидкості та безпечного об'їзду пішохода, вчинив на нього наїзд на обочині дороги, від чого він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

16.08.2006 року місцевий суд Голопристанського району Херсонської області постановив вирок, яким визнав ОСОБА_2 винним за ст.286 ч. 1 КК України і призначив йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на 1 рік. На підставі ст. ст.75,76 КК України від відбування основного покарання у вигляді обмеження волі ОСОБА_2 звільнений з випробуванням та іспитовим строком 1 рік. Суд також стягнув з ОСОБА_2 на мою користь матеріальних збитків в сумі 3880 грн. 79 коп., моральну шкоду 3000 грн. і судові витрати на користь держави в сумі 203 грн. 42 коп..

Судом встановлено, що після винесення вироку позивач знаходився на амбулаторному лікуванні з 05.09. по 20.09.2005 року, з 06.02.2006 року по 22.02.2006 року, а також з 20.09. по 07.10.06 року з приводу посттравматичного артрозо-артриту лівого суставу, посттравматичного плечелопаточного переортриту у стадії загострення. З виписки з медичної карти хворого вбачається, що йому призначалося в цей період лікування, на яке ним витрачено 1961 грн. 17 коп., що підтверджується: товарним чеком від 19.09.2006 року, товарним чеком від 01.10.2006 року, фіскальним чеком НОМЕР_1, фіскальним чеком НОМЕР_2, фіскальним чеком НОМЕР_3, фіскальним чеком НОМЕР_4, фіскальним чеком НОМЕР_5.

Таким чином, неправомірними діями відповідача ОСОБА_1 завдано матеріальну шкоду на вказану суму, яка підлягає стягненню на його користь.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди, то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч.5 ст.23 та ч.І ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров"я може бути відшкодована одноразово, а за вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 16.08.2006 року з ОСОБА_2 вже стягнута моральна шкода у сумі 3000 грн. Інших неправомірних дій, з приводу яких позивачу завдані моральні страждання, відповідачем не вчинено.

Відповідно до ч.І ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у сумі 30 грн..

Згідно вимог ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача в доход держави належить стягнути 51 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,57,60,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166,1168 ЦК України суд- 

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 1961 грн. 17 коп., сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  у сумі ЗО грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 грн..

В решті позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання вказаної

заяви через Комсомольський районний суд м. Херсона.