П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 821/362/16

Категорія:9.4 Головуючий І інстанції Хом'якова В.В.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Бойка А.В., Шевчук О.А.,

при секретарі Іщенко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року (м.Херсон, дата складання повного тексту рішення - 05.09.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.03.2016 року ОСОБА_2 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., які оформлені відповідними наказами та/або рішеннями та/або протоколами, за якими договір №009-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 29.01.2015 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та нею вважається «нікчемним» та/або визнано нікчемним та/або до нього вирішено застосувати наслідки нікчемності правочинів (договорів).

- визнати протиправними дії відповідача щодо не включення відомостей про неї до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів ПАТ «Дельта Банк» за рахунок ФГВФО за договором банківського вкладу №009-21061-290115, рахунок НОМЕР_1 та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок НОМЕР_2 за договором №007-21061-261214, що укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк».

- зобов'язати відповідача включити її до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомості про неї за договором банківського вкладу №009-21061-290115, рахунок НОМЕР_1, та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок НОМЕР_2 за договором №007-21061-261214, що укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк», та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, який має право на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №009-21061-290115, рахунок НОМЕР_1, та коштів, що надійшли від нього на поточний рахунок НОМЕР_2 за договором №007-21061-261214, що укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем, всупереч вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» було неправомірно прийнято повідомлення (рішення) про визнання правочину нікчемним, у зв'язку з чим, її було безпідставно не включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В., яке оформлене наказом №813 від 16.09.2015р. (в т.ч. додатки до нього), в частині застосування наслідків нікчемності щодо договору №009-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США від 29.01.2015р., що укладений між ПАТ «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020) та ОСОБА_2 Зобов'язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок ФГВФО, відомості про ОСОБА_2 за договором №007- 21061-261214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку у доларах США від 26.12.2014 року, що укладений між нею та ПАТ «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020), та подати до ФГВФО додаткову інформацію про ОСОБА_2, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором №007-21061-261214 на відкриття та обслуговування поточного рахунку у доларах США від 26.12.2014р., що укладений між ПАТ «Дельта Банк» (ідентифікаційний код 34047020), за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» 05.10.2018 подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05.09.2018 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача (апелянта) з невідомих причин не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був своєчасно та належним чином повідомлений.

Представник позивача в судове засідання суду 2-ї інстанції прибув та у зв'язку з неприбуттям представника апелянта, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі або в порядку письмового провадження.

В зв'язку з відсутністю сторін в судовому засіданні справа розглянута на підставі наявних в ній матеріалів.

Заслухавши суддю-доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

29.01.2015р. між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір №009-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» в доларах США, відповідно до умов якого, банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1, на який залучає вклад в сумі 12000 доларів США до 28.02.2015р. (процентна ставка 5,5% річних).

В той же день, т.б. 29.01.2015 року, між сторонами також було укладено додаткову угоду №1 до договору №009-21061-290115, за якою сторони домовилися викласти п.1.8 ст.1 Договору в наступній редакції: «Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або шляхом перерахування з відкритого в банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладення сторонами цього Договору».

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності, №7 від 29.01.2015 року ОСОБА_3 перерахувала з рахунку НОМЕР_3 на рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 кошти у розмірі 12000 доларів США.

Відповідно до умов п.1.10 вище вказаного договору банківського вкладу (депозиту), вклад виплачується вкладнику у разі закінчення строку залучення вкладу, або в інший термін дострокового припинення дії цього договору у випадках, передбачених цим договором та правилами, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача НОМЕР_2, який відкритий у ПАТ «Дельта Банк». Вказаний рахунок відкритий позивачем на підставі договору №007-21061-261214 від 26.12.2014 року на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за якими можна здійснювати з використанням платіжних засобів.

Строк дії договору банківського вкладу №009-21061-290115 закінчився 28.02.2015 року. Повернення суми вкладу шляхом зарахування його на поточній рахунок позивача НОМЕР_2 відбулося 02.03.2015 року, що підтверджується випискою за операціями по картковому рахунку з 02.03.2015 року по 04.03.2015 року.

Станом на 02.03.2015 року на поточному рахунку НОМЕР_2 позивача було 12069,23 доларів США, з урахуванням процентів по депозиту.

02.03.2015 року Правлінням Національного банку України прийнято Постанову №195 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії «неплатоспроможних». На підставі відповідної постанови, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з ним 03.03.2015р. в ПАТ «Дельта Банк» запроваджують тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова В.В.

Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями АТ «Дельта Банк» було здійснено перевірку договорів (правочинів) за вкладними операціями, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених ч.3 ст.38 Закону. Перевірка здійснювалася на виконання наказу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» №408 від 29.05.2015р., та на виконання рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №174/15 від 27.07.2015 року.

За результатами вказаної перевірки виявлено наявність ознак «нікчемності» у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» та фізичними особами-клієнтами банку після 16.01.2015 року включно.

02.10.2015 року Постановою Правління Національного банку України №664 відкликано банківську ліцензію та вирішено ліквідувати ПАТ «Дельта Банк».

05.10.2015 року виконавчою дирекцією Фонду ухвалено рішення №181 від 02.10.2015 року, розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та призначено Кадирова В.В. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» строком на 2 роки, т.б. з 05.10.2015р. по 03.10.2017р.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів опубліковано оголошення про те, що з 08.10.2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ «Дельта Банк»; для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 року по 18.11.2015 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».

Однак, за результатами звернення до вказаних банків позивач з'ясувала, що вона відсутня в списках на отримання гарантованої суми за договором банківського вкладу.

В подальшому позивач отримав повідомлення від тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» від 23.09.2015 року №8821/3151 про нікчемність правочину - договору банківського вкладу (депозиту) №009-21061-290115 від 29.01.2015 року, укладеного між АТ «Дельта Банк» та нею згідно п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та часткової доведеності позовних вимог та, відповідно, з часткової неправомірності дій та спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України (стаття 1).

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями ст.27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої ст.26 цього Закону.

Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом №4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Підставою для включення особи до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , є наявність у неї права на відповідний вклад, що має підтверджуватись відповідним банківським документом.

Статтею 2 Закону №4452-VI визначено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником є фізична особа (крім ФОП), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону №4452-VI, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.

Пунктами 3,4 р.3 «Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами», затвердженого рішенням ВД Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012р. №14 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), встановлено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Згідно п.6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

У відповідності до п.п.2,4 розділу 4 Положення №14, Фонд на підставі Переліку складає загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення.

Таким чином, зазначені норми законодавства чітко вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи:

1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;

2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду;

3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру;

4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до п.6 розділу ІІІ Положення, Уповноважена особа Фонду може протягом процедури ліквідації подавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, зокрема, щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Отже, уповноважена особа Фонду формує та подає до Фонду, зокрема, повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до п.п.4-11 ч.4 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проте протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.

Так, як видно з матеріалів справи, факт реального перерахування коштів у розмірі 12000 доларів США на рахунок позивача, відкритий ПАТ "Дельта Банк" на підставі укладеного з нею договору банківського рахунку від 29.01.2015р. №009-21061-290115 банківського вкладу (депозиту) "Лояльний" у доларах США, підтверджується відповідним банківським документом, платіжним дорученням №7 від 29.01.2015р., договором банківського вкладу (депозиту), банківськими виписками, а тому відповідно, позивач на законних підставах набула статусу вкладника банку у розумінні статті 2 Закону №4452-VI та має право на відшкодування коштів за її вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Натомість, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Отже, саме внаслідок прийняття відповідачем спірного наказу від 16.09.2015р. №813 про застосування наслідків нікчемності правочинів, позивача і було фактично неправомірно позбавлено його вкладу шляхом повернення 3-й особі та не було не включено до переліку та реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Таким чином, за вказаних обставин, судова колегія погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 щодо зобов'язання Уповноваженої особи ФГВФО включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду ГВФО та подати до Фонду додаткову інформацію про неї, як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок цього Фонду.

До того ж, слід зазначити й про те, що перелік передбачених ч.3 ст.38 Закону №4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Так, згідно із ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) «неплатоспроможного» банку є «нікчемними» з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 % і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

А згідно з ч.2 ст.228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Отже, з системного аналізу наведених вище норм слідує, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновками суду 1-ї інстанції та, в свою чергу, зазначає, що відповідач, в даному випадку, не надав до суду беззаперечних доказів, які б свідчили, що укладений між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність усіх належних підстав для визнання повідомлення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» від 23.09.2015 року №8821/3151 про нікчемність правочину передчасним та неправомірним.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.316 КАС України, залишає ці апеляційні скарги без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 13.02.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук