Справа №2-211/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2007 р.

Красноперекопський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді                                        -          Романовой Л.В.

при секретарі                                             -          Ржановой Л.В.

за участю представника позивача              -           ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в залі суду в м. Красноперекопськ АРК цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнових збитків

та моральної шкоди,- встановив:

Позивачка звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, вказуючи, що 16.07.2006 р. при вчинені незаконних дій відносно неї з боку відповідача вона отримала тілесні ушкодження, знаходилась на лікуванні. Відповідач у справі за постановою суду від 02.10.2006 р. звільнений від кримінальної відповідальності за ст.125 КК України. Разом з тим позивачка понесла матеріальні збитки у зв'язку з лікування, після отриманої травми стала інвалідом 3 групи. При лікуванні з 16.07.2006 р. по 23.11.2006 р. позивачка витратила суму 1415-50 грн. Витрати на бензин у зв'язку із переїздами до медичних закладів склали 327 грн. 63 коп. В загальній сумі позивачка просить стягнути майнові збитки у розмірі 1743 грн. 13 коп. Крім того, вона фізично та морально страждала, в результаті ушкодження здоров'я для неї наступили несприятливі наслідки немайнового характеру, погіршення стану здоров'я, переживання за безкарність відповідача, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн. У зв'язку з понесениям судових витрат, позивачка також просить покласти на відповідача всі судові витрати та компенсувати їх, стягнувши на її користь суму 350 грн. - витрати на правову допомогу, судовий збір.

В судовому засіданні позивачка уточнила суму майнових збитків та збільшила позовні вимоги щодо відшкодування майнових збитків до 1766 гн.06 коп., а також просить відшкодувати судові витрати на оплату судового збору у розмірі 51-00 грн., на правову допомогу - 350 грн. Також підтримала позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, не згоден з розміром відшкодування моральної шкоди, матеріальну шкоду визнав повністю. Разом з цим, відповідач вважає, що складність та тривалість лікування позивачки пов'язані із її станом здоров'я до вказаного випадку. Пояснив, що на даний час він є інвалідом третьої групи, не працює у власності крім земельної ділянки майна не має, можливість щодо відшкодування моральної шкоди в нього відсутня.

Суд, вислухавши пояснення сторін, доводи представника позивача, допитавши свідка ОСОБА_4., дослідивши письмові докази у справі, оглянувши в оригіналі медичну карту амбулаторної хворої, медичну карту стаціонарної хворої ОСОБА_2., архівну цивільну справу № 1-177/06, вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

16.07.2006 р. в с Новоівановка Красноперекопського р-ну АРК близько 10-00 год. ОСОБА_3. завдав ОСОБА_2. тілесні ушкодження. Постановою судді Красноперекопського міськрайонного суду від 02 жовтня 2006 р. в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3по ст.125 ч.2 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину. Ухвалою Апеляційного суду АРК від 14.11.2006 р. постанову від 02 жовтня 2006 р. залишено без змін. Спричинення тілесного ушкодження з'явилося наслідком необережної вини ОСОБА_3., що виключає кримінальну відповідальність за вчинок.

Згідно акту судово-медичного обстеження у ОСОБА_2. виявлені тілесні ушкодження: забиті рани - в лобовій області зліва, в центрі лобової області із ушкодженням апоневрозу. Зовнішня кровотеча. Відкрита черепне -мозкова травма. Удар головного мозку легкого ступеню. Не виключено спричинення тілесних ушкоджень I6.07.20fi6 p. Вказані ушкодження утворилися від дії тупого твердого предмету (предметів) із обмеженою діючою поверхнею і відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я. Тривалість перебування на лікуванні пов'язано із наявністю супутніх захворювань - гіпертонічна хвороба, дісциркулярна енцефелопатія, церебральний атеросклероз (а.с. 17-18).

2

Позивачка після отримання 16.07.2006 р. тілесних ушкоджень, стала інвалідом 3 групи, що підтверджено довідкою МСЕК від 23.11.2006 p., інвалідність встановлено безстроково (а.с.16). Загальний час лікування становив 86 днів.

При стаціонарному лікуванні з 16.07. по 08.08.2006 р. в травматологічному відділенні Красноперекопської ЦМЛ позивачка витратила суму у розмірі 688 грн. 80 коп.; з 08.08. по 18.08.2006 р. в терапевтичному відділенні Красноперекопської ЦМЛ позивачка витратила суму у розмірі 246 грн. 80 коп. При амбулаторному лікуванні у невропатолога з 22.08. по 23.11.2006 р. позивачка витратила суму у розмірі 161 грн. 20 коп. В період амбулаторного лікування позивачка пройшла комп'ютерне обстеження, проведено томографію головного мозку, на що позивачка витратила 280 грн. Вказані витрати підтверджені письмовими доказами. Комп'ютерна томографія не виявила органічних патологій, нейрохірургічного лікування позивачка не потребує. Інших записів у амбулаторній картці немає.

За медичною картою стаціонарної хворої, та з матеріалів справи встановлено, що позивачка до вказаних подій - з 12.05. по 24.05.2006 р. знаходилась на стаціонарному лікуванні у Воїнській дільничній лікарні з діагнозом : гіпертонічна хвороба 2 ступеню, гіпертонічний кріс, ІХС, атеросклеротичний кардіосклероз, церебральний атеросклероз, дісциркулярна енцефелопатія 2 ступеню. 24.05.2006 р. виписана у стані відносно задовільному.

У зв'язку з потребуванням сторонньої допомоги після отримання 16.07.2006 р. травми, перебуваючи без свідомості, і в подальшому в період лікування позивачка несла витрати на придбання бензину для поїздок до лікарні. Всього витрати, які понесла позивачка на бензин складають 389-26 грн., які підтверджені наданими квитанціями.

На даний час позивачка працює на той самій посаді, що й до 16.07.2006 р., на період лікування за тимчасовою непрацездатністю отримала листок непрацездатності (лікарняний) НОМЕР_1, який закрито 23.11.2006 р. (а.с. 15).

У судовому засіданні моральну шкоду позивачка обґрунтувала тим, що в результаті отриманої травми вона продовжує відчувати фізичний біль, пережила нервовий стрес, погіршився її стан здоров'я, вона стала інвалідом, на лобі залишилось два шрами. Після цього випадку позивачка не має можливості повноцінно жити, працювати, стан здоров'я її погіршився.

Позивачка просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн., оскільки вона перенесла фізичну біль, переживання за стан свого здоров'я та на даний час продовжує морально страждати, оскільки відповідач уникає відповідальності.

Оцінивши надані суду докази на підтвердження позовних вимог та заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

За ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. При цьому для покладення відповідальності на особу, яка завдала шкоди, необхідна сукупність обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій особи, яка завдала шкоди, причинний зв'язок між протиправними діями та шкодою, вини у спричиненні шкоди. Відповідно до ч.2 ст. 1166 ЦК України особа звільняється від її відшкодування тільки у разі, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наявність неправомірних дій відносно позивачки, що привело до спричинення їй тілесних ушкоджень з необережної вини відповідача підтверджується матеріалами справи, та матеріалу про відмову у порушенні кримінальної справи, та в порядку ст.61 ЦПК України встановленню не підлягає.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитками відповідно до ст.22 ЦК України є втрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Витрати позивачки у розмірі 161-20 грн.; 246-80 грн.; 688-80 грн., понесені у зв'язку з лікуванням після випадку від 16.07.2006 р. підтверджені належними доказами та сумніву не викликають. Проте як свідчить з амбулаторної карти позивачки на комп'ютерне обстеження - томографію головного мозку, на що було витрачено 280 грн., позивачка була направлена за її проханням, що свідчить про добровільність витрат на вказані потреби. За таких обставин, суд не може покласти на відповідача відшкодування вказаних витрат, у зв'язку з чим вони підлягають виключенню з загального розмірі майнових збитків. Крім того, витрати на бензин за квитанцією від 08.12.2006 р. у розмірі 20-00 грн., що представлена та включена у загальний розмір витрат на бензин для переїзду до лікарні, суд вважає необхідним виключити, оскільки  необхідність цих витрат у зв'язку з лікуванням не доведено позивачкою.

Законом передбачені підстави відповідальності за спричинення моральної шкоди фізичній особі неправомірними діями особи, що його спричинила за наявності його вини. Оскільки здоров'ю позивачки шкода причинена неправомірними діями відповідача, вина у вигляді необережності якого встановлена, суд вважає, що вимоги відшкодування моральної шкоди заявлені обгрунтовано.

Із матеріалів справи свідчить, що в результаті отримання тілесних ушкоджень позивачка тривалий час знаходилась на лікуванні, що призвело до фізичних і душевних страждань та змін у її життєвих стосунках, вона вимушена була приймати додаткові зусилля для відновлення попереднього життєвого стану.

При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з характеру правопорушення, враховує ступень тяжкості отриманої травми - легкі тілесні ушкодження, душевних переживань у зв'язку з отриманням тілесних ушкоджень, стану здоров'я позивачки на даний час, яка є інвалідом 3 групи.

Оцінюючи у грошовому виразі рівень моральних страждань позивача на даний час, судом приймається до уваги, що компенсацію моральних (душевних, фізичних) страждань позивачка від відповідача добровільно не отримала. Розмір грошового відшкодування моральних та фізичних страждань позивача суд вважає, враховує вимоги розумності та справедливості, адекватним та доведеним у сумі 1500 грн. Разом з цим, в порядку ст.Н93 ч.4 ЦК України, суд вважає за необхідне знизити розмір відшкодування моральної шкоди до 1000 грн., враховуючи

3

матеріальне становище відповідача, оскільки відшкодування шкоди в повному обсязі може поставити відповідача, який є інвалідом третьої групи та не працює, ще у важче майнове становище.

Згідно з принципом змагальності сторін у цивільному судочинстві, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім обставин, які не підлягають доказуванню, що встановлено ст.ст.60,61 ЦПК України.

Доводи позивачки про те, що їй причинена моральна шкода у розмірі 5000 грн., суд вважає безпідставними, оскільки позивачка не надала докази, які б підтверджували спричинення моральної шкоди саме у такому розмірі.

Судові витрати, понесені позивачкою та підтверджені документально, підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у сумі 151 грн. 95 коп.

Керуючись ст. ст.10, 60, 61, 88 ч.І, 208, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 22, 23, 1166 ч.1, 1167 ч.1, 1193 ч.4 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнових збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця АДРЕСА_1, не працюючого, інваліда третьої групи, проживаючого АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, проживаючої у АДРЕСА_3 у відшкодування майнової шкоди суму у розмірі 1465 грн. 86 коп., моральної шкоди суму у розмірі 1000 грн., судові витрати у розмірі 151 грн. 95 коп., всього на користь ОСОБА_2 стягнути суму у розмірі 2617 грн. 81коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красноперекопський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення, після чого протягом двадцяти днів подати апеляційну скаргу, або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України.

Суддя: