Справа № 2-975/2009р
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 липня 2009 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Волювача О.В.
при секретарі Джадан І.В.
з участю адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на половину майна та реальний його розділ, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на половину майна та реальний його розділ.
У позові вказала, що 7 серпня 1993 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу у них народилася дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 2002 році, за рішенням суду шлюб між ними був розірваний, але ні відповідач ні вона в органах РАЦС розлучення не оформляли оскільки примирилися і стали проживати спільно, вести спільне господарство та мали шлюбні стосунки. Такі відносини між ними тривали до червня 2008 року, коли відповідач залишив сім»ю і став проживати в іншому місці.
Позивачка стверджує, що під час спільного проживання, а саме в січні 2008 року за власні кошти та частково з допомогою матері відповідача ОСОБА_6 вони придбали автомобіль марки «ЗАЗ-ДЕУ», 2005 року випуску д/н ВІ 5861АР. Однак, в липні 2008 року їй стало відомо, що відповідач самостійно, без її відома продав вказаний автомобіль своїй матері.
Позивачка вважає, що даний автомобіль належить їм обом, оскільки придбаний за їх спільні кошти, а отже половина його вартості належить їй. Вважає, що на даний час вказаний автомобіль коштує 30 000 грн., а тому прохає суд визнати за нею право власності на половину вказаного автомобіля та стягнути з відповідача на її користь половину його вартості, а саме 15 000 грн. та судові витрати.
У судовому засіданні позивачка та її представник – адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги уточнили. ОСОБА_3 прохає стягнути з відповідача ОСОБА_4 грошову компенсацію за половину вартості автомашини в сумі 15 000 грн.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник – адвокат ОСОБА_1 проти позову заперечують. При цьому ОСОБА_4 пояснив, що дійсно з серпня 1993 року він перебував в зареєстрованому шлюбі з позивачкою. Проживали вони в будинку його матері в с. Тарандинці, Лубенського району. Рішенням суду від 17.10.2002 року їх шлюб було розірвано, але реєстрацію розірвання шлюбу в органах РАЦС було проведено 10.06.2008 року і отримано свідоцтво про розірвання шлюбу. Після цього вони продовжували проживати в одному будинку, але сімейні стосунки не підтримували. 24.01.2008 року він купив за кошти його матері ОСОБА_6 автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ», який 25.06.2008 року переоформив на матір.
Третя особа ОСОБА_6 проти позову заперечує, пояснила, що в січні 2008 року вона дала своєму сину ОСОБА_4 гроші для купівлі автомобіля «ЗАЗ-ДЕУ», який було куплено за 22 тис. грн.. При цьому вона вважала, що її син ОСОБА_4 розлучився з ОСОБА_3 і не перебуває з нею в сімейних стосунках.
З»ясувавши обставини справи, вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, заслухавши покази свідків, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п.1 розд. VІІ «Прикінцевих положень» Сімейного кодексу України, за нормами якого слід вирішувати даний спір, зазначений кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 1.01.2004 року.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції) норми Сімейного кодексу застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше ніж 1.01.2004 року .
До сімейних відносин, які вже існували на зазначену дату, норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов»язків, що виникли після набрання ним чинності.
Судом встановлено, що 7 .08.1993 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб (а.с. 37), від якого мають доньку Юлію ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8). З червня 2000 року сторони почали проживати у будинку по вул.. Перемоги, 16 с. Тарандинці Лубенського району. Рішенням суду від 17.10.2002 року було постановлено розірвати шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Але, ні один із сторін не звернувся в органи РАЦС для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу. Лише 10.06.2008 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с. 9).
Встановлено, що з жовтня 2002 року і до червня 2008 року сторони проживали разом в будинку по вул.. Перемоги, 16 с. Тарандинці Лубенського району, вели спільне господарство, підтримували сімейні стосунки.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка сільський голова ОСОБА_7 показала, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 разом зі своєю дочкою ОСОБА_8 з червня 2000 року по червень 2008 року проживали разом однією сім»єю в с. Тарандинці по вул.. Перемоги, 16 і вели спільне господарство. Це також підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка секретар сільської ради ОСОБА_9
Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 показали, що ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до червня 2008 року проживали в с. Тарандинці разом як одна сім»я, вели спільне господарство, підтримували подружні стосунки. Ця обставина також підтверджується довідкою Тарандинцівської сільської ради Лубенського району (а.с. 36).
Встановлено, що 24.01.2008 року ОСОБА_4 на Центральній Товарній Біржі уклав контракт, згідно якого він придбав у громадянина ОСОБА_12 автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ» 2005 року випуску. Як встановлено в судовому засіданні автомобіль було придбано за 22 тис. грн.., що підтверджується розпискою ОСОБА_12 (а.с. 31). При цьому, допитаний в якості свідка ОСОБА_12 пояснив, що фактично договір купівлі-продажі він заключав з ОСОБА_6, яка йому і передавала гроші в сумі 22 тис. грн..
Свідки ОСОБА_13 і ОСОБА_14 показали, що в січні 2008 року ОСОБА_6 позичила у них відповідно 3 000 та 10 000 грн. для купівлі автомобіля. При цьому в сільській раді було посвідчено розписки між ними і ОСОБА_6 (а.с. 20-21).
25.06.2008 року ОСОБА_4 уклав біржовий контракт, згідно якого вищеназваний автомобіль переоформив на ОСОБА_6 (а.с.22-23).
Таким чином, суд вважає, що спірний автомобіль був куплений ОСОБА_4 24.01.2008 року частково за спільні кошти з позивачкою ОСОБА_3 та частково за кошти ОСОБА_6, яка вважала, що автомобіль вона купує тільки своєму синові. При цьому, суд вважає доведеним, що на час купівлі автомобіля ОСОБА_6 дала гроші в сумі 13 000 грн. Решту коштів в сумі 9 000 грн. суд вважає спільним майном ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які на той час продовжували знаходитись в подружніх стосунках і вели спільне господарство.
Суд приходить до висновку, що доля ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вартості автомобіля становить по 4 500 грн.
Відповідач ОСОБА_4 без згоди позивачки передав у власність ОСОБА_15 вказаний автомобіль, а тому повинен виплатити ОСОБА_3 грошову компенсацію в сумі 4 500 грн.
Керуючись ст.. ст.. 60, 61, 70, 71 СК України, ст.. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за придбаний за частково спільні кошти подружжя автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ» в розмірі 4500 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 81 грн. судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 діб з дня проголошення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_16
Справа № 2-975/2009р
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
3 липня 2009 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді - Волювача О.В.
при секретарі Джадан І.В.
з участю адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на половину майна та реальний його розділ, -
В С Т А Н О В И В:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов"язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст.. ст.. 60, 61, 70, 71 СК України, ст.. ст. 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за придбаний за частково спільні кошти подружжя автомобіль «ЗАЗ-ДЕУ» в розмірі 4500 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 81 грн. судових витрат.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 діб з дня проголошення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_16