НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого  2010 року              справа № 2-а-3/10        м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого  судді                             Ушакова М.М.,            

за участю  секретаря                           Лубаєвської Л.В.,

прокурора                       Герасимчук Л.Р.,

представника позивача               не з’явився,

відповідача                               не з’явився,

представника відповідача         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську адміністративну справу за позовом прокурора м. Нововолинська, в інтересах держави в особі Жовтневої селищної ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної неправомірними діями,     суд, -

встановив:

12 травня 2009 року прокурор м. Нововолинська звернувся  в суд з позовом в інтересах держави в особі Жовтневої селищної ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної неправомірними діями. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що прокуратурою міста Нововолинська в січні 2007 року в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів проводилась перевірка Жовтневої селищної ради з питань дотримання законодавства про бюджетну систему. В ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2, будучи головою Жовтневої селищної ради, являючись службовою особою - представником влади, зловживаючи наданими йому владними повноваженнями з метою заволодіння бюджетними коштами, в порушення вимог Закону України «Про державну службу в органах місцевого самоврядування» та постанов Кабінету Міністрів України №288 від 13.12.99 та №208 від 09.03.06 в липні 2005 року вніс до офіційного документу — протоколу засідання 18-ї сесії Жовтневої селищної ради від 12.07.05 року завідомо неправдиві відомості про встановлення надбавки працівникам апарату селищної ради, однак вказане питання до порядку денного зазначеної сесії не вносилось та не розглядалось.

Також ОСОБА_2 підробив рішення селищної ради №18/7 від 12 липня 2005 «Про встановлення виплат до заробітної плати селищному голові», внісши до нього завідомо неправдиві відомості про встановлення надбавок до його заробітної плати  в розмірі  50%  посадового  окладу,  виплату матеріальної допомоги, премій. На підставі рішення ОСОБА_2 за період з січня по грудень 2005 року незаконно була нарахована та виплачена заробітна плата у вигляді надбавок, матеріальна допомога та премії в сумі 14 607 грн. За наслідками перевірки прокуратурою міста Нововолинська відносно ОСОБА_2 була порушена та направлена до суду кримінальна справа про обвинувачення останнього у скоєнні злочинів, передбачених ст.366 ч.1, ст.191 ч. 3 КК України.

В ході судового слідства по вказаній кримінальній справі було встановлено, що 28 грудня 2006 року Жовтневою селищною радою приймалося рішення №5/12 про порядок преміювання селищного голови, а також розмір надбавок та матеріальної допомоги, а тому виплати згідно з цим рішенням здійснювались ОСОБА_2 на законних підставах, а тому сума збитків в розмірі 7079,61 грн. з обвинувачення ОСОБА_2 виключена. Тобто, сума реальних збитків, заподіяних винними діями селищного  голови, становить 4593,31грн.

Згідно з постановою Нововолинського міського суду від 13 червня 2007 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ст.366 ч. 1, ст.194 ч.2 КК  України, провадження у справі закрите.    

Прокурор посилався на статтю 134 КЗпІІ України, відповідно до якої працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини у випадку, коли шкода завдана діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Посилався також на статтю 36-1 Закону України «Про прокуратуру», якою передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законодавством. Підставою представництва є наявність порушень економічних та інших інтересів держави внаслідок протиправних дій фізичних або юридичних осіб, а тому зазначав, що прокурор з метою захисту інтересів держави в особі Жовтневої селищної ради вправі представляти інтереси останньої в суді.

Також покликався на статтю 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» якою передбачено, що селищні ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів в обсягах, що затверджуються. Кошти в сумі 4593,91 грн. неправомірно виплачені ОСОБА_2, бюджетом селищної ради у встановленому законом порядку не затверджені.    

Зазначав, що наведені вище обставини були предметом судового розгляду в 2007 році. Постановою Нововолинського міського суду від 16 серпня 2007 позов прокурора міста Нововолинська про стягнення з ОСОБА_2 на користь Жовтневої селищної ради м. Нововолинська Волинської області 4 593,31 грн. був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_2 постанову суду оскаржив в апеляційному порядку. 16 жовтня 2007 року апеляційний суд Волинської області виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилив, а рішення Нововолинського міського суду від 16 серпня 2007 залишив без змін.

Після перегляду вказаного рішення в касаційному порядку Верховний Суд України 11 червня 2008 року виніс ухвалу, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволив частково, рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 серпня 2007 року  та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 16 жовтня 2007 року скасував. Скасовуючи судові рішення та закриваючи провадження у справі, касаційний суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовий і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник з приводу проходження ОСОБА_2 публічної служби.

25 грудня 2008 року за скаргою прокурора міста Нововолинська Волинської області колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, переглянувши справу у зв’язку з винятковими обставинами, ухвалила скаргу прокурора міста Нововолинська відхилити. Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 червня 2009 року залишена без змін. Вказана ухвала надійшла в прокуратуру міста 23 лютого 2009 року.

Просив причину пропущення строку звернення прокурора міста Нововолинська до адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах Жовтневої селищної ради міста Нововолинська про стягнення з ОСОБА_2 4593,31 грн. збитків, завданих його неправомірними діями, визнати поважною та поновити строк звернення до суду та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Жовтневої селищної ради 4593,31 грн., завданих його неправомірними діями.

В судовому засіданні прокурор Герасимчук Л.Р. позов підтримала з підстав, наведених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_1 позов не визнала та суду пояснила, що ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду від 11. 06. 2008 року скасовано Рішення Нововолинського міського суду та Ухвала Апеляційного суду Волинської області про стягнення з ОСОБА_2 4593 грн. 31 коп. Вказує, що позивач пропустив строк ( один рік ) звернення до суду. Також зазначила, що в листопаді 2007 року ОСОБА_2 перерахував 4593,31грн. на рахунок Жовтневої селищної ради, а 30 листопада 2007 року платіжним дорученням № 302 сума 4593 грн. 31 коп. була перерахована Жовтневою селищною радою в місцевий бюджет через держказначейство, про що свідчить їх відмітка на платіжному дорученні. Просила в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з постановою Нововолинського міського суду від 13 червня 2007 року ОСОБА_2 звільнений від кримінальної відповідальності за ст.366 ч. 1, ст.194 ч.2 КК  України, провадження у справі закрите у зв’язку із застосуванням Закону “Про амністію”.    

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 16 серпня 2007 року, задоволено цивільний позов прокурора м. Нововолинська, в інтересах держави в особі Жовтневої селищної ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Стягнено з ОСОБА_2 на користь Жовтневої селищної ради м. Нововолинська Волинської області 4593,31 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_2 постанову суду оскаржив в апеляційному порядку. 16 жовтня 2007 року апеляційний суд Волинської області виніс ухвалу, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилив, а рішення Нововолинського міського суду від 16 серпня 2007 залишив без змін.

Судом встановлено, що Верховний Суд України за касаційною скаргою ОСОБА_2 11 червня 2008 року виніс ухвалу, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволив частково - рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 16 серпня 2007 року  та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 16 жовтня 2007 року скасував. Скасовуючи судові рішення та закриваючи провадження у справі, касаційний суд дійшов висновку, що спір, який виник між сторонами, є публічно-правовий і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник з приводу проходження ОСОБА_2 публічної служби.

25 грудня 2008 року за скаргою прокурора міста Нововолинська Волинської області колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України переглянувши справу у зв’язку з винятковими обставинами ухвалила скаргу прокурора міста Нововолинська відхилити. Ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 11 червня 2009 року залишена без змін. Вказана ухвала надійшла в прокуратуру міста 23 лютого 2009 року.

Згідно постанови Нововолинського міського суду Волинської області від 13 червня 2007 року (а.с. 3) ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за ст.ст. 366 ч. 1 та 191 ч. 2 КК України у зв’язку із амністією.

Згідно ухвали Верховного Суду України від 25 грудня 2008 року (а.с. 10-11, 39-40)  за скаргою прокурора міста Нововолинська Волинської області колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України переглянувши справу у зв’язку з винятковими обставинами ухвалила скаргу прокурора міста Нововолинська відхилити. Ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 11 червня 2009 року залишити без змін. Згідно супровідної (а.с. 9) вбачається, що вказана ухвала надійшла в прокуратуру міста Нововолинська 23 лютого 2009 року.

Згідно ухвали Верховного Суду України від 11 червня 2008 року (а.с. 12-13, 41-42) вбачається, що Верховний Суд України частково задоволив касаційну скаргу ОСОБА_2 та скасував рішення Нововолинського міського суду Волинської області  від 16 серпня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 16 жовтня 2007 року скасував, а провадження у справі за позовом прокурора м. Нововолинська в інтересах держави в особі Жовтневої селищної ради м. Нововолинська Волинської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди закрив. Згідно супровідної (а.с. 14) вбачається, що вказана ухвала надійшла в прокуратуру міста Нововолинська 08 липня 2008 року.

Згідно листа Мінпраці та соціальної політики (а.с. 16) вбачається, що підставою для виплат селищному голові повинно бути рішення селищної ради.

Судом встановлено, що згідно копії платіжного доручення № 302 від 30 листопада 2007 року (а.с. 43) сума 4593 грн. 31 коп. була перерахована Жовтневою селищною радою держказначейству, про що свідчить їх відмітка на платіжному дорученні.

Судом встановлено, що згідно оригіналу квитанції № 65405324 від 27 листопада 2007 року (а.с. 43а) сума 4593 грн. 31 коп. була перерахована ОСОБА_2 Жовтневій селищній раді.

В судовому засіданні прокурор вказував, що через тривалий розгляд цивільної справи за позовом прокурора м. Нововолинська, в інтересах держави в особі Жовтневої селищної ради до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у різних судових інстанціях, а також те, що лише Верховний суд України вказав, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і остаточне рішення було ухвалене лише в 2009 році, прокуратура позбавлена була можливості у строки, встановлені статтею 99 КАС України, звернутись в суд з позовною заявою про стягнення заподіяних збитків Жовтневій селищній раді міста Нововолинська. Просив причину пропущення строку звернення прокурора міста Нововолинська до адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах Жовтневої селищної ради міста Нововолинська про стягнення з ОСОБА_2 4593,31 грн. збитків, завданих його неправомірними діями, визнати поважною та поновити строк звернення до суду та просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Жовтневої селищної ради 4593,31 грн., завданих його неправомірними діями.

Представник ОСОБА_1 наполягала на тому, щоб суд відмовив в позові, оскільки прокуратурою пропущено річний строк звернення до суду. Вказувала на пропуск прокуратурою строку звернення до суду без поважних причин.

В судовому засіданні встановлено, що прокуратура м. Нововолинська звернулася із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди  у  2007 році. На той час вже діяв Кодекс адміністративного судочинства, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 17 якого, компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження і звільнення з публічної служби. З пояснень прокурора Герасимчук Л.Р., наданих в судовому засіданні, вбачається, що на момент звернення до суду у 2007 році існувала  різна судова практика вирішення аналогічних справ. Так  справи вирішувалися, як в порядку цивільного судочинства, так і в порядку адміністративного судочинства. Прокурор вказував, що прокуратура знала про те, що зазначена справа могла бути вирішена і в порядку адміністративного судочинства, однак було прийнято рішення про звернення з позовом до ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства, оскільки така судова практика існувала раніше. Вказувала, що так вважав і Нововолинський міський суд та апеляційний суд Волинської області, які здійснювали розгляд справи за правилами цивільного судочинства. І лише Верховний Суд України вказав, що зазначена справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті  99 КАС України а дміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до стаття 100 КАС України п ропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, зважаючи на надані в позовній заяві та в судовому засіданні пояснення прокурора, а також враховуючи те, що представник відповідача ОСОБА_1 просила в позові відмовити у зв’язку із пропуском прокуратурою строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що прокуратура м. Нововолинська пропустила строк звернення до суду з даним позовом без поважних причин, а тому зазначений строк поновленню не підлягає, а тому в позові прокуратури м. Нововолинська до ОСОБА_2 слід відмовити.  

Керуючись ст. ст. 10,11, 71, 94, 99, ч. 1 ст. 100, 159, 160, 163, 167  КАС України, ст. ст. 9, 10, 11, 251, 280 КУпАП, суд, -

                                постановив:

    В задоволенні позову прокурора м. Нововолинська, в інтересах держави в особі Жовтневої селищної ради до ОСОБА_2 про стягнення шкоди заподіяної неправомірними діями відмовити, у зв’язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду без поважних причин.

    Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана  строк протягом 20 днів після подання цієї заяви, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                          підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                М.М.Ушаков