Справа 2-283/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 лютого 2010 року
Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого: судді Решетар В.І. при секретарі: Марфіч В.В. з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 її представника адвоката ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5 райдержадміністрації ОСОБА_6, представника ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів – ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів цивільну за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_8 сільської Ради, ОСОБА_5 райдержадміністрації, ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів про визнання рішення сільської ради та визнання недійсним державного на землю недійсним,
В С Т А Н О В И В
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасувати рішення третьої сесії п”ятого скликання ОСОБА_8 сільської ради № 44 від 25 серпня 2006р.”Про відміну рішення ОСОБА_8 сільської ради №134 від 12 липня 2004р. про надання земельних ділянок для різних форм господарювання”, а також визнання недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку розмірами 0,2494 га в урочищі «Руня» ОСОБА_8 сільської Ради серії ЗК №005912 виданий на ім”я ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою Тячівського районного суду від 10 лютого 20010 року було прийнято відмову позивача ОСОБА_1 від позову в його частині до ОСОБА_9 про визнання незаконним та скасування п. 10 розпорядження Голови ОСОБА_5 райдержадміністрації № 656 від 8 грудня 2006 року «Про надання земельних ділянок у власність» в частині надання земельної ділянки ОСОБА_9 мешканцю с. Бедевля, вул. Мазепи, 35 та провадження в справі в цій частині закрито.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що в серпні місяці 2009 року відповідач ОСОБА_3 звернулася з позовом у Тячівський районний суд про відшкодування шкоди за начебто самовільне захоплення нею позивачем її земельної ділянки, розташованої у с.Бедевля по вул.Руня, б/н. З позовної заяви стало відомо, що ОСОБА_3 своє право власності на спірну земельну ділянку обґрунтовує Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЗК №005912 від 04.07.2007р. за підписом голови райдержадміністрації та начальника ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів., виданого на підставі розпорядження Голови ОСОБА_5 РДА №656 від 08.12.2006р. Однак їй цю земельну ділянку було надано у власність набагато раніше, а саме рішенням одинадцятої сесії ІV скликання ОСОБА_8 сільської ради №134 від 12.04.2004р. та відповідач судове засідання подала суду рішення ОСОБА_8 сільської ради №44 від 25.08.2006р., яким вона відмінила своє попереднє рішення №134 від 12.04.2004р. про надання земельної ділянки у її позивача власність. Вважає, що оспорюване рішення та державний акт виданий відповідачу є незаконними з тих підстав, що ОСОБА_8 СРада приймаючи незаконне рішення №44 від 25.08.2006р. послалася на начебто припис Річансько – Тисянським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель №13 від 26 липня 2006р. В дійсності ніякого припису не було а був тільки лист - клопотання про відміну цього рішення, у якому мовиться про те, що приймаючи рішення №134 від 12.07.2004р. сільська рада начебто порушила ст.ст.12,34,122 ЗК України, поза як надала мені земельну ділянку у постійне користування, що заборонено законом та те, що сільська рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки, спірна земельна ділянка (контур №426) знаходиться за межами населеного пункту с.Бедевля і рішення щодо неї повинна була приймати райдержадміністрація. Припис ввів в оману не тільки сільську раду, яка відмінила законне рішення № 134 від 12.07.2004р. а й ОСОБА_5 РДА , голова якої згодом видав розпорядження №656 від 08.12.2006р., п.10 якого гласить : „Надати ОСОБА_9, мешканцю с. Бедевля, вул. Мазепи, 35 земельну ділянку у власність, яка є в його користуванні і знаходиться за межами населеного пункту Бедевля в урочищі Руня”, площею 0,15га для ведення особистого селянського господарства”.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнає та пояснила, що спірною земельною ділянкою колись користувався брат її батька, а потім її батько та батько помер і тепер користуватись земельною ділянкою намагаються вони, однак позивач їм в цьому перешкоджає. Просить в позові відмовити.
Представник відповідача ОСОБА_8 с/Ради в судове засідання не зявився, однак подав суду письмову заяву про слухання справи без їх участі.
Представник відповідача ОСОБА_5 райдержадміністрації ОСОБА_6 позовні вимоги визнає частково. А саме вимоги позивача про скасування п. 10 розпорядження адміністрації та скасування державного акту виданого ОСОБА_3 визнає повністю так як зазначені правовстановлюючі документи видані з порушенням закону, саме розпорядженням голови адміністрації видано земельну ділянку ОСОБА_9 в той час коли той вже помер, а державний акт на землю видано ОСОБА_9 ганні Василівні на підставі розпорядження голови адміністрації яким земельну ділянку надано померлому ОСОБА_9. З приводу виомги позовної заяви позивача про скасування рішення сільської ради № 44 від 25 серпня 2006 року то залишає на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_5 районного відділу земельних ресурсів ОСОБА_10 в судовому засіданні позовні вимоги визнає та пояснив, що він особисто займався вивченням питання розташування спірної земельної ділянки та достовірно встановлено, що вона розташована в межах населеного пункту с. Бедевля, і повноваження на її виділення та розпорядження має ОСОБА_8 сесія сільської ради, а не райдержадміністрація. У письмовому листі - припису № 23 від 26 липня 2006 року начальник Річансько-Тисянського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель не вірно, а помилково вказано, що сільська рада вийшла за межі своїх повноважень оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Бедевля. Просить позов задовольнити.
Заслухавши позивача, представників відповідачів та дослідивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити з слідуючих підстав.
Свідок ОСОБА_11 показала, що десь в 1946-50 роках спірну земельну ділянку купив батько ОСОБА_12 який помер. Після чого нею почали користуватись брат та племінник ОСОБА_3, однак ОСОБА_3 Вітлаія не допускає користуватись земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_9 який помер був її рідним братом. Їй не відомо, щоб були наявними якісь документи на землю коли її купляв батько ОСОБА_12 так як то було дуже давно.
У відповідності до ст. 3 ЦПК України “ Кожна особа має має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів”. Виходячи з матеріалів цивільної справи встановлено, що позивачу рішенням 4 скликання ОСОБА_8 сільської ради № 134 від 12 липня 2004 року виділено земельну ділянку в межах населеного пункту с. Бедевля розмірами 0,1528 га (а.с.7) та вказана обставина стверджена ситуаційним планом розташування земельної ділянки (а.с.14-15).
В той же час рішенням № 44 від 25 серпня 2006 року вищезазначене рішення безпідставно і незаконно скасовано ОСОБА_8 сільською радою з посиланням на надумані мотиви, а саме наявність припису начальника Річансько-Тисянського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель в якому помилково вказано, що сільська рада вийшла за межі своїх повноважень, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Бедевля в той же час, як встановлено в судовому засіданні спірна земельна ділянка розташована в межах земель ОСОБА_8 сільської ради. За даних обставин рішенням ОСОБА_8 сільської ради № 44 від 25 серпня 2006 року підлягає скасуванню, а чинним слід вважати попереднє рішення ОСОБА_8 сільської ради № 134 від 12 липня 2004 року яким позивачу виділено земельну ділянку в межах населеного пункту с. Бедевля розмірами 0,1528 га .
В той же час відповідачу ОСОБА_3 відповідно до оспорюваного державного акту передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2494 га для ведення особистого селянського господарства відповідно до розпорядження ОСОБА_5 РДА №656 від 8 грудня 2006 року (а.с.12-13), однак відповідно до вказаного розпорядження ОСОБА_5 РДА його п. 10 земельну ділянку було надано ОСОБА_9, а не ОСОБА_3, окрім того станом на 8 грудня 2006 року на момент прийняття розпорядження РДА ОСОБА_9 вже помер 29 липня 1991 року, що стверджується свідоцтвом про його смерть та й звязку з смертю припинились всі права та обовязки ОСОБА_9
Таким чином суд приходить до переконання, що розпорядження ОСОБА_5 РДА № 656 від 8 грудня 2006 року його п. 10 в частині передачі у власність померлому ОСОБА_9 земельної ділянки в урочищі «Руня» с. Бедевля є незаконним. А державний акт виданий на імя ОСОБА_3 на підставі незаконного п. 10 розпорядження ОСОБА_5 РДА № 656 від 8 грудня 2006 року підлягає до скасування.
Подані відповідачем до суду виписка з рішення ОСОБА_8 с/ради № 137/2 від 12 липня 2004 року про виділення відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га по вул. Руня та архівна довідка відповідно до якої наказом по радгоспу «40 річчя Жовтня» № 91 ОСОБА_9 виділено земельну ділянку площею 0,07 га по вулю. Руня для будівництва будинку на увагу не заслуговують так як відповідачем зазначені правовстановлюючі документи не реалізовано та оспорюваний державний акт на землю видано не на підставі вищезазначених наказу по радгоспу чи то рішення сільської ради від 12 липня 2004 року № 137/2.
А тому, виходячи з наведеного позовні вимоги позивача слід задовольнити.
Судові витрати та витрати з ІТЗ розгляду справи віднести за рахунок позивача так як позивач вимог по відшкодуванню судових витрат перед судом не ставив.
Керуючись ст.ст.3, 30, 60, 61, 169 ЦПК України, ст. ст. 116, 118, 126, 152, 158 Земельного кодексу України, наказом Держкомзему № 174 від 2 липня 2003 року “Про тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель”,
Р І Ш И В
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення третьої сесії п”ятого скликання ОСОБА_8 сільської ради № 44 від 25 серпня 2006р.”Про відміну рішення ОСОБА_8 сільської ради №134 від 12 липня 2004р. про надання земельних ділянок для різних форм господарювання”.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку розмірами 0,2494 га в урочищі «Руня» ОСОБА_8 сільської Ради серії ЗК №005912 виданий на ім”я ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.
Заява про оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання рішення суду, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Закарпатської області через Тячівський районний суд.
Головуючий суддя: Решетар В.І.