Справа № 2-1226/2009 р.

                                     Р І Ш Е Н Н Я

                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2009 року                                                 Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі головуючої судді                                           Гудкова С.В.

при секретарі                                                               Яценко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни  в залі суду   цивільну справу за позовом Акціонерного банку “Київська Русь” в особі Лубенського відділення Полтавської філії Акціонерного банку “Київська Русь” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                           ВСТАНОВИВ:

Позивач АБ “Київська Русь” в особі ЛВ ПФАБ “Київська Русь” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, бурих Ю.К. про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свій позов мотивував тим, що відповідно до кредитного договору №2037-04-08-2 від 03.07.2008 року ЛВ  ПФАБ “Київська Русь” надав відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 25000 гривень строком до 03.07.2011 року з виплатою 28% річних за його користування.

 Згідно умов Договору, відповідачка зобов’язувалась  повернути наданий кредит у строк та порядку, що встановлені договором, повертаючи кредит етапами щомісячно, не пізніше 10 числа місяця.

До теперішнього часу відповідач систематично не виконує умови Кредитного договору.

Станом на 09.06.2009 року розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 27826 гривень 98 копійок, з яких: прострочення погашення тіла кредиту, згідно графіку – 21973,21 гривня; заборгованість по відсотках кредиту – 3790,14 гривень; штраф за прострочення погашення кредиту – 1154, 55 гривень; штраф за прострочення погашення відсотків – 909, 08 гривень.

При укладанні Кредитного договору, з метою забезпечення повернення кредиту, було укладено договір поруки №2041-04 від 03.07.2008 року з відповідачем ОСОБА_2

Відповідно умов Договору поруки, відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання перед банком відповідати по зобов’язаннях відповідача ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору.

З приводу існуючої заборгованості Відповідачам неодноразово направлялись претензії з вимогою про сплату заборгованості та попередження про можливі наслідки у випадку невиконання цих вимог, на які ними відредаговано не було, тому позивач був вимушений звернутись до суду.

Позивач прохає суд винести рішення, яким стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 27826, 98 гривень гривень, а також відшкодувати понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 278, 27 гривень та витрат на ІТЗ розгляду справи в розмірі 250 гривень.

В судовому засіданні представник позивача в особі ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав повністю, прохав їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги визнали, несплату кредиту пояснили відсутністю коштів.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 03.07.2008 року між Позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2037-04-08-2 (а.с.7-8), за яким банк надав відповідачу кредит в сумі 25 000 гривень з виплатою 28% річних за його користування, згідно заяви на видачу готівки від 03.07.2008 року (а.с.11), що повністю підтверджує виконання умов кредитного договору Позивачем.

Відповідно до вищевказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_1 був зобов’язаний повернути гроші не пізніше 03.07.2011 року на умовах графіку погашення заборгованості, складеного до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною (а.с.9).

Відповідно до ст..526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином зобов’язання, щодо виплати коштів за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія з вимогою сплати заборгованості по кредитному договору та попередження про можливі наслідки у випадку невиконання цих вимог (а.с.12),  на які нею відредаговано не було, оскільки проплат не проводились, що надає право позивачу стягнути прострочену заборгованість за кредитом, проценти та штраф за його користування.

Відповідно до п.2.9 Кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту, Боржник зобов’язаний сплачувати Банку штраф в розмірі 25% від суми простроченого платежу за кожен випадок прострочення.

Згідно ч.1 ст..549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

При укладанні вищевказаного Кредитного договору, Позивачем також було укладено договір поруки №2041-04 від 03.07.2008 року з відповідачем ОСОБА_2 (а.с.10).

Договором поруки передбачено, що, у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов’язань по Кредитному договору, поручитель – відповідач ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність перед Банком.

Згідно ч.1,2 ст.554 ЦК України, у разі порушення Боржником забезпеченого порукою зобов’язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З приводу існуючої заборгованості відповідачу ОСОБА_2 направлялась претензія (а.с.13) з вимогою про сплату заборгованості та попередження про можливі наслідки у випадку невиконання цих вимог, на які ним відредаговано не було.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України, при солідарному обов’язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором, яка, станом на 09.06.2009 року становить 27 826 гривень 98 копійок , що підтверджується розрахунком позивача (а.с.17).

Крім цього, позивачем по справі було понесено судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 278 гривень 27 копійок та 250 гривень за ІТЗ розгляду справи (а.с.5-6), які також підлягають стягненню з Відповідачів на користь Позивача, на підставі ст.88 ЦПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.543, 549, 551, 554, 651, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 15, 60, 88, 212, 213, 214 ЦПК України, Кредитним договором №2037-04-08-2 від 03.07.2008 року, Договором поруки №2041-04 від 03.07.2008 року, суд,  –

                                                      В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного банку “Київська Русь” в особі Лубенського відділення Полтавської філії Акціонерного банку “Київська Русь” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2  на користь Акціонерного банку “Київська Русь” заборгованість за кредитним договором в розмірі 27 826 гривень 98 копійок та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 278 гривень 27 копійок та витрат на ІТЗ в сумі 250 гривень.

На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий                                                                                           С.В.Гудков