Справа № 215/2912/23

1-в/215/50/24

У Х В А Л А

Іменем України

14 лютого 2024 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі колегії суддів:

головуючого, судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

Учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

засудженого ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в м. Кривому Розі клопотання засудженого ОСОБА_6 про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м`яке у виді позбавлення волі на певний строк,

ВСТАНОВИВ:

17.05.2023 р. засуджений до довічного позбавлення волі ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м`яке на певний строк за вироком Дніпропетровського обласного суду від 14.11.2000 р. Вказує, що фактично відбуває покарання з дня затримання 22.11.1999 р., фактичний строк відбуття покарання складає 24 роки 8 місяців і 16 днів на час звернення. Положення ст.82 КК України надають йому право на заміну довічного позбавлення волі строковим покаранням від 15 до 20 років позбавлення волі, а оскільки повторне призначення покарання згідно правил вказаної норми не є можливим, то у зв`язку з фактичним відбуттям покарання просить звільнити його з місця ув`язнення обмежившись вже відбутим строком.

В судовому засіданні засуджений підтримав подане клопотання, додатково уточнив що строк відбутого ним покарання на час розгляду справи становить 25 років 04 місяці 13 днів. Заміна довічного позбавлення волі повторним строковим покаранням на 15-20 років суперечить ст.61 Конституції України, тому він просить застосувати Конституцію України як норми прямої дії.

Захисник підтримав позицію засудженого.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки засуджений не має право на звільнення від довічного позбавлення волі, обмежившись вже відбутим покаранням, відповідно до правил ст.82 КК України.

Вислухавши думки засудженого, захисника та прокурора, дослідивши матеріали, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.82 ч.1, 5 КК України - невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м`яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким. У цих випадках більш м`яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.

Покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше п`ятнадцяти років призначеного судом покарання.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.537, ст.539 ч.2 п.1, ч.3-5 КПК України - під час виконання вироків місцевий суд в межах в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання має право вирішувати питання про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі більш м`яким.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово, крім питання щодо заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на покарання у виді позбавлення волі на певний строк, розгляд якого здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.

Згідно ст.154 ч.12-13 КВК України - разом із поданням щодо можливості представлення засудженого до довічного позбавлення волі до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким адміністрація виправної колонії подає до суду висновок щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі.

Визначення ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі та складення висновку здійснюються за участю уповноваженого органу з питань пробації.

Порядок та методика визначення ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Основною метою подання висновку щодо ступеня виправлення засудженого до довічного позбавлення волі є забезпечення суду інформацією, що є необхідною для визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке та визначення в індивідуальному порядку строку позбавлення волі засудженому, стосовно якого вирішується зазначене питання.

Особа, засуджена до довічного позбавлення волі, додатково до подання щодо можливості представлення її до заміни покарання на більш м`яке у виді позбавлення волі на певний строк повинна подати індивідуальний план виправлення та ресоціалізації. Такий план має містити заходи, здійснення яких у період відбування більш м`якого покарання у виді позбавлення волі на певний строк дасть змогу засудженій особі усунути фактори, що можуть негативно впливати на утримання від вчинення повторного кримінального правопорушення, та факти, що свідчать про перспективи виправлення та ресоціалізації засудженої особи після звільнення.

Форма індивідуального плану виправлення та ресоціалізації визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Виходячи з правил ч.5 ст.82 КК України та ст.154 КВК України - покарання у виді довічного позбавлення волі може бути замінено засудженому ОСОБА_6 за умови якщо засуджений став на шлях виправлення, дотримання порядку та представлення необхідних документів до суду, лише на покарання у виді позбавлення волі строком від п`ятнадцяти до двадцяти років.

Заміна довічного позбавлення волі на вже відбуте засудженим покарання в виді позбавлення волі, законом не передбачена.

Крім того згідно довідок ДУ «Криворізька УВП №3» а.с.24, 48 ОСОБА_6 лише тимчасово перебуває у вказаній Установі, куди прибув з ДУ «Вінницька установа виконання покарань(№1) в зв`язку з розглядом заяви засудженого про перегляд вироку Дніпропетровського обласного суду від 14.11.2000 р. за ново виявленими обставинами. Виходячи з викладеного висновок щодо ступеня виправлення засудженого не складався, та на засіданні комісії Установи питання заміни ОСОБА_6 покарання у вигляді довічного позбавлення волі не розглядалось.

Оскільки до суду з клопотанням про заміну довічного позбавлення волі звернувся засуджений, який в КУВП №3 тимчасово утримується, а не відбуває покарання, тому суд не уповноважений на розгляд такого клопотання. Установа в якій наразі тимчасово перебуває засуджений не уповноважена на надання висновку щодо ступеня виправлення засудженого, індивідуального плану виправлення та ресоціалізації, відсутність яких впливає на вирішення даного клопотання.

Тому суд позбавлений можливості визначення можливості заміни покарання у виді довічного позбавлення волі на більш м`яке, та визначення в індивідуальному порядку строку позбавлення волі засудженому відповідно до норм ст.154 КВК України.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає необхідним в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_6 відмовити.

       На підстав ст.82 ч.1,5 КК України, ст.154 ч.12-13 КВК України, керуючись п.3 ч.1 ст.537, ст.539 ч.2-5 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити засудженому ОСОБА_6 в задоволенні клопотання про заміну покарання у вигляді довічного позбавлення волі на більш м`яке у виді позбавлення волі на певний строк.

Ухвала може бути оскаржена прокурором, засудженим та захисником до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом семи днів з дня проголошення.

Головуючий суддя:

Судді: