Справа № 2-437/10                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

  14 січня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

                         головуючої судді  Логвіної Т.В.,        

                         при секретарі          Тітовій О.Б.,

     за участю представника позивача, відповідача                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за позовом Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки,  

встановив:

    У вересні 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим,  що у забезпечення виконання всіх вимог позивача до відповідача за договором про надання кредиту, остання передала у іпотеку позивачу нерухоме майно. Оскільки  умови договору про надання кредиту відповідач не виконала, просить звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки.

 Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.

 Відповідач в судовому засіданні погодилася з тим, що належним чином не виконує умов укладеного між сторонами договору кредиту, але просила відмовити у позові про звернення стягнення на квартиру, що є предметом іпотеки.

          Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Згідно кредитного договору про надання кредиту на споживчі цілі від 03 червня 2008 року  позивач надав відповідачу кредит у розмірі 7 409, 50 доларів США, термін погашення кредиту становить 03 червня 2023 року.     Згідно умов договору відповідач зобов’язалася  сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі та у строки, визначені у Графіку  повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умови договору належним чином не виконує, внаслідок чого заборгованість по кредиту станом на  08.09.2009 року становить  7 808, 27 доларів США, що за курсом НБУ на зазначену дату становить 63 248, 23 грн.

В забезпечення виконання зобов’язань відповідача перед позивачем за кредитним договором між сторонами було укладено договір іпотеки, що посвідчений нотаріально 03 червня 2008 року, згідно умов якого відповідач передав в іпотеку позивачу нерухоме майно,  а саме: квартиру № 79 будинку № 18 А по вул. 50 років СРСР в м. Чернігові.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про іпотеку”, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Якщо вимога за основним зобов’язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов’язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов’язання.

Згідно положення ст. 33 вищезазначеного закону, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки ... Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи викладене, вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню.

  Суд вважає за можливе визначити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації відповідно до п. 6.4.1 Договору іпотеки  від 03.06.2008 року.

На виконання вимог ст. 39 Закону України „Про іпотеку”, суд вважає можливим встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, що не суперечить статті 38 цього Закону.

Також з відповідача належить стягнути  сплачені позивачем судові витрати в сумі 753 грн.  

  Керуючись ст. ст. 10, 60, 208 - 209, 224-226, 292, 294 ЦПК України, ст.ст.  7, 33, 39 Закону України „Про іпотеку”, суд

вирішив:

         Позов задовольнити.

         Звернути стягнення на квартиру № 79 будинку № 18 А по вул. 50 років СРСР в м. Чернігові, що належить ОСОБА_1, в межах суми заборгованості в розмірі 7 808, 27 доларів США та 821, 11 грн. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № PML – NОО/016/2008 від 03.06.2008 року) Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43, ідентифікаційний код 21685166), з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству «ОТП Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації відповідно до п. 6.4.1 Договору іпотеки  від 03.06.2008 року.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” 753 грн. судових витрат.        

Рішення може бути оскаржене  до Чернігівського апеляційного суду.

Заяву про апеляційне оскарження  рішення суду може бути подано протягом десяти днів  з дня проголошення  рішення.

Апеляційна скарга на рішення  суду подається протягом двадцяти днів  після  подання заяви  про апеляційне оскарження.

Суддя