Справа № 22-Ц-1087 2006 р.          Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк І.М

Категорія: 30                                      Суддя-доповідач: Маслов В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Маслова В.О.

Суддів -              Лузан Л.В.

Сибільової Л.О. з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Конотопського міськрайонного суду від 25 травня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ТОВ «Ремсервіс» про усунення перешкод в користуванні квартирою, виселення і вселення,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним рішенням районного суду позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Виселена ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути ключі від вхідних дверей квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 Вселена в зазначену квартиру ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Оскаржуючи це рішення суду, апелянти посилаються на те, що судом неповно з'ясовані обставини справи, які мають значення для справи. Зазначають, що позивачка добровільно звільнила квартиру, забравши всі свої речі, і претензій з приводу примусового звільнення квартири не пред'являла. Ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що право власності позивачкою на спірну квартиру, що є у спільній сумісній власності з відповідачем ОСОБА_1, набуто правомірно, він чинить перешкоди позивачці у користуванні її власністю, вимоги позивачки щодо усунення перешкод у користуванні квартирою і надання змоги позивачці та їх неповнолітньому сину вселитися у спірну квартиру, надавши ключі від неї, підлягають задоволенню. Крім того підлягає задоволенню вимога позивача щодо виселення з квартири відповідачки ОСОБА_2, оскільки її вселення здійснювалося без згоди позивача, чим порушено здійснення права спільної сумісної власності.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, з'ясувавши правові позиції сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.

Судом встановлено, що на праві приватної спільної сумісної власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_1 зареєстрована квартира АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою КП Конотопського міжміського бюро технічної інвентаризації (а.с. 7).

Як вбачається з довідки ТОВ «Ремсервіс» в зазначеній квартирі зареєстровані позивачка, відповідач ОСОБА_1 та їх син ОСОБА_4 (а.с. 6)

Згідно ч. З ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачці згідно вимог ст. 317 ЦК України як власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном - зазначеною квартирою.

Посилання апелянтів на ту обставину, що позивачка добровільно залишила квартиру, а також що мати позивачки має трикімнатну квартиру, протирічить зазначеній нормі ЦК України.

З пояснень позивачки вбачається, що вона іншого постійного житла не має, наймає квартиру, сплачує за неї значні кошти, а в її власній квартирі проживає чужа для неї жінка, яка перешкоджає їй користуватись своєю власністю. Із-за малих розмірів кухні і двох суміжних кімнат площею 11 та 14,3 кв.м. вони всі разом не зможуть користуватись квартирою.

Факт неприязливих відносин з позивачкою підтвердили відповідачі, які також визнали неможливість проживання в одній квартирі першої і другої дружин відповідача.

Не можна взяти до уваги посилання апелянтів, що ОСОБА_2 не має можливості проживати в іншому місці, оскільки її вселення в квартиру здійснено без згоди позивачки, чим порушено її право спільної сумісної власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити, а рішення Конотопського міськрайонного суду від 25 червня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий - Маслов В.О.

Судді -              Лузан Л.В.

Сибільова Л.О.

Вірно: суддя апеляційного суду