Справа  №2-а-34\10 р.

 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

5 лютого 2010 р.                         м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області  

В складі: головуючого-судді                     Мигович О.М.

          секретаря                                                     Мостової Ю.З.

з участю: позивача                       ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш справу за позовом ОСОБА_1 до старшого державтоінспектора  ВДАІ Калуського МВ УМВС капітана міліції ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи , суд –

                    в с т а н о в и в:

    Постановою серії АТ №0060011 від 12.04.2009 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпАП, а саме, що позивач, 10.04.2009 року о 12.46 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1  в м.Калуші по вул..Б.Хмельницького, зупинився на посадковому майданчику для зупинки маршрутних т.з., та накладено  стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Вважаючи дану постанову незаконною ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та суду пояснив, що 26.11.2009 року прибув за викликом – попередженням у міський відділ ДВС Калуського міськрайонного управління юстиції, де йому було повідомлено  про накладення штрафу та вручено фотокопію оскаржуваної постанови. Тому просить поновити строк оскарження до суду, так як пропустив його з поважних причин.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений завчасно та належним чином.

    Суд, враховуючи вимоги ст.128 п.4 КАС України ,вважає ,що справу слід розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів,яких достатньо для вирішення позову по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши інші докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав: Відповідно до ст..71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

     Як вбачається із оскаржуваної постанови від 12.04.2009р., ОСОБА_1. 10.04.2009 року о 12.46 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1  в м.Калуші по вул..Б.Хмельницького, зупинився на посадковому майданчику для зупинки маршрутних т.з.. На ОСОБА_1 за скоєння правопорушення за ст. 122 ч.1 КпАП України накладено штраф в розмірі 255 грн.(а.с.5).

Відповідно до ч.6 ст.258 Кодексу України про адміністративне
правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а
постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка
притягується до адміністративної відповідальності, у разі виявлення адміністративного
правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за
допомогою працюючих в автономному режимі спеціальних технічних засобів, що мають
функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Крім того, ст.14-1 КУпАП однозначно говорить про те що, фіксація та «заочне» винесення постанови відносио власника транспортного засобу можлива, якщо порушення зафіксовано приладом, працюючому в автономному режимі.

Автоматичним - є такий режим роботи приладу, який виконується без втручання в його діяльність сторонніх факторів, тобто без людини.

Прилад «Візир» яким проводиться нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР України, не є автоматичним засобом фото-чи відео фіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп'ютер (визначається ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, об'єкт зйомки, її режим, кут огляду приладу, тощо).

За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам ст.14-1 КУпАП.

У підтвердженні того факту , що вказаний прилад «ВІзир» не є засобом автоматичної фіксації, є інструкція до цього приладу.

В розділі 2 вищевказаної інструкції «Основні технічні характеристики», чітко визначено, що прилад працює виключно у режимах вимірювання швидкості як Стаціонарний або Патрульний, але ніяк не автоматичний.

В наданих доказах не міститься доказів, що фіксацію здійснено саме в автоматичному режимі. У зв'язку з чим така фіксація не може вважатись фіксацією працюючим в автоматичному режимі спеціальним технічним засобом.

    Відповідно до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульиої служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006р. №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Однак, в Постанові не вказано, хто саме робив вимірювання швидкості за допомогою приладу «Візир», що робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом та достовірності вимірювальних даних.

      Відповідно до статті 2 Закону України «Про міліцію» основним завданням міліції є запобігання правопорушенням та їх припинення, а також забезпечення безпеки дорожнього руху. За частиною 5 статті 10 Закону України «Про міліцію» обов'язками міліції є: припиняти адміністративні правопорушення та забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Жодних дій із припинення адміністративного правопорушення, якщо таке дійсно мало місце, та забезпечення безпеки дорожнього руху працівниками ДАІ не було здійснено. Отже, такі дії не відповідають основним завданням та обов'язкам міліції.

    Відповідно до ст.285 КпАП України копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Зважаючи на те, що Постанова була винесена 12.04.2009 р., її слід було відправити не пізніше 15.04.2009р. що так і не було зроблено.

Згідно ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено Постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як вбачається з виклику-повідомлення Калуського ДВС (а.с.21) позивач тільки 26.11.2009 року дізнався про існування винесеної постанови про накладення на нього адмінстягнення, а тому є достатні підстави для поновлення строку на оскарження вказаної постанови.

Відповідно до ч.2ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України та Постанови №2 Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06 березня 2008року дана заява подається до суду за місцем проживання позивача.

При таких обставинах суд, вважає, що оскаржувана постанова від 12.04.2009р. є незаконною і підлягає скасуванню.

 На підставі ст. ст. 221, 287, 293 КпАП України та керуючись ст. ст. 159 – 163 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

позов задоволити. Поновити строк для оскарження постанови. Визнати незаконною та скасувати постанову серії АТ №0060011 від 12.04.2009 року про накладення 255грн. штрафу за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано в строк. У разі подачі заяви, але апеляційна скарга не була подана  в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження подається  до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається протягом 20-ти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження через Калуський міськрайонний суд.  

Г о л о в у ю ч и й  :