Справа №1-50/2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         10 лютого 2010 року                                                                         смт Краснокутськ

                               Краснокутський  районний суд   Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.

при секретарі           Пушкар І.М.,

з  участю прокурора – Пономаренко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ  кримінальну справу за звинуваченням :

             ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Кабардино-Балкарської АР Росії, росіянина, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працює, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого 08.06.2001 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст.140 КК України ( в ред.1960 р.) до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, звільнений з місць позбавлення волі 08.02.2005 року

?   у скоєнні злочину, передбаченого ст. 395 КК України

                                            В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 10 лютого 2005 року був поставлений на облік в Краснокутському РВ ГУ МВС України в Харківській області, як формально підпадаючий під Положення про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі, засуджених за тяжкий злочин, згідно ст.3 п. ”В” Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільнених з місць позбавлення волі”.

Незважаючи на неодноразові попередження, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, за що неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме : 31.10.2008 року за ч.2 ст.178 КУпАП, 07.02.2009 року за ч.2 ст.178 КУпАП.

З метою попередження подальшого здійснення правопорушень ОСОБА_1 12.02.2009 року відносно нього постановою Краснокутського районного суду був встановлений адміністративний нагляд строком на 1 рік. Здійснення адміністративного нагляду було доручено Краснокутському РВ ГУ МВС України в Харківській області. Згідно вказаної постанови Краснокутського районного суду за ОСОБА_1 були встановлені такі обмеження: заборонено вихід з помешкання з 22.00 до 5.00 години; обов’язок реєструватися 1, 2, 3, 4 п’ятниці кожного місяця в Краснокутському РВ; заборонено виїжджати за межі Краснокутського району Харківської області без повідомлення Краснокутського РВ ГУМВС України.

Згідно пункту „В” ст.9 Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” до адміністративних піднаглядних також встановлюється обмеження, а саме зобов’язання повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також виїзд за межі району у службових справах.

Але ОСОБА_1, злісно ігноруючи встановленими йому обмеженнями, порушив правила адміністративного нагляду, а саме з 10.08.2009 року, діючи умисно, достовірно знаючи, що за ним встановлено адміністративний нагляд, злісно ігноруючи встановлені відносно нього правила адміністративного нагляду, самовільно залишив постійне місце свого помешкання по вул. Свердлова №7 в с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області, не повідомивши про це Краснокутський РВ, виїхав на заробітки на територію Російської Федерації, де проживав за рахунок тимчасових заробітків в с. Новонадійницькому Аннівського району Воронежської області.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, з метою порушення встановлених відносно нього правил адміністративного нагляду, порушивши встановлені йому обмеження, самовільно покинув своє помешкання з 10.08.2009 року по 09 січня 2010 року, переховувався від працівників міліції, в Крансокутському РВ не реєструвався, після чого злочинна діяльність ОСОБА_1 була припинена працівниками міліції, які затримали його за порушення правил адміністративного нагляду.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, прохав суд слухати справу за ст.299 КПК України, суть та зміст якої йому роз’яснена, про що він власноручно написав заяву, яка мається в матеріалах справи, і пояснив, що 10.02.2009 року його було поставлено на облік в Краснокутському РВ ГУМВС України в Харківській області як формально підпадаючого під Положення про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі.

Але на шлях виправлення ОСОБА_1 не став та, незважаючи на неодноразові попередження, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, тому 12.02.2009 року Краснокутським районним судом відносно нього був встановлений адміністративний  нагляд з наступними обмеженнями :

- заборона виходу з будинку  в період  з 22 год. 00 хв.   до 05 год. 00 хв.;

- заборона виїзду за межі  району без дозволу Краснокутського РВ ГУ МВС України в Харківській області;

- реєстрація в Краснокутському  РВ ГУ МВС України в Харківській області 1,2,3,4, п’ятниці  кожного місяця в період з 9 год 00 хв. до 11 год. 00 хв.

07.08.2009 року ОСОБА_1 повинен був прийти для реєстрації до Краснокутського РВ ГУ МВСУ в Харківській області, але в цей день він не з’явився, так як уже мав намір покинути своє постійне місце проживання та поїхати на заробітки.

10.08.2009 року  люди молдаванської національності йому запропонували поїхати на територію Російської Федерації, а саме в с. Новонадійницьке Аннівського району Воронежської області на заробітки. Не повідомивши дільничного інспектора міліції,  10.08.2009 року приблизно о 10 год. 00 хв. ранку ОСОБА_1 покинув своє постійне місце проживання та поїхав на заробітки.

23.11.2009 року ОСОБА_1 повернувся із заробіток до свого постійного місця проживання, а саме в с. Колонтаїв Краснокутського району Харківської області, вул. Свердлова №7. Про своє повернення дільничного інспектора міліції не повідомляв, на реєстрацію до Краснокутського РВ ГУ МВСУ в Харківській області  не з’явився.

Неодноразово до його місця помешкання для перевірки приїжджав дільничний інспектор міліції ОСОБА_2, а саме 23.11.2009 року, 29.11.2009 року, 02.12.2009 року, 12.12.2009 року, 22.12.2009 року, але ОСОБА_1 в ці дні, коли він приїжджав, постійно від нього переховувався, так як усвідомлював, що порушив встановлені йому обмеження адміністративного нагляду та хотів уникнути кримінальної відповідальності.

09.01.2010 року приблизно о 10 год.00 хв. ранку до його домоволодіння для перевірки приїхав дільничний інспектор міліції ОСОБА_2, та повідомив, щоб він з’явився до Краснокутського РВ ГУ МВСУ в Харківській області, так як відносно нього прокуратурою Краснокутського району порушено кримінальну справу про порушення адміністративного нагляду.

Окрім повного визнання, вина ОСОБА_1 в інкримінованому  йому  злочині  підтверджується і іншими доказами,  які маються в матеріалах справи, які не вивчались судом в судовому засіданні, а справу розглянуто в порядку ст.299 КПК України, проти чого ніхто із учасників судового процесу не заперечував, а підсудному роз’яснено наслідки вказаної статті, про що підсудний власноручно написав заяву, яка  мається в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вина підсудного доказана повністю і його дії суд кваліфікує за ст.395  КК України, так як він скоїв :

?   ·     самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

При призначенні покарання  суд враховує  характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, який в силу ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Вивченням особи підсудного З олотайко ОСОБА_3 судом встановлено, що він неодноразово судимий : 04.12.1995 року Краснокутським районним судом Харківської області  за ч.1 ст.140, ст.46-1 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 20.12.2000 року Краснокутським районним судом Харківської області  за ч.3 ст.140, ст..75 КК України до 3 років позбавлення волі, штраф 680 грн.; 08.06.2001 року Краснокутським районним судом Харківської області за ч.3 ст.140 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, звільнився з місць позбавлення волі 08.02.2005 року, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 31.10.2008 року за ст.178 ч.2 КУпАП, 07.02.2009 року за ст.178 ч.2 КУпАП , ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків, в збройних силах не служив, згідно довідки-характеристики Колонтаївської сільської ради, що він дійсно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікаря-нарколога Краснокутської ЦРЛ не перебуває, а перебуває на обліку у лікаря – психіатра Краснокутської ЦРЛ з діагнозом легка розумова відсталість, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №22 від 15.01.2010 року Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні №3 в ОСОБА_1 в теперішній час ознак психозу, недоумства та інших психічних хвороб не виявлено, виявляє легку розумову відсталість з порушенням поведінки, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

      Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного, згідно зі ст.66 КК України, являється  його щире каяття в скоєному злочині.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудного ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в місцях позбавлення волі.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати та речові докази по справі  відсутні.

      На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд -

            П Р И С У Д И В :

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України, і призначити йому покарання за цим законом у вигляді 1 (одного) місяця арешту.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

              Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області протягом п’ятнадцяти діб з дня його проголошення  шляхом надання апеляційної скарги через   Краснокутський районний суд  Харківської області.

Головуючий:      суддя                                  В.А. Каліберда