Справа № 2-5009/06

2006 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

13 жовтня 2006 р. м.Білгород-        Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого - одноособово судді Ступакової І.Г.

при секретарі Калініної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі - продажу дійсним, вказуючи,

що укладений 22.10.1996 року між нею та відповідачами договір купівлі-продажу в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі не був нотаріально засвідчений, що спричиняє його недійсності, у зв'язку з чим порушуються майнові права позивачки та змушує звернутися до суду.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, оскільки за останньою, відомою позивачці та зазначеній у договорі купівлі - продажу адресою не проживають, т.я. за даною адресою проживає позивачка, що підтверджується записом у технічному паспорті (а.с. 5).

Згідно ст. 107 ч. 9 ЦПК України позови до відповідача, місце проживання якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за місцем його перебування або за останнім відомим місцем проживання відповідача чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ч. 9 ст. 76 ЦПК України якщо місце перебування відповідача невідоме. Суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду

Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, позивачку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 22 жовтня 1996 року між позивачкою та відповідачкою - ОСОБА_2, діючої від імені неповнолітньої ОСОБА_4 згідно рішення № 1092 від 17.10.1996 року, виданого Білгород-Дністровським міськвиконкому народних депутатів, діюча від імені ОСОБА_3 на підставі доручення № 2-1225 від 24.06.1996 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі був укладений договір купівлі- продажу № 596/Б квартири № 2 загальною площею 43,20 кв.м, складаючої з: 1- коридору, 2 - ванної, 3 – туалету, 4 - кухні, 5 - шафи, 6 - жилої жилою площею 18,8 кв.м, 7 - балкону, розташованої по вул.Ломоносова, № 2 в м.Білгород-Дністровському, яка належала відповідачам на праві власності згідно свідоцтва про право власності, виданого виконкомом міської ради народних депутатів на підставі розпорядження № 1675 від 30.03.1994 року. Згідно п. 5 вищезазначеного укладеного договору позивачкою була виплачена повна вартість придбаної квартири, тобто виконана одні з істотних умов. Однак даний договір був укладений у порушення ст.ст. 209, 657 ЦК України, а саме: не був нотаріально засвідчений, що стало надалі перешкодою для позивача в оформленні його майнових прав.

У відповідності зі ст. 220 ч.2 ЦК України якщо сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і виникло повне або часткове виконання договору, однак одна зі сторін ухиляється від його нотаріального виконання, суд може визнати такий договір дійсним.

Після укладення договору, позивачкою була повністю прийнятий у своє володіння та розпорядження квартира, у яку вона одразу переїхала жити, оформив технічну документацію на своє ім'я, що являється складовою права власності на яке позивачка має право як суб’єкт права приватної власності відповідно до ст. ст. 317, 318, 325 ЦК України.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майно, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

У відповідності зі ст. 12 п.2 Закону України «Про власність» громадянин здобуває право власності на майно отримане унаслідок висновку інших договорів, не заборонених законом.

Враховуючи вищевикладене, що сторонами були виконані усі істотні умови угоди, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі – продажу № 596/Б квартири № 2 загальною площею 43,20 кв.м, складаючої з: 1- коридору, 2 - ванної, 3 - туалету, 4 - кухні, 5 - шафи, 6 - жилої жилою площею 18,8 кв.м, 7 - балкону, розташованої по вул.Ломоносова. № 2 в м.Білгород-Дністровському Одеської області, укладений 22.10.1996 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2, діючої від імені неповнолітньої ОСОБА_4 згідно рішення № 1092 від 17.10.1996 року, виданого Білгород-Дністровським міськвиконкому народних депутатів, діюча від імені ОСОБА_3 на підставі доручення № 2-1225 від 24.06.1996 року та ОСОБА_5, визнавши за останньою право власності на зазначену квартиру обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 209, 218 ч. 2, 657 ЦК Україна, ст. 12 п.2 Закону України «Про власність», ст. ст.10, 11,76, 107, 209, 213, 214- 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу № 596/Б квартири № 2 загальною площею 43,20 кв.м, складаючої з: 1- коридору, 2 - ванної, 3 - туалету, 4 - кухні, 5 - шафи, 6 - жилої жилою площею 18,8 кв.м, 7 - балкону, розташованої по вул.Ломоносова, № 2 в м.Білгород-Дністровському Одеської області, укладений 22.10.1996 року в Білгород-Дністровському представництві Одеської товарної біржі між ОСОБА_2, діючої від імені неповнолітньої ОСОБА_4 згідно рішення № 1092 від 17.10.1996 року, виданого Білгород-Дністровським міськвиконкому народних депутатів, діюча від імені ОСОБА_3 на підставі доручення № 2-1225 від 24.06.1996 року та ОСОБА_1 - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 2 загальною площею 43,20 кв.м, складаючу з: 1- коридору, 2 - ванної, 3 - туалету, 4 - кухні, 5 - шафи, 6 - жилої жилою площею 18,8 кв.м, 7 - балкону, розташовану по вул.Ломоносова, № 2 в м.Білгород- Дністровському Одеської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: