Справа № 22-ц-1113 2006 р.           Головуючий у 1-й інстанції: Кондратенко М.В.

Категорія: 21                                                 Суддя-доповідач: Маслов В.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 липня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого - Маслова В.О.

Суддів -             Криворотенка В.І.

Сибільової Л.О. з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до цього Фонду, третя особа: ВАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» про відшкодування спричиненої моральної шкоди у зв'язку з професійним захворюванням,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним рішенням районного суду стягнуто з відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми на користь ОСОБА_1. 4500 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Оскаржуючи рішення місцевого суду, апелянт посилається на неповне з'ясування судом підстав для відшкодування моральної шкоди, недостатню оцінку характеру і обсягу моральних страждань, стану здоров'я позивача, недостатнє обгрунтування розміру відшкодування моральної шкоди. Ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди.

Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, з'ясувавши правові позиції сторін, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював з 1977 року по 01 вересня 2005 року ВАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш». В зв'язку з важкими умовами праці він отримав захворювання на виробництві.

Згідно висновку МСЕК від 28 листопада 2001 року позивачу вперше встановлено 35% втрати професійної працездатності і третя група інвалідності. Висновком МСЕК від 14 листопада 2005 року група інвалідності продовжена на рік, з встановленням вже 45% втрати професійної працездатності (а.с. 1 4-18).

Згідно акту розслідування причин нещасного випадку на виробництві № НОМЕР_1      причиною   професійного   захворювання   вказано довгострокову дію на працюючого шкідливих виробничих факторів - локальної вібрації, інтенсивного виробничого шуму, фізичних навантажень, (а.с. 4-5).

Встановивши факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок професійного захворювання і втрати 45% професійної працездатності, суд першої інстанції обгрунтовано у відповідності зі ст.ст. 1, 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 173 КЗпП України поклав обов'язок по відшкодуванню цієї шкоди на Сумське відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Розмір цього відшкодування не є завищеним, відповідає розміру заподіяної шкоди. Він визначений судом з урахуванням всіх обставин ушкодження здоров'я, з урахуванням принципів розумності і справедливості.

Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки місцевий суд встановив в цій справі факти і відповідні правовідносини, обрав правильний шлях захисту порушеного права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми відхилити, а заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 30 березня 2006 року в даній справі залишити без зміни.

Рішення місцевого суду і ухвала апеляційного суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.