ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 р.Справа № 2040/7340/18

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Тацій Л.В.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Ткаченка А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, повний текст складено 29.10.18 року по справі № 2040/7340/18

за позовом ОСОБА_1

до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області

про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії-,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків місячної (чинної) заробітної плати на підставі документу прокуратури Харківської області від 22.03.2018 №19-1211 вих. та відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, чинній на момент призначення пенсії;

- скасувати рішення Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 23.05.2018 № 78 щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку з 01.10.2017 пенсії за вислугу років, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у документі прокуратури Харківської області №19-1211 вих. 18 від 22.03.2018, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 з редакції, чинній на момент призначення пенсії;

- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити дії щодо перерахунку призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції, чинній на момент призначення пенсії, виходячи з розміру 90 відсотків від суми заробітної плати, визначеної у документі прокуратури Харківської області №19-1211 вих. 18 від 22.03.2018, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.10.2017 та здійснити відповідні виплати з урахуванням виплачених сум, починаючи з 01 жовтня 2017 року;

- зобов'язати Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області подати до суду у встановлений Харківським окружним адміністративним судом строк звіт про виконання судового рішення після того, як воно набере чинності.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 по справі № 2040/7340/18 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, з істотними порушеннями норм матеріального і процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення по суті.

Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого проти задоволення апеляційної скарги заперечує в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача змісту судового рішення, що оскаржується, апеляційної скарги, пояснення учасників справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Куп'янському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Харківської області з 01.11.2002 року та отримує пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в розмірі 90% середнього заробітку за відповідною посадою, з якої він вийшов на пенсію.

У березні 2018 року листом № 19-1211 вих-18 від 22.03.2018 року позивача повідомлено прокуратурою Харківської області про фактично нараховану заробітну плату за жовтень 2017 року на посаді прокурора місцевої прокуратури Харківської області.

Відповідно до вказаної інформації за жовтень 2017 року на посаді прокурора місцевої прокуратури з класним чином «радник юстиції» та надбавкою за вислугу років 30% фактично нараховано заробітну плату у сумі 27622,62 грн.

Позивач, з метою вирішення питання проведення перерахунку пенсії за вислугою років, відповідно до ст.98 Закону України «Про пенсійне забезпечення», 22.05.2018 року звернувся до відповідача із заявою №48 про перерахунок пенсії (а.с. 60).

У вказаній заяві позивачем запропоновано відповідачу при вирішенні Комісією для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії, заяви про проведення перерахунку пенсії, взяти до уваги рішення Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2016 року та Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 року по адміністративній справі М 628/1340/16-а.

За результатами розгляду заяви позивача, відповідачем прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії №78 від 23.05.2018 року (а.с. 61).

Відмова у проведенні перерахунку пенсії обгрунтована тим, що відповідно до п.20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» умови та порядок перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято. Отже, як вказано відповідачем у спірному рішенні, за відсутності нормативно регулювання відносин щодо умов та підстав для перерахунку пенсії підстави для такого перерахунку відсутні.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що за відсутності нормативного акту, який би визначав порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, відповідач позбавлений законодавчих можливостей для проведення перерахунку пенсій працівникам прокуратури у зв'язку з підвищенням заробітку працюючих працівників прокуратури.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

На час призначення позивачеві пенсії (травень 2018 року), пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII.

Так, відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесені зміни до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.

Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (травень 2018 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 501Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору.

При вирішенні спору з'ясуванню підлягають наступні обставини: а) чи має позивач право на перерахунок раніше призначеної пенсії; б) чи відбулось звуження обсягу існуючих прав позивача внаслідок зміни законодавства, що регулює порядок перерахунку раніше призначених пенсій; в) чи є бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації права громадян на перерахунок пенсії, втручанням у права людини, передбачені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Колегія суддів зазначає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII, не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій.

Відповідно до ст. 22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

У Рішенні № 1-42/2011 від 26.12.2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України.

На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і у Рішенні від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.

Крім того, у Рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Таким чином, у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права позивача на отримання пенсії.

Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005.

Відмова відповідача перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.

З приводу доводів позивача про те, що мало місце втручання у його право мирно володіти своїм майном (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Суханов та Ільченко проти України» (рішення від 26.06.2014, п.35) Європейський Суд з прав людини зазначив, що за певних обставин "законне сподівання" на отримання «активу» також може захищатися ст.1 Першого протоколу. Якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування. Проте не можна стверджувати про наявність законного сподівання, якщо існує спір щодо правильного тлумачення та застосування національного законодавства і вимоги заявника згодом відхиляються національними судами.

У спірних правовідносинах вимоги позивача не мають достатнього підґрунтя у національному законодавстві, адже скасовано норми законодавства щодо перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а також немає усталеної практики національних судів на підтримку аналогічних скарг заявників. З огляду на це, у позивача немає «законних сподівань» на збільшення пенсії, які могли б підпадати під дію ст. 1 Першого протоколу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.2014 у справі «Великода проти України» Суд розглянув скаргу за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19.01.2010 після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів. Суд дійшов висновку про відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах факту втручання держави у право позивача на мирне володіння майном.

Окремо слід зазначити, що питання конституційності закону, яким скасовано норми законодавства, що передбачали право на перерахунок пенсії прокурорських працівників у разі підвищення заробітної плати, відноситься до компетенції Конституційного Суду України і виходить за межі предмету адміністративного позову, що розглядається.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані позивачем у даній справі бездіяльність відповідача щодо відмови та рішення про відмову у перерахунку пенсії, прийняті відповідачем у відповідності до норм, діючого на момент вчинення таких дій та прийняття рішення, законодавства, а отже відповідач діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законодавством, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави до задоволення позовних вимог позивача.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у справі №711/6019/16-а за результатом перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 на предмет неоднакового застосування норм матеріального права.

Так, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 зробив висновок, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII), у пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку.

Окрім того, наведене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постанові від 30.01.2019 по справі № 569/7734/16-а.

З приводу доводів апеляційної скарги про те, що постанова Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 по справі № 628/1340/16-а за позовом ОСОБА_1 має преюдиційне значення при розгляді цієї справи, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 по справі № 628/1340/16-а позов ОСОБА_1 до Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до його письмової заяви № 93 від 28 квітня 2016 р. на підставі довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58 в розмірі 90% від розміру заробітку; скасовано рішення комісії для розгляду питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсії Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області від 04 травня 2016 р. № 6 щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії відповідно до його письмової заяви № 93 від 28 квітня 2016 р. на підставі довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58; зобов'язано Куп'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 грудня 2015 р. на підставі його письмової заяви № 93 від 28 квітня 2016 р. та довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58 в розмірі 90% від суми середнього заробітку з послідуючою виплатою пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, без обмеження її максимального розміру; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Куп'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківській області витрати із сплати судового збору за подання позову в сумі 551 грн. 20 коп.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2016 року апеляційну скаргу залишено без задоволення; постанову Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 р. по справі №628/1340/16-а залишено без змін.

Дійсно, у справі №628/1340/16-а розглядався спір щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв'язку зі зміною розміру середнього заробітку працівника прокуратури, але за інший період та на підставі довідки прокуратури Харківської області від 09 лютого 2016 р. № 18-58.

Отже, постанова Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 02.08.2016 по справі № 628/1340/16-а не має преюдиційного значення при розгляді цієї справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції при вирішенні даної справи враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом в аналогічних правовідносинах, викладену в рішеннях, що ухвалені в 2018-2019 роках.

Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 по справі № 2040/7340/18- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Тацій

Судді А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 18.02.2019 року