ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

18 лютого 2019 року справа №812/1267/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 812/1267/18 (головуючий суддя І інстанції - Свергун І.О.) складене у повному обсязі 16 липня 2018 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 лютого 2018 року № 0001124607 про застосування штрафу на суму 24 249,74 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду 15 лютого 2019 року надійшла адміністративна справа № 812/1267/18 з апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що вперше апеляційна скарга на рішення суду подана до суду першої інстанції 02.10.2018 року (а.с. 146).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору ( а.с. 157-158).

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року повернуто у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк ( а.с. 172-179).

31 січня 2019 року відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2018 (а.с. 181-183).

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що його було пропущено через відсутність достатнього фінансування для сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко визначено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, у тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, у тому числі щодо видатків на сплату судового збору.

Відтак, відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може вважатися поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період.

Зазначена правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №804/3801/16.

Проаналізувавши причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду, суддя-доповідач дійшов висновку про визнання їх неповажними.

Крім того, відповідач є суб'єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини поважності пропуску строку є неналежними, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для зазначення апелянтом інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року у справі № 812/1267/18 - залишити без руху.

Встановити Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 рок у справі № 812/1267/18 десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку.

Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Г.М. Міронова