Справа №2о-27/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗО січня 2007 року                               Луцький міськрайонний суд Волинської області

в колегіальному складі: головуючого-судді Савицької Н.В.

народних засідателів - Галецького П.Ф., Шебеко Л.О.

при секретарі - Клейменовій О.Ю.

з участю заявниці - ОСОБА_1

прокурора - Клок О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за

заявою лікаря-психіатра ОСОБА_1про продовження госпіталізації у

примусовому порядку відносно ОСОБА_2,-

встановив:

Лікар-психіатр ОСОБА_1 звернулась в суд з заявою про продовження госпіталізації у примусовому порядку відносно ОСОБА_2, 1933 року народження, що проживає за адресою: АДРЕСА_1

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 перебуває під наглядом Волинської обласної психіатричної лікарні НОМЕР_1 (далі ВОПЛ НОМЕР_1 з 2002 року. П'ять разів лікувався стаціонарно у ВОПЛ НОМЕР_1 з 08.04.2002 р. по 10.05.2002 р. з діагнозом „органічний емоційно-лабільний розлад", а з 26.02.2005 р. по 23.03.2005 р. з діагнозом „ Психоорганічний синдром, експлозивний варіант".

В 2006 році ОСОБА_2 госпіталізований у примусовому порядку, як такий, що страждає на тяжкий психічний розлад та виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять небезпеку для оточуючих. Згідно висновку комісії лікарів-психіатрів від 26.10.2006 р. останній страждає на тяжкий психічний розлад у вигляді органічного маячного розладу.

Просить суд, продовжити ОСОБА_2 госпіталізацію у примусовому порядку.

В судовому засіданні лікар-психіатр ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав в ній зазначених. Просила суд заяву задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив проти задоволення заяви.

Заслухавши пояснення представника заявника, думку прокурора, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у ВОПЛ НОМЕР_1 з приводу важкого психічного розладу. Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів у ОСОБА_2 наявний психічний розлад позбавляє хворого адекватно усвідомлювати свій психічний стан та поведінку. Виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для оточуючих. Потребує продовження лікування у психіатричному стаціонарі.

Згідно ст. 14 Закону України „Про психіатричну допомогу", особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.

 Відповідно до ст. 17 Закону України „Про психіатричну допомогу", перебування особи в психіатричному закладі в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав за якими було проведено госпіталізацію.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити та продовжити госпіталізацію.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 8,10,11,58,60,212,213,214,215,279 ЦПК України, на підставі Закону України „Про психіатричну допомогу", суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву лікаря-психіатра ОСОБА_1задовольнити.

Дати дозвіл Волинській обласній психіатричній лікарні НОМЕР_1 на продовження госпіталізації у примусовому порядку відносно ОСОБА_2, 1931 року народження, мешканця АДРЕСА_1 до покращення психічного стану.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на дане рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.