ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року Справа № 916/2874/17

м.Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: М.А. Мишкіної

суддів: Л.О. Будішевської, Л.В. Поліщук

(склад судової колегії змінений відповідно до розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи №88 від 26.12.2018р. та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018р.)

секретар судового засідання Кияшко Р.О.

за участю представників учасників справи:

від ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» - не з'явився;

від ТОВ «Авантаж Інспект»- Васильєв П.П. - за довіреністю (адвокат).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер»

на рішення господарського суду Одеської області від 16 серпня 2018 року

у справі №916/2874/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авантаж Інспект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер»

про стягнення 100782,82грн.

суддя суду першої інстанції: Степанова Л.В.

час і місце ухвалення рішення: 16.08.2018р., 13:32год, м.Одеса, господарський суд Одеської області, зала судових засідань №4,

повний текст рішення складений 21.08.2018р.

Учасники справи чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

У судових засіданнях 26.11.2018, 20.12.2018р., 27.12.2018р. та 22.01.2019р. оголошувались перерви згідно ст.216 ГПК України.

В судовому засіданні12. 02.2019р. згідно ст.233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

22.11.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" (далі ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ", позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "МАЙСТЕР" (далі ТОВ «ІПГ «Майстер», відповідач) про стягнення 100782,88 грн. а саме: 98246,40 грн. основного боргу, 1426,16грн. втрат від інфляції 201,88 грн. 3% річних та 908,44 грн. пені, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування №06-08/09-21 від 08.09.2017р. щодо своєчасної оплати наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про транспортно-експедиційне обслуговування №06-08/09-21 від 08.09.2017р. щодо своєчасної оплати наданих послуг. Зокрема ,позивач зазначає, що на виконання умов зазначеного договору останнім було надано транспортно-експедиторські послуги при перевезенні по території України зі станції Ушица до станції Козова вантажу вагою 832 тон вагонами у кількості 12 одиниць; позивач поніс витрати на оплату провізної плати в розмірі 77 846,40грн. з урахуванням ПДВ в сумі 12 974,40грн., вартість транспортно експедиторських послуг склала 20 400грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ у розмірі 3 400грн.; факт надання послуг підтверджується актом виконаних робіт/послуг №233 від 13.10.2017р.; відповідачем в установлений договором п'ятиденний строк, підписаний примірник акту виконаних робіт/послуг позивачу не повернуто та оплату за рахунком №271 за надані послуги протягом трьох банківських діб не здійснено у зв'язку з чим, ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" надіслано на адресу ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» претензію з вимогою щодо оплати заборгованості, яка залишена відповідачем без задоволення з посиланнями на відсутність погодження заявки щодо транспорно-експедиторських послуг при перевезення по території України зі станції Ушица до станції Козова вантажу вагою 832 тон вагонами у кількості 12 одиниць.

У відзиві відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі посилаючись на відсутність належних, допустимих й достовірних доказів фактичного надання позивачем послуг відповідачу у порядку й строки, обумовлені договором, як господарської операції (як в частині виконання послуг, так й в частині здійснення витрат на оплату перевезення вантажу).

13.12.2017р. відповідач звернувся до суду з заявою про залучення третьої особи в якій просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія».

31.01.2018р. відповідач звернувся до суду з заявою про залучення до участі у справі третіх осіб в якій просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» та ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

26.02.2018р. судом було протокольно відмовлено у задоволенні заяв відповідача про залучення третіх осіб ТОВ «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» та ПАТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.08.2018р. (суддя Степанова Л.В.) позов ТОВ «Авантаж Інспект» до ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» на користь ТОВ «Авантаж Інспект» 98246,40 грн. основного боргу, 884,22 грн. індексу інфляції, 201,88 грн. 3% річних, 908, 44 грн. пені, 1503, 61 грн. судового збору. У позовних вимогах ТОВ «Авантаж Інспект» про стягнення з ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» 541,94грн. індексу інфляції відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено та підтверджено належними доказами виконання позивачем зобов'язань за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №06-08/09-21 від 08.09.2017р. ; судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми боргу, пені та 3% річних, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вказаних вимог, поряд з тим, суд, перевіряючи вказану позивачем суму індексу інфляції, здійснивши власний розрахунок за допомогою програми Законодавство дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають індекс інфляції у сумі 884,22грн. з 27.10.2017р. по 20.11.2017р.

13.09.2018р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер», в якій скаржник просить скасувати оскаржене рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Авантаж Інспект» в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» зазначає, що відсутність взятих на себе господарських зобов'язань сторонами саме з послуг з експедирування, що стало предметом судового розгляду, виключає як підставу для заявлення позовних вимог договір №06-08/09-21 від 08.09.2017р. й притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності за порушення зобов'язань, які він на себе не брав, зобов'язання, що не є договірними та виникають з інших юридичних фактів, пов'язаним з завданням шкоди, регулюються іншими нормами права, а тому позов є безпідставним; наданий позивачем односторонній акт виконаних послуг №233 від 13.10.2017. не підтверджує фактичне надання послуг без підтверджуючих документів як його витрат так і вартості наданих послуг; судом не взято до уваги відсутність належних та допустимих доказів надання позивачем заявлених послуг, що б підтверджували реальність господарських операцій; судом залишено поза увагою ,що позовна заява підписана директором ОСОБА_3, докази відповідних повноважень якої на підписання позову відсутні.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.09.2018р. відкрите апеляційне провадження; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 08.10.2018р.; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 08.10.2018 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

01.10.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява із доводами й додатковим обґрунтуванням апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 16.08.2018р.

Указом Президента України №454/2017 від 29.12.2017р. "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно із ч.6 ст.147 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018р. в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч.5 ст.31 ГПК України у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

На виконання положень абз.2 ч.6 ст.147 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", ч. 5 ст. 31 ГПК України, матеріали справи №916/2874/17 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

24.10.2018р. апеляційна скарга зареєстрована відповідальним працівником відділу документообігу (канцелярії) Південно-західного апеляційного господарського суду(вх. №497/18).

У відповідності до вимог ч.1 ст.32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 24.10.2018р., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка.

24.10.2018 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Авантаж інспект", в якому позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою та надуманою. За твердженнями ТОВ "Авантаж інспект" в обгрунтування наведених в апеляційній скарзі тверджень відповідач не надає належні докази та зазначає про обставини, які не мають відношення до предмету розгляду.

25.10.2018р. до суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення від ТОВ "ІПГ "Майстер" про неможливість вчасного подання доказів з об'єктивних причин, в якому скаржник просить надати додатковий час для надання доказів й зупинити провадження у справі №916/2874/17 до вирішення господарським судом Одеської області справи №916/1895/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.10.2018р. прийнято справу №916/2874/17 до провадження колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді М.А. Мишкіної, суддів Л.В. Поліщук, І.Г. Філінюка; розгляд справи розпочато спочатку; роз'яснено іншим учасникам справи їх право в строк до 15.11.2018р. подати до суду заяви чи клопотання з процесуальних питань; призначено справу до розгляду на 26.11.2018р.

25.10.2018 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ «Інвестиційно-Промислова Група «Майстер» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останнє просить суд зупинити апеляційне провадження у справі № 916/2874/17 до вирішення господарським судом Одеської області справи № 916/1895/18 за позовом ТОВ «ІПГ «МАЙСТЕР» до ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ» про визнання недійсним договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 06-08/09-21 від 08.09.2017 з прийняттям відповідного судового акту та набрання ним законної сили. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що обидві ці справи є взаємопов'язаними, а тому відповідач вважає, що апеляційний перегляд даної справи до вирішення по суті спору у справі № 916/1895/18, що розглядається господарським судом Одеської області, є неможливим, оскільки в цій справі оспорюється правомірність договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 06-08/09-21 від 08.09.2017, який є підставою позову у даній справі, і за результатами розгляду цієї іншої справи будуть встановлені обставини, що вплинуть чи можуть вплинути на зібрання та оцінку доказів у даній справі і, відповідно, на кінцевий результат розгляду даної справи.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 14.11.2018р. у задоволенні вказаного клопотання відмовлено.

У зв'язку із перебуванням судді І.Г.Філінюка у відпустці з 26.12.2018р. по 30.12.2018р. та з 02.01.2019р. по 06.01.2019р., розпорядженням керівника апарату суду №88 від 26.12.2018р. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/2874/17.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.12.2018р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - М.А.Мишкіна, судді: Л.О.Будішевська, Л.В. Поліщук. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.12.2018р. прийнято справу №916/2874/17 до провадження у зміненому складі суду: головуючий суддя М.А.Мишкіна, судді: Л.О.Будішевська, Л.В. Поліщук; розпочато повторно розгляд справи по суті та призначено справу до розгляду.

У судове засідання апеляційної інстанції 12.02.2019р. представник скаржника не з'явився. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Представник ТОВ «Авантаж Інспект» заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази стосовно фактів, наведених скаржником та відповідачем, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено господарським судом та не заперечується сторонами, 08.09.2017р. між ТОВ «ІПГ «Майстер» (клієнт) та ТОВ «Авантаж Інспект» (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування №06-08/09-21 за умовами якого Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується від свого імені та за рахунок Клієнта надавати Клієнту послуги з організації та виконання операцій, пов'язаних з залізничними перевезеннями, транспортно-експедиційним та митно-брокерським обслуговуванням експортних, імпортних та транзитних вантажів, що прямують залізничними дорогами України (п.1.1. договору).

Сторони погоджують вантаж, об'єм вантажу, вартість перевезення, строки і умови перевезення, маршрути слідування вантажу, а також норму природнього зменшення вантажу в окремих Заявках, а також Додатках , які являються невід'ємною частиною даного Договору. З дати підписання відповідної Заявки/Додатку Сторони зобов'язані розпочати здійснення дій, пов'язаних з виконанням своїх зобов'язань за Договором і відповідній Заявкі/Додатку.

В пункті 2.2.2 Договору передбачено, що Клієнт має право залучати третіх осіб до виконання своїх обов'язків за Договором.

В пункті 2.3.4. Договору сторони погодили, що Експедитор зобов'язується виступати платником за рахунок фінансування (залізничного тарифу та додаткових зборів) при перевезенні вантажів по території України, а також інших платежів (митних, брокерських, тощо), необхідність оплати яких виникла в при виконанні Експедитором заявок Клієнта.

Відповідно п. 2.3.5 Договору експедитор зобов'язаний на вимогу Клієнта, згідно окремих заявок, надавати послуги по організації оформлення сертифікації. В випадку виявлення невідповідності якості вантажу передбаченим нормам, Експедитор зобов'язаний повідомити вантажовласника і діяти згідно розпорядження Клієнта, яке надається Експедитору в письмовій формі.

Пунктом 2.3.9 Договору сторони погодили, що Експедитор, діючи на підставі даного Договору, виступає перед третіми особами (перевізниками, декларантами, державними органами контролю, сертифікації і т.п.) від свого імені, в інтересах та за рахунок Клієнта.

Клієнт зобов'язаний представляти Експедитору не менш як за 3 (три) доби до початку планованої відправки вантажу по залізничній дорозі наступні дані: а) Заявку з зазначенням найменування вантажу, коди вантажу (ГНГ і ЕТСНГ), об'єм вантажу, умови перевезення (в т.ч. тип вагону, завантаження (тон/вагон) і кількість одиниць рухомого складу), маршрути руху вантажу (з зазначенням станцій і доріг відправлення і призначення), отримувача вантажу, а також норму природного зменшення вантажу /естественная убыль груза/ (у відповідності з діючим законодавством України); б) інструкцію для оформлення перевізних документів; в) інші необхідні для організації перевезення дані та документи. (п. 2.4.3 Договору). Письмово погоджувати ставки на організацію перевезення по вказаному маршруту та надання додаткових послуг, які оформлюються в вигляді Додатків до даного Договору (п. 2.4.4 Договору). Інформацію і інструкції передавати Експедитору тільки в письмовій формі. В випадку надання Експедитору інформації і документації передбаченої п. 2.4.1., 2.4.2., 2.4.3, 2.4.4 даного Договору, засобами факсимільного зв'язку, електронної пошти і т.д., переконатися в отриманні Експедитором цієї інформації і документації в належному (неспотвореному і дозволяючому прочитання і т.п.) вигляді.

Згідно п. 2.4.6. Клієнт зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату за надані послуги.

В пункті 3.2. Договору зазначено, що ставки за надані послуги , погоджені сторонами, фіксуються в Додатках до Договору.

У відповідності до п. 3.5. Договору тарифи на надання послуг підлягають попередньому узгодженню між сторонами (в тому числі і усно) в кожному конкретному випадку відображаються в рахунках, виставлених Експедитором Клієнту.

Пунктом 3.6. договору сторони встановили, що Клієнт сплачує послуги, повязані з виконанням договору на умовах 100% передплати на підставі виставлених Експедитором рахунків. Оплата рахунків здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту їх виставлення. Після закінчення надання послуг Експедитором оформлюється акт (звіт) виконаних робіт у 2-х екземплярах та надається Клієнту протягом 5 робочих днів з моменту виконання заявки. Клієнт підписує зазначений акт і протягом 5 робочих днів з моменту отримання повертає один екземпляр Експедитору або надає мотивовані зауваження стосовно наданих послуг. У випадку відсутності підписаного акту або вмотивованої відмови послуги по заявці вважаються прийнятими та підлягають оплаті у повному обсязі. У випадку виникнення заборгованості за фактично надані послуги Клієнт зобов'язується погасити її протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунків.

Сторони погодились з тим, що при виникненні спорів, документи (рахунки підтвердження їх оплати, накладні, коносаменти і т.д.), видані третіми особами, які залучалися до виконання робіт/послуг, передбачених даним договором, або органами державної влади, будуть являтися належним доказом підтвердження розходів Експедитора (п.3.7. Договору).

Відповідно до п. 3.9. договору документом, що підтверджує факт надання послуг за договором, є єдиний транспортний документ (залізнична накладна), яка містить інформацію щодо шляху прямування вантажу або інші документи, що підтверджують факт надання послуг, що є предметом договору.

Згідно п. 4.6. договору у разі несвоєчасного розрахунку Клієнта з Експедитором, Клієнт несе відповідальність за прострочення платежу та виплачує Експедитору пеню у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 5.3. Договору сторони погодили, що взаємовідносини сторін, які не передбачені даним договором, регулюються діючим законодавством України.

Також 08.09.2017р. сторони Договору підписали Додаток до Договору №1 у якому визначили: маршрут ст.Ушица - ст.Березовица - Острів, кількість вагонів - 30. Сторони домовились, що вартість транспортно-експедиційних послуг (в тому числі погодження плану перевезення, організація забезпечення рухомого складу, винагорода виконавця) складає 1416,67грн. без ПДВ, ПДВ 20 % - 283,33 загалом з ПДВ - 1700,00 грн за 1 вагон. Відповідно до наявної в матеріалах справи Накладної, 06.10.2017р. зі станції Ушица до станції Козова було відправлено вантаж відсів гранітний вагою 832 тони вагонами у кількості 12 одиниць, відправником ватажу є ПАТ «Ушицький КБМ», одержувачем вантаж є ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ», а платником ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ»

13.10.2017р. позивачем складено Акт виконаних послуг №233 на загальну суму 98246грн. який, разом з рахунком на оплату №271 та залізничною накладною 18.10.2017р. направлено відповідачу, що підтверджується накладною кур'єрської служби.

У зв'язку з несплатою рахунку №271 та неповернення підписаного акту наданих послуг, ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" було направлено на адресу ТОВ «ІПГ "МАЙСТЕР" претензію №1 від 26.10.2017р. (т.1 а.с. 25-27) з вимогою щодо сплати заборгованості за договором про транспортно-експедиційне обслуговування №06-08/09-21 від 08.09.2017р. в розмірі 98246,40грн.

В листі №661 від 08.11.2017р. ТОВ «ІПГ "МАЙСТЕР" за наслідками розгляду Акту виконаних робіт/послуг №233 від 13.10.2017р. та рахунку про оплату на загальну суму 98246,00 грн., просило позивача, з метою недопущення непорозумінь за Договором , надати з приводу надання послуг за Договором: Додаток до Договору про узгодження ставки на надання послуг, Заявку замовника та Додаток з суттєвими умовами надання послуг (вантаж, обсяг вантажу, вартість перевезення, строки, й умови перевезення, маршрути слідування вантажів, а також норму природнього убутку вантажу), а також інструкцію замовника, подану Експедитору до 03.10.2017р й підтвердження їх одержання в належному вигляді Експедитором. Надати обґрунтований зміст й документальне підтвердження вартості наданих послуг на суму 20400грн. (розрахунок-калькуляція, ж/д накладна, акти, відомості, плани, договори, заявки, листи, повідомлення, платіжні доручення, квитанції, тощо ), а також витрат на сплату провізної плати 77846,40грн. Відповідач зазначив, що ТОВ «МІТЛ КУ» заявлено про надання тих самих послуг до ТОВ «ІПГ «Майстер» з виставленням рахунку на оплату цих послуг.

ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" в листі від 14.11.2017р. №14/11-2017, адресованому ТОВ «ІПГ "МАЙСТЕР", з посиланням на п.2.3.4 Договору зазначало, що понесення витрат ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" при наданні транспортно-експедиторських послуг (перевезення по території України зі станції Ушица до станції Козова вантажу вагою 832 тон вагонами у кількості 12 одиниць) підтверджує факт списання з особового рахунку залізничного тарифу в розмірі 64872,00 х 1,2= 77 846,40грн.. Позивач зазначав, що про господарські відносини між суб'єктами господарювання ТОВ «ІПГ «Майстер» та ТОВ «МІТЛ КУ» та їх взаєморозрахунки позивач не відомо та ТОВ "АВАНТАЖ ІНСПЕКТ" не має жодного відношення до ТОВ «МІТЛ КУ».

Внаслідок прострочення оплати відповідачем наданих послуг позивач нарахував відповідачу 1426,16грн. інфляції, 201,88грн. 3% річних, 908,44грн. пені.

Невиконання ТОВ «ІПГ "МАЙСТЕР" зобов'язань щодо оплати наданих послуг стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача 100782,88 грн. у тому числі 98246,40грн. основного боргу, 1426,16грн. інфляційних витрат, 201,88грн. 3% річних, 908,44грн. пені.

Судова колегія погоджується з висновками господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як передбачено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 929 ЦК України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до частини 1 статті 9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Частиною 10 цієї ж статті Закону передбачено, що підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Відповідно до частини 12 вказаної статті Закону факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Частиною 2 статті 12 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, що ненадання заявки не може бути підставою для ухилення від зобов'язань по оплаті наданих послуг, які відповідачем були прийняті від позивача та посилання на відсутність заявки не може мати місце на стадії коли зобов'язання експедитором вже виконано, а клієнтом послуги отримані.

В пункті 3.6. Договору №06-08/09-21 зазначено, крім іншого, що у випадку відсутності підписаного акту або вмотивованої відмови послуги по заявці вважаються прийнятими та підлягають оплаті у повному обсязі.

Відповідачем не заперечується факт отримання акту виконаних робіт, тоді як надання відповідачем зауважень до вказаного акту чи письмове підтвердження аргументованої відмови його підписання матеріали справи не містять, а тому послуги надані відповідачем вважаються прийнятими відповідачем.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів надання послуг апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки в силу приписів ч.12 ст.9 ЗУ "Про транспортно-експедиторську діяльність" факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Аналогічні положення містяться і в п. 3.9. Договору.

В підтвердження надання послуг, позивачем надано залізничну накладну, з якої вбачається, що 06.10.2017р. зі станції Ушица до станції Козова було відправлено вантаж відсів гранітний вагою 832 тони вагонами у кількості 12 одиниць, відправником вантажу є ПАТ «Ушицький КБМ», одержувачем вантаж є ТОВ «СПЕЦАВТОІНВЕСТ», а платником ТОВ «АВАНТАЖ ІНСПЕКТ».

Твердження ТОВ «ІПГ "МАЙСТЕР", що надана залізнична накладна не містить відомостей про прибуття та видачу вантажу одержувачем, судова колегія вважає такими, що не спростовують факт надання позивачем послуг, оскільки невнесення вказаних відомостей могло б слугувати підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника, продавця або постачальника у разі виникнення такого спору, так як не виключалося б виникнення недостачі вантажу під час перевезення з вини перевізника або з вини одержувача, що в даному випадку сторонами не ставилося під сумнів та не є предметом спору.

При цьому, судом відхиляються посилання ТОВ «ІПГ «Майстер» на постанови ВГСУ від 30.09.2013р. у справі №5011-6/14673-2012, від 26.09.2013р. у справі №920/251/13-г, постанову ВСУ від 14.03.2017р. у справі №21-1513а16 та ухвалу ВАСУ від 13.10.2016р. №804/2360/15, які відповідач наводить в підтвердження своєї позиції щодо відсутності доказів надання послуг, оскільки згадані судові рішення прийняті за іншої фактично-доказової бази та за інших обставин, ніж у даній справі. До того, ж процесуальний закон не визначає правові позиції ВГСУ та ВАСУ як такі, що є обов'язковими для врахування господарськими судами.

Не є підставою для скасування оскаржуваного рішення доводи стосовно того, що залізнична накладна №32197162 пред'явлена ТОВ «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» та послуги ТОВ «МІТЛКУ» було сплачено на умовах 100% передоплати, оскільки відповідачем не надано належних доказів, що саме ТОВ «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» надавав експедиторські послуги за залізничною накладною №32197162 від 06.10.2017р.

З наданих відповідачем копій платіжних доручень (т.2 а.с.109) вбачається, що останнім було здійснено оплату на користь ТОВ «МІТЛКУ» за послуги згідно рах.№Экс-2109/2017-1, .№Экс-2109/2017-2 та, як зазначає сам апелянт, за договором .№Экс-2109/2017 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів від 21.09.2017р. укладеним між ТОВ «Міжнародна інвестиційна транспортно-логістична компанія України» та ТОВ «ІПГ «Майстер».

Однак, правовідносини, які склалися між ТОВ «МІТЛКУ» та ТОВ «ІПГ «Майстер» за договором №Экс-2109/2017 від 21.09.2017р., не є предметом з'ясування у даній справі та не мають зв'язку із предметом доказування в ній.

Не може бути прийнятий аргумент апелянта про те, що суд першої інстанції не призначив колегіальний розгляд справи. Згідно з абзацом першим частини першої статті 33 ГПК України справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, крім випадків, визначених цим Кодексом. Що ж до колегіального розгляду справи в суді першої інстанції, то названим Кодексом передбачена лише можливість (абзац другий частини першої тієї ж статті), але не обов'язковість такого розгляду. Тому одноособовий розгляд суддею даної справи в суді першої інстанції не може вважатися процесуальним порушенням, тим більше таким, що тягло б за собою наслідки у вигляді скасування судового рішення.

Щодо доводів скаржника стосовно того, що позовна заява підписана директором ОСОБА_3, докази відповідних повноважень якої на підписання позову відсутні, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 1, 3 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ТОВ «Авантаж Інспект» підписана директором ОСОБА_3.

Пунктами 8.3., 8.2.2. Статуту ТОВ «Авантаж Інспект» копія якого додана до позовної заяви передбачено, що виконавчим органом Товариства, який керує поточною діяльністю є директор Товариства. Директор Товариства визначається зборами Учасників (Засновників). Директор Товариства, крім іншого, представляє інтереси Товариства у взаємовідносинах з іншими підприємствами, установами, організаціями , державними органами, громадянами, іноземними контрагентами без довіреності.

20.12.2016р. рішенням Загальних Зборів Учасників (Засновників) ТОВ «Авантаж Інспект», оформленим протоколом №9 вирішено призначити ОСОБА_3 директором ТОВ «Авантаж Інспект» з правом першого підпису банківських та інших документів з 21.12.2016р.

З огляду на викладене, твердження апелянта, що позовна заява підписана не уповноваженою особою є помилковими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

За приписами ст. 230 ГК України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 4.6. Договору №06-08/09-21 від 08.09.2017р. в випадку несвоєчасного розрахунку Клієнта з експедитором , Клієнт несе відповідальність за прострочення платежу і виплачує експедитору пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені позивачем та господарським судом розрахунки пені, інфляційних втрат та 3% річних, судова колегія погоджується з висновками господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог в цій частині.

При цьому, ухвалюючи рішення господарський суд не виходив за межі позовних вимог як то стверджує скаржник.

Згідно з ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ухваленим рішенням суду першої інстанції неправильно застосовані норми ЦК України, що регулюють зобов'язальні правовідносини, оскільки позивачем не доведено обставина замовлення спірних послуг, колегія суддів відхиляє.

Скаржником не аргументовано свою позицію з урахуванням змісту п.3.6. Договору, яким передбачено, що у випадку відсутності підписаного акту або вмотивованої відмови послуги по заявці вважаються прийнятими та підлягають оплаті у повному обсязі.

Акт виконаних послуг №233, рахунок на їх оплату отримані відповідачем 19.10.2017р., але у встановлений договором строк він не повернув підписаний Акт та не надав вмотивованої відмови від підписання.

Відповідно до ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, послуги за договором №06-08/09-21 від 08.09.2017р., надання яких оформлено Актом №233, вважаються прийнятими відповідачем, отже є наданими позивачем, тим більше це підтверджується списанням залізничного тарифу (т.1 а.с. 24) за залізничною накладною від 06.10.2017р. №32197162 саме з позивача.

Слід також відзначити, що аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справи «Гарсія Руїз проти Іспанії», «Красуля проти Росії», «Ільяді проти Росії», «Трофимчук проти України», «Хіро Балані проти Іспанії», «Суомінен проти Фінляндії», «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Поряд з тим, вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

В силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин рішення господарського суду Одеської області від 16.08.2018р. залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Відповідно до п."в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

В даному випадку витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції (витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги), покладаються на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги відхилені у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232,233,236, 240, 269, 270, 275, 276,281-284 ГПК України,

колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.08.2018р. у справі №916/2874/17 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «ІПГ «Майстер».

Постанова в порядку ст..282 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття згідно ст.284 ГПК України.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення згідно положень ст.ст.286, 287 ГПК України.

Повна постанова складена 18 лютого 2019 року.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя Л.О. Будішевська

Суддя Л.В. Поліщук