Справа № 22ц-939/2006 Головуючий у 1 інстанції
Саволій Є.Г.
Категорія- цивільна Доповідач - Позігун М.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року м.Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді ПОЗІГУНА М.І.
суддів СКРИПКИ А.А., ШЕВЧЕНКА В.М.
при секретарі ПАЦ Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні домоволодінням, -
ВСТАНОВИВ:
У січні 1998 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про зобов'язання перенести огорожу від її земельної ділянки в свій бік на 5 м. 70 см., а з ОСОБА_3 стягнути моральну шкоду. Згодом позивачка відмовилася від заявлених вимог до ОСОБА_3 і ця відмова прийнята судом. Протокольною ухвалою суду від 19 лютого 1999 року була залучена до участі у справі в якості співпозивачки ОСОБА_4 (а.с.74 зворот), яка в силу свідоцтва про право на спадщину від 12 квітня 1972 року (а.с. 10) є співвласницею з ОСОБА_2 будинковолодіння АДРЕСА_1.
У листопаді 2000 року ОСОБА_2 і ОСОБА_4 подали додаткову позовну заяву до ОСОБА_1 а також Корюківської міської ради, земельно-кадастрового бюро при Корюківському райвідділі земельних ресурсів, в якій просили суд винести рішення про скасування рішення міської ради від 11.09.1997 року та рішення №НОМЕР_1 про приватизацію земельних ділянок відповідачки з порушенням законодавства, визнати недійсними державні акти про право приватної власності на землю, видані на ім'я ОСОБА_1 загальною площею 0,12 га, зобов'язати земельно-кадастрове бюро виправити помилку і відобразити у новому акті реально фактичне землекористування відповідачки площею 1427 кв.м. та стягнути із земельно-кадастрового бюро 150 грн. на відшкодування моральної шкоди. Крім того, просили зобов'язати відповідачку ОСОБА_1 перенести межу земельної ділянки згідно виправленої помилки у матеріалах по видачі державного акту від будинковолодіння позивачів у бік відповідачки на відстань 4 м. 53 см. по червоній лінії з боку вулиці Крупської по довжині 31м 60 см. від червоної лінії по ширині з тильного боку на 3 м. 50 см. В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилалися на самовільне захоплення відповідачкою частини їх земельної ділянки, яка зазначена в плані їх земельної ділянки, виданого ще у 1968 році. Тому їх права вважають порушеними, і які підлягають поновленню. Крім того, приватизацію земельної ділянки відповідачами проведено з порушенням Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня 1993 р. №28, без погодження меж з позивачами. Внаслідок не зазначення в державних актах про право приватної власності на земельну ділянку відповідачки земельно-кадастровим бюро їй було завдано моральної шкоди.
Рішенням Корюківського районного суду від 21 квітня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 Скасовано рішення Корюківської міської ради від 11.09.1997 року та від 30.08.199 року про дачу дозволу на приватизацію земельної ділянки відповідачкою ОСОБА_1 та визнано недійсними Державні акти на право приватної власності на землю від 15.09.1999 року та від 24.09.1998 року, видані Корюківською міською радою. Виділено ОСОБА_2 у користування земельну ділянку від її межі по червоній лінії в бік відповідачки ОСОБА_1 шириною 4м. 53 см., довжиною 31.6 м. і шириною 3.5 м. згідно схеми земельних ділянок, виконаною земельно-кадастровим бюро при Корюківському відділі земельних ресурсів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на його ухвалення судом з порушенням норм матеріального права за неповно з"ясованих обставин справи, в зв"язку з чим висновок суду не відповідає обставинам справи. Зокрема, судом не враховано, що між сторонами порядок користування склався з 1959 року, коли відповідачці було відведено земельну ділянку, а позивачці земельна ділянка відводилася значно пізніше у 1968 році, але суд не перевірив дотримання строків на звернення до суду за захистом порушеного права. Суд в порушення вимог діючого законодавства взяв на себе повноваження Ради по виділенню земельних ділянок, хоча в його компетенцію входить лише захист порушеного права. Крім того, судом безпідставно не було взято до уваги наданих нею доказів, підтверджуючих правомірність користування присадибною земельною ділянкою на протязі 45 років. Хоча позивачка і не дала їй згоди на приватизацію земельної ділянки, але суд взагалі не зазначив яким нормативним актом передбачена необхідність надання такої згоди та не врахував, що межі було закріплено актом узгоджувальної комісії.
Заслухавши доповідача, учасників судового процессу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до слідуючого висноку.
Рішенням Корюківського районого суду від 21 квітня 2006 року відмовлено в задоволенні позовних вимог лише ОСОБА_2. Проте, без вирішення судом залишилися вимоги співласниці будинковолодіння ОСОБА_4, яка протокольною ухвалою суду від 19 лютого 1999 року була залучена до участі у справі в якості співпозивачки (а.с.74 зворот).
Крім того, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в листопаді 2000 року подавали додаткову позовну заяву (а.с. 191-192), де окрім ОСОБА_1 відповідачами зазначали Корюківську міську раду та земельно-кадастрове бюро при Корюківському райвідділі земельних ресурсів, та заявляли вимоги окрім скасування рішень Корюківської міської ради про стягнення з земельно-кадастрового бюро моральної шкоди в розмірі 150 грн., а також просили суд зобов'язати земельно-кадастрове бюро виправити помилку і відобразити у новому акті реально фактичне землекористування відповідачки площею 1427 кв.м., а саму відповідачку ОСОБА_1 зобов'язати перенести межу земельної ділянки згідно виправленої помилки у матеріалах по видачі державного акту від домоволодіння позивачів у бік позивачки на відстань 4 метри 53 см. по червоній лінії з боку вул. Крупської по довжині З їм. 60 см. від червоної лінії по ширині з тильного боку на 3 метри 50 см..
Проте, в порушення ст. 11 ЦПК України суд не розглянув справи в межах заявлених вимог, не вирішив по суті спору між ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо зобов'язаня останньої перенести межу земельної ділянки, суть вимог яких зводилася до відновлення, на думку позивачів, їх порушеного права на земельну ділянку. Без вирішення судом залишилися і вимоги до земельно-кадастрового бюро при Корюківському районному відділі земельних ресурсів, щодо якого в матеріалах справи відсутні будь-які дані про належне повідомлення його про час і місце розгляду справи. За викладених обставин в силу ч.І п. 5 ст.ЗП ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки вимоги позивачок до земельно-кадастрового бюро не були предметом розгляду судом першої інстанції, в зв'язку з чим неможливо усунути зазначений недолік шляхом ухвалення додаткового рішення судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст.202, 304, 307, 311, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити
частково.
Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 21
квітня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом
двох місяців.
Головуючий Судді: