Справа № 2-2/2010р.

                                                    Р І Ш Е Н Н Я  

                                               ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 січня 2010 року                                                                 селище Верховина

           Верховинський районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого  - судді                    Данилюк М.П.

               секретаря                                        Фурманюк  В.М.

 з участю сторін: прокурора району           ОСОБА_1

                             позивача-відповідача:     ОСОБА_2

        представника позивача-відповідача    ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина цивільну справу за позовом ОСОБА_4 сільської ради до ОСОБА_2 про повернення самовільно захопленої земельної ділянки площею 0,09 га та приміщення котельні єдиного майнового комплексу недобудованої школи яке знаходиться на цій земельній ділянці та цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на недобудовану споруду колишнього недобудованого приміщення котельні, а тепер хлібопекарні та мукомельного цеху, про визнання незаконними дій ОСОБА_4 сільської ради та спонукання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під недобудованою спорудою, суд, -

                                               В С Т А Н О В И В :

            ОСОБА_4 сільська рада звернулася в суд із позовом  до ОСОБА_2 про повернення самовільно захопленої земельної ділянки площею 0,09 га та приміщення котельні єдиного майнового комплексу недобудованої школи яке знаходиться на цій земельній ділянці та  ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом  до ОСОБА_4 сільської ради, третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на недобудовану споруду колишнього недобудованого приміщення котельні, а тепер хлібопекарні та мукомельного цеху, про визнання незаконними дій ОСОБА_4 сільської ради та спонукання про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки під недобудованою спорудою.

         В судовому засіданні на стороні позивача ОСОБА_4 сільської ради виступив прокурор Верховинського району, який позов підтримав, суду пояснив, що рішенням ОСОБА_4 сільської ради від 30 червня 1995 року, згідно поданої заяви, малому підприємству «Смерічка», якою на той період керував ОСОБА_2, надано земельну ділянку площею 0,09 га на участку «Межиріки» під будівництво  мукомельного цеху та хлібопекарні. Т.в.о. землевпорядника сільської ради ОСОБА_5 04.07.1995 року проведено відведення земельної ділянки зовсім в іншому місці, на якій вже, на той час, знаходилось приміщення котельні єдиного майнового комплексу недобудованої школи, а саме на участку «Центр» с.Білоберізка, про що в складеному та засвідченому акт-абрису уже існуюче недобудоване приміщення котельні не відображено. Приміщення котельні школи побудоване у відповідності до генерального плану будівництва школи, та рішення ОСОБА_4 сільської ради за № 61 від 15 жовтня 1985 року, яке ніким не відмінялось, акту обстеження і вибору земельної ділянки під будівництво від 15 листопада 1985 року, завдання на проектування середньої школи на 516 учнів затвердженого 11 квітня 1987 року.

         02 березня 2005 року гр.. ОСОБА_2 звертається із заявою до сесії сільської ради з проханням дати дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування мукомельного цеху в с. Білоберізка «Центр» Рішенням сесії сільської ради від 30.03.2005 року йому відмовлено в задоволенні заяви, так як розміщення мукомельного цеху та хлібопекарні суперечить генеральному плану забудови села.

          27 грудня 2007 року гр.. ОСОБА_2 звертається із заявами до виконавчого комітету сільської ради з проханням прийняти рішення про право власності належного йому мукомельного цеху та хлібопекарні з метою виготовлення свідоцтва на право власності, а друга заява про надання в оренду земельної ділянки площею 0,09 га на довгострокове користування в с. Білоберізка уч. «Центр» на якому розміщено належний йому мукомельний цех  та хлібопекарня. Рішенням виконавчого комітету сільської ради від 15 січня 2008 року та сесії сільської ради від 18 січня 2008 року гр.. ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні заяви.

         Починаючи з 01 січня 2008 року гр.. ОСОБА_2 не маючи жодного документа  підтверджуючого право користування земельною ділянкою площею 0,09 га в центрі с. Білоберізка, навмисно, самовільно зайняв її, а у січні-березні 2008 року самовільно приступив до будівництва прибудови до існуючого незавершеного будівництва приміщення котельні єдиного майнового комплексу школи. Просить зобов’язати відповідача гр.. ОСОБА_2 повернути самовільно захоплену земельну ділянку площею 0,09 га на уч. «Центр» с. Білоберізка та приміщення котельні єдиного майнового комплексу недобудованої школи, яке знаходиться на цій земельній ділянці, а також зобов’язати  ОСОБА_2 знести самовільно збудовану прибудову до приміщення котельні на самовільно захопленій земельній ділянці за його рахунок.

Кошти за розгляд справи покласти на відповідача. В задоволенні позову ОСОБА_2 просить відмовити.

          ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 сільської ради не визнав, свої позовні вимоги підтримав і суду пояснив, що після ліквідації колгоспу «Нове життя» зборами колгоспників пройшло розпаювання основних засобів колгоспного майна між членами колгоспу. До основного майнового фонду колгоспу на той період в 1994 році відносилася недобудована школа, котельня школи та інше майно. Замовником будівництва школи в 1985 році був колгосп і технічну документацію на будівництво школи  виготовляв колгосп, а також розпочинав будівництво школи  колгосп.

         Частина нерухомого майна після ліквідації колгоспу перейшло до колективного підприємства «Нове життя», а частина пішла на розпаювання між членами колгоспу.

         В 1994-1995 роках колективне підприємство  передавало майно, яке до нього перейшло від колгоспу до фонду комунального майна і передавалось на баланс ОСОБА_4 сільській раді, а недобудована котельня школи, із-за недоцільності її будівництва, та за створені борги перед малим підприємством «Смерічка», була передана малому підприємству. Інші будівельні об’єкти школи мали передаватись відділу капітального будівництва яке було створено районною державною адміністрацією.

         Про передачу розпочатого будівництва котельні  ПП «Смерічка»  колективним господарством «Нове життя» було погоджено із районною державною адміністрацією та запропоновано на  її місці побудувати  мукомольний цех та мініпекарню. Ним, як керівником ПП «Смерічка» почалась робота по переобладнанню приміщення котельні під мукомольний цех та хлібопекарню.

          В 1995 році він звернувся до ОСОБА_4 сільської ради про виділення земельної ділянки в розмірі 0,09 га під будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні, де раніше мала будуватись котельня школи і ПМП «Смерічка»  сесією ОСОБА_4 сільської ради від 30 червня 1995 року було прийнято рішення яким надали малому підприємству «Смерічка» 0,09 га земельної ділянки під будівництво  мукомольного комплексу та хлібопекарні, а також 0,60 га земельної ділянки на участку Межиріки під будівництво пилорами. 04 липня 1995 року був виданий акт абрис із зображенням схематичного плану земельної ділянки під будівництво  мукомольного комплексу

         В 2001 році ліквідовується мале підприємство «Смерічка», а він являється приватним підприємцем, і згідно рішення зборів трудового колективу ПМП «Смерічка» в рахунок паю йому передано недобудоване приміщення мукомольного цеху та хлібопекарні та інше майно.

         В 2001 році він звертається до районної архітектури із заявою про погодження земельної ділянки під будівництво мукомольного комплексу в с.Білоберізка в центрі села і отримує такий висновок, що відображаєтьсся в генеральному плані забудови села.

          З 1995 року він як директор приватного підприємства «Смерічка», а після як правонаступник підприємства – приватний підприємець, а пізніше фізична особа, користувався земельною ділянкою під мукомольним цехом в центрі села Білоберізка в розмірі 0,09 га згідно укладених договорів оренди.

         З 1995 року почав збирати документацію та погодження зі всіма службами району  акту обстеження та вибору земельної ділянки під будівництво мукомольного комплексу і хлібопекарні в с.Білоберізка від 22 листопада 1995 року куди входили: заступник голови виконкому Верховинської районної ради, представник сільвиконкому, районний архітектор, представник СЕС, представник пожінспекції, представник РЕС, представник РВЗ, головний інженер-землевпорядник району, представник по охороні природи - погодили вибір земельної ділянки під будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні згідно акту абрису від 04.07.1995 р.

 Згідно цього вибирався містобудівний паспорт на проектування в якому в загальних відомостях  в п. 6 Існуючі споруди на ділянці і їх використання вказано : котельня в стадії будівництва цегла , пропозиції по використанню переобладнання під мукомольний комплекс.

         В листопаді 2003 року та січні 2005 року сільським головою ОСОБА_4 сільської ради в мій адрес направлені листи, якими  його, ОСОБА_2Д,. зобов’язано виготовити технічну документацію, що посвідчують право користування земельною ділянкою виділеною під будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні, а саме проект відводу земельної ділянки.

        На неодноразово подані заяви з приводу дачі дозволу на виготовлення проектної документації по відводу земельної ділянки площею 0,09 га в с.Білоберізка де розміщена недобудована споруда , сільський голова або взагалі не давав відповіді, або посилався на рішення сесії сільської ради від 30 березня 2005 року про відмову в наданні такого дозволу та відмовлявся видати таке рішення чи ознайомити його з ним.

        Рішенням 10-ї сесії 5-го демократичного скликання сільської ради від 09.08.2008 року  йому знову відмовлено у наданні такого дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для обслуговування мукомольного комплексу.

        Оскільки предметом спору є його власність , вкладення коштів у будівництво мукомольного комплесу, то ненадання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га, де розміщена ця споруда, порушує його правово власності на цю споруду що не заборонено законом.

        Просить в позові ОСОБА_4 сільської ради відмовити а його позов задовольнити.

         Представник позивача позов ОСОБА_2 підтримав повністю, а позов ОСОБА_4 сільської ради не визнав і просить позов ОСОБА_2 задовольнити, а в позові ОСОБА_4 сільської ради відмовити.

          Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи прийшов до висновку, що позов ОСОБА_4 сільської ради не підлягає до задоволення, а позов ОСОБА_5 підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

           Із матеріалів справи вбачається, що будівництво школи в с.Білоберізка  було заплановане колгоспом  імені ХХІІ З’їзду КПРС  та рішенням ОСОБА_4 сільської ради за № 61 від 15 жовтня 1985 року дано дозвіл на виділення земельної ділянки та  затверджено акт обстеження і вибору земельної ділянки під будівництво школи від 15 листопада 1985 року. Завдання на проектування середньої школи на 516 учнів затверджено 11 квітня 1987 року. Технічну документацію на будівництво школи замовником був  колгосп  імені ХХІІ З’їзду КПРС,   який пізніше перейменований на колговп «Нове життя»  та який і розпочав будівництво школи за кошти колгоспу в 1987 році.

            В 1994 році  колгосп « Нове життя» реорганізоване в колективне підприємство «Нове життя», як правонаступник колишнього колгоспу, що підтверджується протоколом № 2 загальних зборів членів колективного підприємства «Нове життя» від 24 лютого 1994 року  яке продовжує будівництво школи.  Розпорядженням Представника Президента України № 292 від 21 червня 1994 року знято з державної реєстрації колгосп «Нове життя» та зареєстровано колективне сільськогосподарське підприємство «Нове життя».

          Протоколом № 4 зборів уповноважених членів колективного підприємства «Нове життя»  с.Білоберізка від 25 грудня 1994 року «Про порядок виключення з пайового  фонду колективного підприємства «Нове життя» розпочатого будівництва приміщення школи головних корпусів та котельні» вирішили:

1.   Передати в рахунок боргу ПМП «Смерічка» недобудоване приміщення котельні загальною вартістю два міліони шістсот тисяч карбованців.

2.    В зв’язку із створенням в району міжгосподарського відділу капітального будівництва передати в розпорядження цього відділу незавершене будівництво осоновних корпусів школи в с. Білоберізка.

      01 березня 1994 року розпорядженням  № 105 Представника Президента України Верховинської райдержадміністрації проведено державну реєстрацію  Верховинського міжгосподарського відділу капітального будівництва як самостійного суб’єкта підприємництва заснованого на колективній формі власності на базі колишнього ВКБ РАПО, осоновним завданням  якого є надання виробничих, проектно-вишукувальних та посередницьких робіт і послуг в галузі будівництва об’єктів виробничого призначення, житла і соцкультпобуту в системі агропромислового комплексу.

         Актом оцінки приміщення котельні комісією КСП «Нове життя» встановлено, що станом на 17.05.1995 року балансова вартість недобудованого приміщення котельні становить два мілліони шістсот двадцять тисяч карбованців (купонів).

         Після передачі КСП «Нове життя»  ПМП «Смерічка» недобудованого приміщення котельні, позивач ОСОБА_2, який на той час був керівником ПМП «Смерічка» звернувся до ОСОБА_4 сільської ради із заявою про надання ПМП «Смерічка» земельної ділянки в розмірі 0,09 га на якій знаходиться недобудоване приміщення котельні для переобладнання її під мукомольний комплекс та хлібопекарню на що сільська рада 30.06.1995 року приймає рішення яким надає дозвіл на виділення 0,09 га під будівництво  мукомольного комплексу та хлібопекарні і згідно акту-абрису від 04.07.1995 року проводить відведення земельної ділянки в натурі.

        Актом обстеження і вибору земельної ділянки під будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні від 22 листопада 1995 року замовник мале підприємство «Смерічка» погоджує місце розташування об’єкту зі всіма службами району  куди входили: заступник голови виконкому Верховинської районної ради, представник сільвиконкому, районний архітектор, представник СЕС, представник пожінспекції, представник РЕС, представник РВЗ, головний інженер-землевпорядник району, представник по охороні природи - погодили вибір земельної ділянки під будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні згідно акту абрису від 04.07.1995 р.

 Згідно цього вибирався містобудівний паспорт на проектування в якому в загальних відомостях  в п. 6 Існуючі споруди на ділянці і їх використання вказано : котельня в стадії будівництва цегла , пропозиції по використанню переобладнання під мукомольний комплекс, виготовляє містобудівний паспорт на проектування.

      Протоколом № 2 зборів трудового колективу ПМП «Смерічка» від 18 серпня 1999 року  в рахунок кредитної заборгованості продано ОСОБА_2 незавершене будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні. Відновідно до цього ж протоколу, актом передачі від 18 листопада 1999 року передано у власність незавершене будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні загальною вартістю 9600 грн. ОСОБА_2 про що свідчить і накладна № 24 та податкова накладна № 24 від 18.11.1999 р. (а.с. 71, 139,140).

      Згідно наказу начальника управління сільського господарства та продовольства  від 12 березня 2001 року створено комісію для передачі шкіл з балансу селянських спілок на баланс МВКБ  і на підставі  розпорядження райдержадміністрації № 255 від 04.05.2000 року актом від 26 березня 2001 року передано з балансу с/с  «Нове життя»  незавершене будівництво середньої школи в селі Білоберізка на баланс міжгосподарського відділу капітального будівництва, а також передано міжгосподарському відділу капітального будівництва проектно-кошторисну документацію, та первинну, яка  б відповідала вартості виконаних робіт у вигляді додатків. Додаток № 1 Балансова вартість об’єкту. Додаток № 2 – вартість об’єкту по конструктивах, а саме: вартість фундаментів, снін, перекриття покрівлі конкретно по блоку А, Б, В і майстерні.(а.с. 142, 143).

   Як вбачається із вище викладеного, приміщення котельні, про яку йде спір, на баланс МВКБ с/с «Нове життя» не передавалась.

      25 грудня 1994 року зборами уповноважених членів колективного підприємства «Нове життя»  прийнято рішення про передачу в рахунок боргу  вказаного  недобудованого приміщення котельні школи.

      Порядок передачі у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, до яких віднесено також і школи, передбачено  Постановою Кабінету Міністрів України  від 5 вересня 1996 року № 1060 «Про поетапну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу заснованих на колективній  та інших формах недержавної власності» Пунктом 1 цієї Аостанови визнано за необхідне провести  у 1997-2001 роках безоплатну передачу у комунальну власність об’єктів соціальної сфери, житлового фонду разом з об’єктами інженерного забезпечення сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу (за їх згодою), заснованих на колективній та інших формах недержавної власності. Пунктом 2 Постанови передбачено, що така передача здійснюється за рішеннями загальних зборів членів підприємства чи зборів уповноважених колективних сільськогосподарських підприємств  або за рішенням органів, уповноважених розпоряджатися майном рідприємств інших форм недержавної власності.

     Крім того, згідно за ст. 1 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» передача  у державну або комунальну власність об’єктів права інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом або рішеннями відповідних місцевих рад.

     Оскільки таких застережень ні в законі, ні у відповідних рішеннях ОСОБА_4 сільської ради не існує, положення даного Закону також підлягає застосуванню до спірних правовідносин при вирішенні даного спору.

     Так за ст. 4-1 Закону передача об’єктів соціальної інфраструктури  здійснюється у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

      За пунктами 5 і 6 статті  7 Закону передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії, а право власності на об’єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

    ОСОБА_4 сільська рада не погоджувала передачу у комунальну власність недобудованого приміщення котельні, а також не підписувала акту приймання-передачі, а тому правові підстави на  вилучення спірного майна недобудованого приміщення котельні  у позивача-відповідача ОСОБА_4 сільської ради відсутні.

     Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

     Ч.2 ст.19 Закону України «Про планування та забудову території» передбачено, що режим забудови та іншого використання земель, визначених  для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів або місцевих правилах забудови.

      Згідно ст. 10 Закону України « Про планування та забудову територій» планування територій на місцевому рівні забезпечується відповідними місцевими радами та їх виконавчими  органами, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями відповідно до їх повноважень, визначених законом і полягає  у розробленні та затвердженні генеральних планів населених пунктів, схем планування територій на місцевому рівні та іншої містобудівної документації.

       Як свідчать матеріали справи, згідно з висновком  районного архітектора Верховинського району від 26 грудня 2001 року № 192/04,  викопіровки з генерального плану забудови с.Білоберізка Верховинського району  будівництво мукомольного комплексу та хлібопекарні  був затверджений Головним управлінням архітектури та містобудування Івано-Франківської обласної державної адміністрації  17.01.1996 року за погодженням із районною архітектурою.

       Таким чином на час розгляду справи в суді є наявні обставини, що підтверджують право позивача на оренду земельної ділянки площею 0,09 га для розміщення об’єкту  «Мукомольного комплексу та хлібопекарні».

        Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що відмова відповідача в наданні йому земельної ділянки у користування для забудови та укладення з ним договору оренди є необгрунтованою, безпідставною та протиправною, оскільки земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

         Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст. 123,124 Земельного Кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі».

       Волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви до  сільської ради як це передбачено ст. 123 ЗК України.

        Згідно зі ст. 16 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка діяла на момент звернення позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради, який бажав отримати земельну ділянку в оренду із земель  державної або комунальної власності за місцем розташування земельної ділянки  розгляд заяви і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому ЗК України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають   договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

        Крім цього, згідно Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 427  юридична особа, заінтересована у відведенні земельної ділянки, звертеється  з клопотанням до сільської ради, яка реєструє клопотання в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання, в п’ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів утвореній відповідною радою.

       Результати роботи комісії оформляються актом вибору земельних ділянок для розміщення об’єктів, який підписується головою і членами комісії, скріплюється печатками і разом з матеріалами, що використовувалися під час його складання, передається юридичній особі, для подання до сільської ради з метою прийняття відповідного рішення.

        Внаслідок внесення змін Законом України від 28.12.2007 р. № 107-УІ до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» та ст. 124 ЗК України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції, що належать державі.

        Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної  дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

         Таким чином, посилання відповідача ОСОБА_4 сільської ради на неможливість розгляду документів з відведення  позивачу ОСОБА_2 земельної ділянки у оренду протягом 2005-2009 р. є необгрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки.

         Відповідно до п. 34 ст. 26, п.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішується в судовому порядку.

         За висновками суду, порушені права позивача ОСОБА_2 підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України.

        Ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена  у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом. Примусове відчуження об’єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості.

       Із вище наведеного суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 сільської ради не підлягають до задоволення і в позові слід відмовити.

        Із вище зазначених доказів  судом встановлено, що недобудоване приміщення колишньої котельні школи, яке було переобладнане під мукомольний комплекс та хлібопекарню, перейшов  у власність від ПМП «Смерічка», яке було ліквідоване,  до ОСОБА_2 відповідно до протоколу  № 2 зборів  трудового колективу ПМП «Смерічка» від 18 серпня 1999 року ( а.с. 139) акту передачі  від 18 листопада 1999 року ( а.с. 140) та накладної № 24 від  18.11.1999 року (а.с. 71).

       Ст. 331 ЦК України 1. Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

        Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власноком цієї речі.

        2.Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

       Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

       Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

3.   До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї статті, може укласти договір щодо об’єктів незавершеного будівництва, право власності на який реєструється, органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис незавершеного будівництва.

      Тому позивач  ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності,  про визнання незаконними дій ОСОБА_4 сільської ради та спонукання про надання дозволу  на розробку проекту відведення земельної ділянки під недобудованою спорудою як фізична особа. Вимоги позивача обгрунтовані, доказані та підлягають до часткового задоволення.

          На підставі ст.ст. 13,41, 58, 142, 143, 144, 145 Конституції України, ст.ст.  321, 328, 331, 376, 640 ЦК України, ст.ст. 12, 116, 123, 124, 152 ЗК України, ст. 16 ЗУ «Про  оренду землі», ст.ст 26, 77 Закону України « Про місцеве самоврядування», керуючись ст.ст. 10,11,209,212, 213, 214,215, 217, 218 ЦПК України, суд –

                                          В И Р І Ш И В :

        В позові ОСОБА_4 сільської ради до ОСОБА_2 відмовити.

        Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.  

        Визнати об’єктом нерухомості незавершеного будівництва мукомольного комплексу та хлібопекарні, що розташований за адресою с.Білоберізка  урочище Центр Верховинського району Івано-Франківської області на земельній ділянці загальною площею 0,09 га та складається із  недобудованого виробничого комплексу (цеху).

        Визнати за ОСОБА_2 право власності на незавершене будівництво недобудованого виробничого комплексу (цеху) , що розташований за адресою с.Білоберізка урочище Центр Верховинського району Івано-Франківської області  на земельній ділянці загальною площею 0,09 га. та складається із недобудованого  виробничого комплексу (цеху).

        Зобов’язати ОСОБА_4 сільську раду надати  ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,09 га в с.Білоберізка присілок Центр де розміщений об’єкт нерухомості незавершеного будівництва мукомольного комплексу та хлібопекарні.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

          Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі заяви протягом 10-ти днів, а після подачі апеляційної скарги  протягом 20-ти днів через Верховинський районний суд.

 Головуючий суддя:                                                        М.П.Данилюк

 Повний текст рішення

 виготовлений  05.02.2010 р.