МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 

 

 

Провадження №11-кп/812/180/19 Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1 

Категорія: ч. 1 ст.122 КК України Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_2 

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 

14 лютого 2019 року                  м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,     

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018150120000640 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_6 на вирок Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 жовтня 2018 року,яким  

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцям.Дробуш,Гомельської області,Білорусь,громадянина України,який маєпрофесійно-технічнуосвіту, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

- визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кримінального кодексу України (надалі КК України);

 

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_8 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

обвинувачений ОСОБА_7 .

 

Короткий зміст вимог апеляційної скарги потерпілого.

Просить вирок Южноукраїнського міськогосуду Миколаївськоїобласті від2жовтня 2018року відносно ОСОБА_7 , скасувати, призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції для постановлення відносно ОСОБА_7 нового вироку за частиною 1 статті 122 та частиною 1 статті 296 КК України.

 

 

 

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 2 жовтня 2018 року ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого частиною 1 статті 122 КК України та призначено покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі, із звільненням, на підставі статті 75 КК України, від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, з покладенням обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 15812 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дванадцять) гривень 28 копійок майнової шкоди та 8000 (вісім тисяч) гривень моральної шкоди.

 

Узагальнені доводи апеляційної скарги потерпілого.

Апелянт вважає вирок суду необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.

Зазначає, що дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за статтею 296 КК України, оскільки, на його переконання, мало місце грубе порушення громадського порядку.

Вважає, що судом першої інстанції порушено положення статті 349 КПК України. 

 

Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях прокурор просить в задоволенні вимог апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_6 відмовити.

Вказує, що потерпілий під час судового розгляду не висловлювався щодо невірної кваліфікації дій обвинуваченого.

 

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Вироком Южноукраїнськогоміського судуМиколаївської областівід 2жовтня 2018року встановлено, що 24 червня 2018 року близько 23:00 години ОСОБА_6 перебував у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 . До нього підійшов ОСОБА_7 , у якого під час спілкування склались неприязні відносини з раніше не знайомим йому ОСОБА_6 . В зв`язку з цим у ОСОБА_7 виник раптовий умисел на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. Реалізовуючи свій умисел, діючи умисно, ОСОБА_7 наніс удар кулаком в область лівої частини обличчя ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді тяжкої контузії лівого ока з відшаруванням сітківки, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по ознакам довготривалого розладу здоров`я та відсутності небезпеки для життя. 

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідачапро змістоскаржуваного вироку,доводи,викладені вапеляційній скарзі,пояснення потерпілогона підтримкуапеляційної скарги,пояснення обвинуваченогота думкупрокурора,які заперечувалищодо задоволенняапеляційної скарги,вивчивши матеріаликримінального провадження,обговоривши доводиапеляційної скаргив їїмежах,суд визнаєапеляційну скаргутакою,що непідлягає задоволенню,виходячи знаступного.         

Згідно зстатті 404 КПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.    

Відповідно до вимог статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.            

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.                            

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до статті 94 цього Кодексу.                                        

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.                

Вказаних вимог суд першої інстанції дотримався в повному обсязі.

Норма частини 3 статті 349 КПК України, передбачає можливість визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження. При цьому, суд зобов`язаний з`ясувати, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обставини справи не оспорюються сторонами у випадку, коли обвинувачений повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор, потерпілий та інші учасники судового розгляду не висловлюють жодних заперечень проти встановлених обставин.

Так,допитаний всудовому засіданніу якостіобвинуваченого ОСОБА_7 свою винуу вчиненнізлочину,передбаченого частиною1статті 122 КК України, визнав повністю та у скоєному щиро розкаявся, повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину, які викладені у обвинувальному акті.

Учасники судового провадження, в тому числі і потерпілий погодилися на вказаний порядок судового розгляду, передбачений частиною 3 статті 349 КПК України.

При цьому, суд першої інстанції з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. 

Як слідує з даних звукозапису судового засідання, потерпілий ОСОБА_6 під час судового розгляду не повідомляв, що в діях обвинуваченого ОСОБА_7 мало місце грубе порушення громадського порядку, та те, що дії останнього слід додатково кваліфікувати за частиною 1 статті 296 КК України.

Окрім того, під час судового засідання, на якому був присутній потерпілий, прокурором було оголошено обвинувальний акт, з якого озвучено фактичні обставини кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_7 , формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію.

Заперечень і з цього приводу потерпілим не висловлювалось.

Також, як слідує із технічного звукозапису судового засідання від 1 жовтня 2018 року потерпілий ОСОБА_6 надав згоду проводити подальше судове засідання без допиту свідка та останньому було роз`яснено положення статті 349 КПК України. 

В зв`язку з цим, суд першої інстанції, відповідно до вимог частини 3 статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд першої інстанції обмежився допитом обвинуваченого, дослідив матеріали кримінального провадження та характеризуючі дані про особу обвинуваченого. 

Відповідно до вимог частини 2 статті 394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 цього Кодексу. 

Вищезазначені вимоги частини 3 статті 349 КПК України судом першої інстанції виконані належним чином.

За такого, апеляційним судом не розглядаються доводи апеляційної скарги потерпілого в частині вчинення обвинуваченим злочину пов`язаного з грубим порушенням громадського порядку та необхідності додаткової кваліфікації його дій і за статтею 296 КК України.

Фактичні обставини вчиненого злочину судом обґрунтовано встановлені відповідно до обвинувального акту. Дії обвинуваченого за частиною 1 статті 122 КК України кваліфіковано правильно.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам статей 50, 65, 66 КК України.

Судом першої інстанції в повній мірі враховано характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, ступінь його тяжкості, який відноситься до злочину середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який на обліку в лікаря психіатра не перебуває, на час вчинення правопорушення перебував на обліку у лікарянарколога, раніше не судимий, обставину, яка пом`якшує покарання - щире каяття, не встановлення обставини, яка обтяжує покарання, а також дані досудової доповіді представника Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області.

Належним чином судом першої інстанції умотивовано і застосування положень статті 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 частини 1 та пунктом 2 частини 2 статті 76 КК України.

Також, при призначенні покарання обвинуваченому, судом першої інстанції врахована позиція сторони обвинувачення та потерпілого. 

Рішення щодо вирішення судом першої інстанції цивільного позову, потерпілим в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому, відповідно до положень частини 1 статті 404 КПК України, апеляційним судом не перевірялось.

За наведеного, вирок суду першої інстанції щодо обвинуваченого ОСОБА_7 відповідає вимогам статті 370 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим. Істотних порушень КПК України, які б були безумовними підставами для скасування вироку, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Враховуючи зазначене вище, апеляційна скарга потерпілого задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 419, 424, 426, 532 КПК України, 

 

п о с т а н о в и в:

 

Вирок Южноукраїнського міськогосуду Миколаївськоїобласті від2жовтня 2018року відносно ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6   без задоволення.

Ухвала набираєзаконноїсилиз моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

 

 

 

Головуючий

 

 

 

Судді: