Справа № 22ц-1080/2006 Категорія - цивільна
Головуючий у першій інстанції - Карапута Л.В. Доповідач - Шевченко В.М.
УХВАЛА
Іменем України
18 липня 2006 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді Позігуна М.І.
суддів Шевченка В.М., Скрипки А.А.
при секретарі Пац Т.М.
з участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Національної страхової компанії "Оранта" на рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 06 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної дирекції НАСК "Оранта", ВАТ Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про виплату страхової суми,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2006 року НАСК "Оранта" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 06 травня 2006 року, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та відшкодувати сплачене держмито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно вказує в своєму рішенні, що 09 березня 2006 року ОСОБА_1 подав до Чернігівської обласної дирекції ВАТ НАСК "Оранта" заяву та належні для цього документи, але позивачем було подано заяву не встановленої форми у вільній формі і до неї не були подані належним чином складені документи. Суд першої інстанції базує свої рішення на листі департаменту ресурсів та економіки МВС України від 19.01.05р. №15/2-68 щодо розрахунку грошового утримання при оформленні документів на виплату страхової суми, якого взагалі немає в матеріалах справи, а це є грубим порушенням процесуального права, оскільки суд всупереч п.3 ст.213 ЦПК України обґрунтовує рішення на документах, на які жодна із сторін не посилалась і які не були досліджені в судовому засіданні. На даний час ( з 01
січня 2006 року) працівникам МВС України не здійснюється виплата страхових сум, оскільки відсутній договір страхування між МВС України та ВАТ НАСК "Оранта". Дія договору між МВС України та ВАТ НАСК "Оранта" на 2005 рік закінчилась 31.12.05р. і в зв"язку з цим МВС України не перераховує страхові платежі до ВАТ НАСК "Оранта". На даний час НАСК "Оранта" є неналежним відповідачем і не має права приймати від ОСОБА_1 ніяких документів на донарахування страхової суми. Але суд цього теж не врахував.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено. Стягнуто з НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_1 182746 грн. 44 коп. страхової суми. Стягнуто з НАСК "Оранта" судовий збір в розмірі 1818 грн. 96 коп. на користь держави. Стягнуто з НАСК "Оранта" судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп. на користь ОСОБА_1 Стягнуто з НАСК "Оранта" витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. на користь державного підприємства "Судовий інформаційний центр". Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував на службі в органах МВС України та 15.04.05р. був звільнений зі служби та встановлено третю групу інвалідності. Позивач 09.03.06р. надав Чернігівській обласній дирекції НАСК "Оранта" заяву та належні для цього документи, довідку про грошове утримання за останньою посадою, яке було зазначене в розмірі 6098 грн. 29 коп. Разом з тим, Чернігівська обласна дирекція НАСК "Оранта" надала відповідь, при цьому не відмовила у виплаті страхової суми та не виплатила дану страхову суму. Грошове утримання позивача за останнім місцем роботи становило 6098 грн. 29 коп., на підставі якого повинна бути обрахована страхова сума і такий грошовий атестат надано до УМВС України в Чернігівській області, що і передбачалось порядком, зазначеним у листі департаменту ресурсів та економіки МВС України від 19.01.05р. №15/2-68, тобто розрахунок грошового утримання при оформленні документів на виплату страхової суми були включені ті його види, що входять у розрахунок для обчислення пенсії. Довідка на суму 1022 грн., у відповідності до якої визначався розмір страхової суми, була складена на підставі листа заступника міністра МВС України від 18.03.05р. №2663/Фк і виходила із суми грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, 100% надбавки згідно з Указом Президента України від 31.08.01р. №771. У зв"язку з цим, вказаний лист заступника міністра МВС України від 18.03.05р. №2663/Фк, на підставі якого було проведено обмеження сум наповнення грошового утримання позивача, слід розглядати як такий, що встановлює непередбачені законом обмеження, порушує права громадян та застосовується як норма зворотної дії. Суд приходить до висновку, що довідка, одержана Чернігівською обласною дирекцією НАСК "Оранта" від позивача, є такою, що відповідає діючому законодавству і таким чином розмір грошового утримання з останнього місця роботи позивача для встановлення та виплати страхової суми становить 6098 грн. 29 коп. Відповідно до постанови КМУ від 29.06.91р. №59 "Про порядок і умови державного обов"язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ республіки" виплата страхових сум інвалідові 3 групи провадиться в розмірі трирічного грошового утримання, що складає 219538 грн. 44 коп. Органом страхування позивачеві була нарахована для виплати страхова сума у розмірі 36792 грн. 00 коп. та сплачена, яку належить відрахувати з попередньої суми, у зв"язку з чим остаточна сума, яка підлягає сплаті позивачеві, складає 182746 грн. 44 коп., які належить стягнути з відповідного органу страхування, а саме з НАСК "Оранта", у зв"язку з чим у позові до інших відповідачів по справі належить відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.10.2005 року ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, яка пов"язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Положенням ст.23 Закону України "Про міліцію" визначено, що працівнику міліції у разі інвалідності, що настала у період проходження служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, виплачується одноразова допомога в розмірі від 3-річного до 5-річного грошового утримання.
Підпунктом "а" п.2 Положення про порядок і умови державного обов"язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету міністрів УРСР від 29 червня 1991 року №59, встановлено, що виплата страхових сум інвалідам 3 групи здійснюється з розрахунку грошового утримання, передбаченого чинним законодавством за останньою посадою на день виплати страхової суми.
Як вбачається з матеріалів справи, на день звільнення ОСОБА_1 розмір його грошового утримання складав 6098 грн. 29 коп. (а.с.50). Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо необхідності виплати страхової суми позивачеві із зазначеного розрахунку грошового утримання, правильно відрахувавши нараховану йому для виплати страхову суму (36792 грн.), і остаточно стягнув із НАСК "Оранта" 3-річний розмір грошового утримання в сумі 182746 грн. 44 коп.
Суд обгрунтовано не взяв до уваги довідку, яка була надана ОСОБА_1 для пред"явлення в НАСК "Оранта", із якої йому визначено розмір страхової виплати, в тому що грошове утримання за останньою посадою позивача складає 1022 грн. Оскільки даною довідкою в розрахунок грошового утримання включено лише посадовий оклад, оклад за звання, 40% надбавка за вислугу років та 100% надбавка згідно Указу Президента від 31.08.2001 року і не включені були інші види грошових виплат (надбавки, преміальні, компенсаційні виплати).
Колегія суддів не може прийняти до уваги твердження представника НАСК "Оранта", що розмір страхової суми ОСОБА_1 не повинен визначатись із нарахованого йому основного і додаткових видів грошового утримання. Оскільки, виходячи із ст. 19 Закону України "Про міліцію", ст.1 Положення про умови та порядок грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом Міністра МВС від 09.12.97р. №854 грошове утримання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ складається із основного грошового утримання та додаткових видів грошового утримання (надбавки, підвищення доплат, преміювання), таким чином включає більше видів грошових виплат, які не були включені в розрахунок ОСОБА_1 грошового утримання при обчисленні страхової суми (а.с.39). Доводи представника НАСК "Оранта", що при застосуванні розрахунку грошового утримання необхідно застосовувати положення Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року є безпідставними, як і положення Постанови КМУ від 08.02.1995 року №100 Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати, оскільки дія зазначеного Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу органів вунітрішніх справ і складові грошового забезпечення, які передбачені цим Законом, не повинні застосовуватись при виплаті страхових сум працівникам ОВС. Положення зазначеної Постанови КМУ №100 застосовуються до виплати страхових сум при настанні страхових випадків вільнонайманим працівникам.
Колегія суддів не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, що оскільки дія договору страхування між МВС України та НАСК "Оранта" (а.с.24-32) на 2005 рік закінчилась 31.12.2005 року і МВС не перераховує страхові платежі до НАСК "Оранта", то остання не є уповноваженим страховиком і не може виплачувати страхові суми.
Оскільки страховий випадок із ОСОБА_1 відбувся під час дії договору і йому було відмовлено у виплаті страхової суми, виходячи із дійсного розміру його грошового утримання, тому НАСК "Оранта" і повинна провести виплату позивачеві страхової суми.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм ЦПК України у зв"язку з посиланням суду в рішенні на лист Департаменту ресурсів та економіки МВС України від 19.01.2005 року, який відсутній в матеріалах справи, не може бути підставою для скасування рішення суду. Тому що суд повно з"ясував обставини, що мають значення для справи і проаналізувавши допустимі докази, прийшов до вірного висновку, що позивачеві необхідно виплачувати страхову суму із розміру 6098 грн. 29 коп. Доказів, що такий висновок судом неправильно встановлений суду не надано.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Національної страхової компанії "Оранта" відхилити.
Рішення Деснянського районного суду М.Чернігова від 06 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.