Справа №22ц-815/2007 р.                   Головуючий у 1 інстанції Мартинов Є.О.

Категорія 44                                          Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

У ХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2007   року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого - судді Антоненко В А.,

суддів  Поліщука МА., Тракало В.В.,

при секретарі  Шешко О.Б.

розглянула      у відкритому судовому засіданні у м.Києві    матеріали за апеляційною

скаргою Міністерства транспорту та зв"язку України на ухвалу судді Бориспільського

міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2006 року про забезпечення позову

ОСОБА_1до Міністерства транспорту та зв"язку України про

визнання недійсним контракту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У грудні 2006 року позивач ОСОБА_1. звернувся з позовом до Міністерства транспорту та зв"язку України про визнання недійсними п.8 та п.Н укладеного між ними 31 липня 2006 року контракту на виконання позивачем обов"язків директора державного підприємства „Міжнародний аеропорт Бориспіль".

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що п.8 контракту передбачено узгодження директором з органом управління відповідача кандидатури заступників, начальника юридичної служби та бухгалтера, проте п.4 Статуту підприємства, який передбачає такі положення, визнано недійсним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2006 року. Крім того, в порушення вимог ст.46 КЗпП України, якою встановлено перелік підстав для відсторонення працівника від роботи, п.П згаданого контракту передбачено право органу управління державного підприємства „Міжнародний аеропорт Бориспіль" відсторонювати директора вказаного підприємства від виконання обов'язків на час проведення перевірки. Оскільки відповідно п.28 контракту позивача може бути звільнено з роботи у випадку порушення вимог контракту, а вимоги, що зазначені в п.8 та 11 контракту суперечать вимогам закону, то позивач просив визнати вказані ним пункти контракту недійсними. В порядку забезпечення позову ОСОБА_1. у позовній заяві просив заборонити Міністерству транспорту та зв"язку України звільняти та відсторонювати від роботи директора державного підприємства „Міжнародний аеропорт Бориспіль" ОСОБА_1.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2006 року клопотання про забезпечення позову задоволено. Постановлено до розгляду справи по суті заборонити Міністерству транспорту та зв"язку України звільняти та відсторонювати від роботи директора державного підприємства „Міжнародний аеропорт Бориспіль" ОСОБА_1.

Не погоджуючись з ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2006 року , відповідач просить скасувати її як постановлену з порушенням норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

2

Відповідно до вимог ч.З ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Проте забезпечуючи позовні вимоги ОСОБА_1. про визнання недійсними двох пунктів контракту шляхом заборони роботодавцю звільняти чи відсторонювати позивача від роботи, суд цих вимог закону щодо співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами не врахував.

Крім того, суд не звернув уваги на роз"яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п.4 постанови „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

А відповідно до вимог, викладених у п.5 цієї постанови, у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов"язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов'язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті.

Оскільки суддя Бориспільського міськрайонного суду при постановленні оскаржуваної ухвали від 27 грудня 2006 року вказаних вимог процесуального права та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України не врахував, ухвала судді підлягає скасуванню з вирішенням питання по суті - про відмову в клопотанні ОСОБА_1. про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 312, 315, 317, 319   ЦПК України, колегія

суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Міністерства транспорту та зв"язку України задовольнити. Ухвалу судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 грудня 2006 року скасувати. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Міністерства транспорту та зв"язку України про визнання недійсним контракту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий : Судді: