Справа №22ц-622/2007 р.                    Головуючий у 1 інстанції Медвідь Н.О.

Категорія 18                                           Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2007 року   колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду Київської області в складі:

головуючого судді Антоненко В.І.,

суддів: Поліщука МА., Тракало В.В.,

при секретарі Чабанюк Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві   матеріали цивільної справи за

апеляційною    скаргою    ОСОБА_1на   рішення   Києво-

Святошинського районного суду Київської області від   18 грудня 2006 року в справі за

позовом ТОВ „Київський універсальний банк" до ОСОБА_1про

стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до ТОВ „Київський універсальний банк" про зарахування коштів.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

встановила:

У вересні 2006 року ТОВ „Київський універсальний банк" звернулося до суду з

позовом до ОСОБА_1. про стягнення 202000 грн. кредитних коштів,4Ш5 грн.46 коп.

відсотків за користування кредитом, 445 грн.68 коп. пені та 3% річних в сумі 78 грн.65

коп. за прострочку виконання зобов"язання.

В позовній заяві зазначено, що 7 липня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір-про надання споживчого кредиту в сумі 40000 доларів СІЛА, що еквівалентно 202000 грн., на строк з 7 липня 2005 року до 6 липня 2007 року, із сплатою процентів  за користування кредитом, виходячи із 14% річних.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 7 липня 2005 року було укладено договір про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) на суму 21000 доларів США, які розміщені на депозитному рахунку у цьому ж банку.

Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору відповідач Зобов'язався сплачувати проценти за користування кредиту щомісячно, виходячи із 14% річних. Проте починаючи з 29 березня 2006 року і по теперішній час відповідачем не сплачуються нараховані банком відсотки за користування кредитом.

Згідно п.5.1 кредитного договору у випадку порушення зобов'язань позичальником банк має право відмовитися в односторонньому порядку від виконання своїх зобов'язань та / або розірвати цей договір, при цьому позичальник зобов'язаний сплатити заборгованість по кредиту та процентах за користування кредитом з урахуванням індексу інфляції, штрафні санкції та інші видатки, понесені банком за кредитним договором. Тому позивач просив задовольнити позов.

У листопаді 2006 року відповідач ОСОБА_1. звернувся до суду з зустрічним позовом до ТОВ „Київський універсальний банк" про зарахування однорідних зустрічних вимог в грошовому зобов'язанні   на суму 117980 грн., а саме на забезпечені заставою грошові

2

кошта в сумі 21000 доларів США, які знаходяться на депозитному рахунку ОСОБА_1. у ТОВ „Київський універсальний банк", а також зарахувати 11930 грн. проценців, які повинні були бути нараховані банком на заставлені відповідачем 21000 доларів США за 10 місяців.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2006 року позовні вимоги ТОВ „Київський універсальний банк" задоволені, а в зустрічному позові ОСОБА_1. відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення основних та позовних вимог з таких підстав.

Судом правильно встановлено, що 7 липня 2005 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту в сумі 40000 доларів США, що еквівалентно 202000 грн., на строк з 7 липня 2005 року до 6 липня 2007 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 14% річних. В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором від 7 липня 2005 року було укладено договір про заставу майнових прав (грошових коштів по депозитному договору) на суму 21000 доларів США, які розміщені на депозитному рахунку у цьому ж банку. Відповідно до п.3.3.2 кредитного договору відповідач зобов"язався сплачувати проценти за користування кредиту щомісячно, виходячи із 14% річних. Проте починаючи з 29 березня 2006 року і по час звернення позивача до суду з позовом відповідач не сплачував нараховані банком відсотки за користування кредитом. Тому відповідно до вимог п.5.І кредитного договору за позовом банку ОСОБА_1. повинен повністю сплатити кредити та відсотки і штрафні санкції за договором.

Проте відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1. про зарахування в рахунок погашення кредиту, заставлених 21000 доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку у цьому ж банку, з тих підстав, що з 29 травня 2006 року ініційовано процедуру ліквідації ТОВ „Київський універсальний банк" і протягом одного місяця з дня публікації оголошення про ліквідацію ОСОБА_1. як кредитор-вкладник не заявив вимоги про повернення коштів, що перебувають на депозитному рахунку, тому вказані кошти погашені і не підлягають зарахуванню, суд не врахував, що на час ініціювання процедури ліквідації банку право вимоги на заставлені кошти в сумі 21000 доларів США на депозитному рахунку ОСОБА_1. у цьому ж банку вже належало самому ТОВ „Київський універсальний банк", оскільки в позовній заяві зазначено, що право вимагати розірвання кредитного договору у позивача виникло з 29 березня 2006 року. Тому звернути стягнення на заставлені кошти повинен був сам позивач.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ „Київський універсальний банк" підлягають задоволенню частково, із зарахуванням зустрічних позовних вимог на суму 21000 доларів США, що знаходилися на депозитному рахунку ОСОБА_1. у цьому ж банку і були предметом застави кредитного договору між сторонами. Щодо решти зустрічних вимог ОСОБА_1. про зарахування ще й не нарахованих банком відсотків у сумі 11930 грн., то вони не підлягають зарахуванню, оскільки судом правильно встановлено, що з часу ініціювання процедури ліквідації банку відсотки по депозитних рахунках не нараховуються.

3

За таких обставин, коли судом порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду не може залишатися без змін і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення основних та зустрічних позовних вимог.

Керуючись т.ст. 307, 309, 316,317,319 ЦПК України, колегія судців -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково, рішення Киево-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2006 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги ТОВ „Київський універсальний банк" та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1на користь ТОВ „Київський універсальний банк" 108089 грн. В .решті основних та зустрічних позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: