05.02.2019                                                                                                     Справа № 363/3994/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року         Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді: Баличевої М.Б.,

секретаря судового засідання Кашоїди М.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5

представника третьої особи приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 – ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м.Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, треті особи: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі – продажу, витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

       Уточнивши позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, треті особи: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі – продажу, витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди, в якому просить:

- визнати недійсним договір купівлі – продажу земельної ділянки, 03.07.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 за реєстровим № 2582;

- витребувати нерухоме майно – земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул.. Київська, 2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_4;

- визнати право ОСОБА_1 приватної спільної власності на нерухоме майно – земельну ділянку цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул.. Київська, 2;

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_6 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2015 року, індексний номер 22559780;

- визнати протиправним та скасувати запис про право власності, номер запису 10265318, який внесений на підставі рішення ОСОБА_6 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2015 року, індексний номер 22559780;

- внести запис про скасування державної реєстрації права власності здійсненої на підставі рішення ОСОБА_6 приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області про реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.07.2015 року, індексний номер 22559780, запису про право власності за номером 10265318;

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_8 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 року, індексний номер 32737795, рішення ОСОБА_8 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 року, індексний номер 32738672;

- визнати протиправним та скасувати запис про іпотеку за номером 17834859, внесений на підставі рішення ОСОБА_8 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 року, індексний номер 32737795; запис про обтяження за індексним номером 17835389, внесений на підставі рішення ОСОБА_8 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 року, індексний номер 32738672;

- внести запис про скасування державної реєстрації прав (іпотеки та заборони на нерухоме майно) здійснених на підставі рішення ОСОБА_8 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 року, індексний номер 32738672; запису про іпотеку за номером 17834859; рішення ОСОБА_8 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.12.2016 року, індексний номер 32738672, запису про обтяження (індексний номер 17835389);

- виділити у натурі частку із майна, що є у спільній сумісній власності, а саме: Ѕ частину земельної ділянки цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул.. Київська, 2;

- заборонити ОСОБА_4 здійснювати будь – які дії (в тому числі будівельні роботи) щодо земельної ділянки цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул.. Київська, 2;

- стягнути з відповідачів заподіяну ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 110 000 (сто десять тисяч) гривень; судові витрати та інші витрати у розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень покласти на відповідачів.

       Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 12 жовтня 2007 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 03 квітня 2012 року шлюб між нею та відповідачем був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя. За час перебування у шлюбі, а саме 02 серпня 2008 року, нею та відповідачем було придбано земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2, яка була придбана на підставі договору купівлі – продажу земельної ділянки, 02.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_10, за реєстровим № 7230 та на підставі якого на ім’я ОСОБА_2 був виготовлений державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2. Не маючи можливості домовитись з відповідачем щодо поділу спільного сумісного майна, у квітні 2012 року позивач звернулася до Вишгородського районного суду Київської області з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя. 11 серпня 2015 року Вишгородський районний суд Київської області задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 та в порядку поділу спільного майна подружжя визнав за позивачем, право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2. 06 жовтня 2016 року позивач звернулася до Броварської державної адміністрації Київської області із заявою про державну реєстрацію права власності і отримала відмову щодо здійснення державної реєстрації права власності. Підставою відмови стало існування державної реєстрації права власності іншою особою, а саме згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22559780 від 03.07.2015 року, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, право власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_4, яке було прийнято на підставі договору купівлі – продажу зазначеної земельної ділянки, 03.07.2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 за реєстровим номером 2582. Позивач зазначила, що за час розгляду цивільної справи у Вишгородському районному суді Київської області про поділ майна подружжя, відповідач здійснив неправомірне відчуження спільної земельної ділянки, без погодження та інформування її, як співвласника нерухомого майна. На підставі викладеного, позивач звернулася до суду із вказаним позовом.

       Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 21.10.2016 року головуючим – суддею по вказаній цивільній справі обрано суддю Войнаренко Л.Ф.

Ухвалою суду від 24.10.2016 року цивільну справу прийнято до свого провадження та відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2016 року накладено арешт на земельну ділянку площею 0,0610 га, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, що розташована за адресою: Київська область Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2 до вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 01.12.2016 року зупинено провадження в справі до вирішення справи за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного  майна подружжя (справа №363/1485/15-ц).

Протоколом повторного розподілу судової справи між суддями Вишгородського районного суду Київської області від 14.06.2017 року головуючим – суддею по вказаній цивільній справі обрано ОСОБА_11

Ухвалою суду від 19.06.2017 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Баличевої М.Б.

Ухвалою суду від 27.02.2018 року поновлено провадження у вказаній цивільній справі та призначено судове засідання.

       В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги повністю підтримала з викладених в позовній заяві підстав та просила їх задовольнити, надала письмові відповіді на відзиви приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 Вважає, що земельна ділянка є їх спільною сумісною власністю та згоди на відчуження вона не надавала.

       Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 заперечував проти задоволення уточнених позовних вимог, надав письмовий відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Пояснив, що відчуження земельної ділянки відбулося без будь – яких порушень чинного законодавства. Крім того, позивач не є власником даної земельної ділянки, договір був укладений вже після розірвання шлюбу та через три роки.

Представник відповідача ОСОБА_4 – ОСОБА_5 також заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог, надала письмовий відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 – ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог, надала письмовий відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи Вишгородської районної державної адміністрації Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Третя особа ОСОБА_9 в судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань до суду від останнього не надходило.

Суд важає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явилися.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

       Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України,  здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що з 12 жовтня 2007 року ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія І-АС № 013034.

03 квітня 2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 03 квітня 2012 року, яке набрало законної сили.

02 серпня 2008 року, відповідачем ОСОБА_2 було придбано у ОСОБА_12 земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2, що підтверджується копією договору купівлі – продажу земельної ділянки, 02.08.2008 року посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_10, за реєстровим № 7230.

На підставі договору купівлі – продажу вищевказаної земельної ділянки від 02 серпня 2008 року, на ім’я ОСОБА_2 був виготовлений державний акт на право власності серія ЯЛ № 102840 на земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2.

Як з'ясовано судом та підтверджено матеріалами справи, що 03.07.2015 року ОСОБА_4 було придбано у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2, що підтверджується копією договору купівлі – продажу земельної ділянки, 03.07.2015 року посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_6, за реєстровим № 2582.

На підставі договору купівлі – продажу вищевказаної земельної ділянки від 03 липня 2015 року, на ім’я ОСОБА_4 було виготовлено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2.

В подальшому, 06 грудня 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 укладено договір позики грошових коштів у розмірі 147 010 гривень, строком на один рік, з кінцевим терміном повернення до 06 грудня 2017 року. Вказаний договір позики від 06.12.2016 року був укладений сторонами у довільній письмові формі та засвідчений особистими підписами ОСОБА_4 та ОСОБА_9

06 грудня 2016 року ОСОБА_9 зобов’язався надати в позику ОСОБА_4 147 010 гривень не пізніше 06 грудня 2017 року, а ОСОБА_4 в забезпечення виконання зобов’язань передбачених п. 1.1. Договору передала в іпотеку належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,0610 га, цільове призначення - 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2, що підтверджується договором іпотеки від 06 грудня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за реєстровим № 3312.

Крім того, заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені та в порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 0,0610 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, яка розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2.

Однак, ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22 листопада 2016 року заочне рішення Вишгородського районного суду Київської області від 11 серпня 2015 року по цивільній справі № 363/1485/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя було скасовано та 19 жовтня 2017 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – відмовлено. Рішення суду набрало законної сили 16.01.2018 року.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Відповідно до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Відповідно до ст. 65 Сімейного кодексу України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

За змістом ч.2 ст. 65 СК України право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її (його) згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового, належить саме дружині або чоловіку.

Згідно ч. 3 ст. 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

У відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; учасник правочину повинен бути дієздатним; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо).

Згідно вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як встановлено у судовому засіданні та сторонами не заперечується, що на момент укладення договору купівлі – продажу земельної ділянки, а саме 03.07.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 за реєстровим № 2582, шлюб між сторонами було розірвано 03 квітня 2012 року, тобто відповідач ОСОБА_2 здійснюючи продаж земельної ділянки діяв в установлений законом спосіб, так як на час укладення угоди шлюб між сторонами було розірвано.

Крім того, позивачка ОСОБА_1 скористалася своїм процесуальним правом звернення до суду з позовом про встановлення факту набуття права особистої приватної власності та визнання права власності на земельну ділянку, однак в задоволенні позову було відмовлено. З іншими позовними заявами ОСОБА_1 до суду не зверталася.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З аналізу зазначених норм закону у їх взаємозв'язку можна зробити висновок, що будь-яких належних та допустимих доказів в розумінні ст. 81 ЦПК України, які б давали суду правові підстави для визнання оспорюваного договору купівлі – продажу земельної ділянки, укладеного 03.07.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6 за реєстровим № 2582 недійсним з підстав, зазначених у позові, позивачка суду не надала, і судом таких доказів не здобуто, а тому відмовляє у задоволенні данного уточненого позову у повному обсязі.

Крім того, суд враховує, що не встановлено порушення вказаним договором безпосередньо прав позивачки, яка звернулась до суду з позовом на захист її прав.

Оскільки інші уточнені позовні вимоги про витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди є похідними від першої вимоги, тому вони також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи вищенаведене та те, що у задоволення уточнених позовних вимог відмовлено повністю, на думку суду, виходячи з вимог ст. 158 ЦПК України, суд вважає необхідним скасувати заходи забезпечення цивільного позову.

Керуючись ст. ст. 60, 65, 68 СК України, ст. ст. 202-204, 215, 368 ЦК України, 4, 5, 12, 81, 82, 89, 158, 258-268, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду Українивід 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", суд –

                                                       ВИРІШИВ:

У задоволені уточнених позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_6, треті особи: Вишгородська районна державна адміністрація Київської області Центр надання адміністративних послуг Відділ державної реєстрації Управління економіки, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі – продажу, витребування нерухомого майна, визнання права приватної спільної власності на нерухоме майно, визнання протиправним та скасування рішень, визнання протиправним та скасування запису про право власності, внесення запису про скасування державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування запису про іпотеку, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, виділ в натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, заборону вчинення дій, та стягнення моральної шкоди – відмовити у повному обсязі.

Скасувати арешт накладений на підставі ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 01.12.2016 року на земельну ділянку площею 0,0160 га, кадастровий номер 3221888801:36:003:0107, що розташована за адресою: Київська область Вишгородський район, с. Хотянівка, вул. Київська, 2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 лютого 2019 року.

Головуючий                                                                                        М.Б. Баличева