УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/92 Головуючий в суді 1-ї інстанції Білоусенко І.В.
Категорія 79 Доповідач Жизневська А.В.
У Х В А Л А
Іменем України
3 лютого 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі: головуючого – судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.
при секретарі Никончуку О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року в справі за заявою Овруцького міжрайонного прокурора про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації „Київського комерційного арбітражу” (далі-третейський суд) від 25 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року Овруцький міжрайонний прокурор звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації „Київського комерційного арбітражу” від 25 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки в рахунок погашення боргу за договором позики.
Ухвалою Овруцького районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року поновлено строк на оскарження та скасовано вказане рішення постійно діючого третейського суду при асоціації „Київського комерційного арбітражу від 25.04.2008 року.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що судом безпідставно скасовано рішення з підстав, визначених у п.5 ч.3 ст.51 ЗУ „Про третейські суди” у новій редакції, яка діє лише з 05.03.2009 року, оскільки рішення було постановлено у квітні 2008 року. Прокурор заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Апелянт ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у відповідності до ст.74,76 ЦПК України.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації „Київського комерційного арбітражу” від 25 квітня 2008 року затверджено мирову угоду між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі про визнання права власності на земельні ділянки в рахунок погашення боргу за договором позики. Припинено право власності останньої на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7830 га, що розташовані на території Бзівської сільської ради Баришівського району Київської області. За ОСОБА_2 визнано право власності на ці земельні ділянки. Зобов’язано його замовити виготовлення документації на землю. Зобов’язано ряд державних установ сприяти у виготовлені цієї документації, провести реєстрації та видати документи на землю.
Статтею 2 Закону України «Про третейські суди» (далі – Закон) визначено, що третейський суд - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин – це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.
Із змісту статей 55,64,124 Конституції України, ЗУ «Про третейські суди» та ст. 17 ЦПК України випливає, що третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду. Вирішуючи земельний спір, третейський суд вирішив питання про права та обов’язки державних установ та поклав на них зобов’язання по сприянню, виготовленню, реєстрації та видачі документації на спірні земельні ділянки – на Баришевський районний відділ Київської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держземагенстві України”, Київську регіональну філію Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Держземагенстві України”, відділ містобудування та архітектури Баришівської районної державної адміністрації, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області, управління культури і туризму Київської обласної державної адміністрації, Київську обласну санітарно-епідеміологічну станцію, управління земельних ресурсів у Баришівському районі Київської області та Київське обласне головне управління земельних ресурсів, які не були ні учасниками третейської угоди ні третейського розгляду.
Враховуючи принцип добровільності утворення третейського суду, обов’язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди, положення ст.51 ЗУ „Про третейські суди” щодо неможливості оскарження рішення третейського суду поширюється лише на сторін третейської угоди і не може поширюватися на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права та інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих йому повноважень та поза межами його компетенції (ст.27 ЗУ „Про третейські суди).
Відповідно до ст.158 ЗК України земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб вирішуються виключно судом загальної юрисдикції. Крім цього, згідно положень пп. б п.15 Перехідних положень Земельного кодексу України - до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель не допускається купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна їх цільового призначення, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
З огляду на викладене, третейським судом вирішено питання за вище вказаними межами, що є порушенням закону і безумовною підставою для скасування його рішення від 25.04.2008 року.
Враховуючи, що прокурор звернувся до суду в інтересах держави та після того, як йому стало відомо про порушення, допущені постановлянням оспорюваного рішення, судом правильно було прийнято заяву до розгляду.
Ухвалу про скасування рішення третейського суду від 25.04.2008 р. постановлено обґрунтовано, на підставі досліджених обставин справи та у відповідності до вимог закону, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303,304,307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Ухвалу Овруцького районного суду Житомирської області від 21 жовтня 2009 року залишити без зміни .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді