Справа №22а-443/2007 р. Головуючий у 1 інстанції Лебезун В.І.
Категорія 19 Доповідач у 2 інстанції Тракало В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі: головуючого - судді Антоненко В.І., суддів Поліщука М.А., Тракало В.В., при секретарі Чабанюк Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та заступника прокурора Київської області в інтересах Фонду державного майна України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 7 лютого 2007 року за клопотанням промислово-фінансового консорціуму „Придніпров"я" про забезпечення його позову до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи Фонд державного майна України, Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку „Укрсоцбанк", ОСОБА_1про визнання такими, що не підлягають примусовому виконанню рішення господарських судів та зобов'язання від утримання посадовими особами відповідача дій щодо примусового виконання цих рішень.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не вчинення дій з відкликання з Генеральної прокуратури України подання державного виконавця від 16 грудня 2005 року про притягнення позивача до кримінальної відповідальності, як колишнього голову правління промислово-фінансового консорціуму „Придніпров"я".
Промислово-фінансовий консорціум „Придніпров"я" звернувся до суду як третя особа з самостійними вимогами, а фактично - з новим позовом про визнання такими, що не підлягають примусовому виконанню рішення господарських судів: Господарського суду м.Києва від 26 травня 2005 року, змінене постановою Київського апеляційного господарського суду від 25 липня 2005 року та постановою Вищого господарського суду України від 26 серпня 2005 року щодо визнання недійсними рішень конкурсної комісії з продажу пакета акцій ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", договорів купівлі-продажу пакета акцій ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", а також про зобов"язання ПФК „Придніпров"я" повернути у власність держави пакет акцій ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", що складає 50% плюс одна акція. В обгрунтування позовних вимог ПФК „Придніпров"я" посилався на незаконність рішень господарських судів.
Крім того, у цій же позовній заяві ПФК „Придніпров"я" просив визнати такими, що не підлягають примусовому виконанню інші рішення господарських судів, зокрема Господарського суду м.Києва від 22 вересня 2006 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 жовтня 2006 року та постанову Вищого господарського суду України від 1 лютого 2007 року . Також позивач просив зобов'язати
2
посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від утримання дій по виконанню зазначених ним рішень господарських судів.
В порядку ст.117 КАС України ПФК „Придніпров"я" звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову та просив до розгляду судом справи по суті заборонити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України вчиняти будь-які дії по виконанню вищезгаданих рішень, зобов"язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити відкриті виконавчі провадження; заборонити Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку України списувати з рахунку ПФК "Придніпров"я" для зарахування на рахунок у Фонд державного майна України 50% плюс одна акція статутного фонду ВАТ „Нікопольський завод феросплавів".
Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської області від 7 лютого 2007 року клопотання ПФК „Придніпров"я" про забезпечення позову задоволено. Постановлено заборонити Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України до закінчення розгляду справи вчиняти дії, спрямовані на виконання рішень господарських судів у справах №18/196 та №2/168, в тому числі відкривати виконавче провадження . Зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження, відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 4 жовтня 2005 року. Заборонити Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку України списувати з рахунку ПФК "Придніпров"я" для зарахування на рахунок у Фонд державного майна України 50% плюс одна акція статутного фонду ВАТ „Нікопольський завод феросплавів".
В апеляційній скарзі Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ставиться питання про скасування ухвали судді про забезпечення позову та залишення без задоволення клопотання ПФК „Придніпров"я" про забезпечення позову з підстав порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі заступника прокурора Київської області в інтересах Фонду державного майна України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ставиться питання про скасування ухвали судді про забезпечення позову із закриттям провадження в справі з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення, а ухвала судді Вишгородського районного суду Київської області від 7 лютого 2007 року - скасуванню із закриттям провадження за клопотанням ПФК „Придніпров"я" про забезпечення позову з таких підстав.
Відповідно до ч.І ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. За правилами ст.117 КАС України суд може відповідною ухвалою зупинити дію, рішення суб"єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються, а також заборонити вчиняти певні дії.
Проте забезпечуючи адміністративний позов ПФК „Придніпров"я" відповідно до вимог ст.117 КАС України шляхом заборони Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України до закінчення розгляду справи вчиняти дії, спрямовані на виконання рішень господарських судів у
3
справах №18/196 та №2/168, в тому числі відкривати виконавче провадження, зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України зупинити виконавче провадження, відкрите постановою про відкриття виконавчого провадження від 4 жовтня 2005 року, шляхом заборони Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку України списувати з рахунку ПФК "Придніпров"я" для зарахування на рахунок у Фонд державного майна України 50% плюс одна акція статутного фонду ВАТ „Нікопольський завод феросплавів", суддя не врахував вимог ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України та п.6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення" КАС України.
Виходячи з положень ст. 121-2 ГПК України, роз"яснень постанови Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.5 постанови „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року, заяви про поновлення (відновлення) пропущеного строку для пред"явлення до виконання наказу, виданого на підставі рішення, ухвали чи постанови господарського суду, заяви чи подання про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали чи постанови господарського суду, затвердження мирової угоди при виконанні останніх, поворот виконання, скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання зазначених рішень ухвал, постанов подаються до господарського суду, який постановив рішення, у порядку, визначеному в ГПК (статті 119, 121, 121-2, 122).
Згідно п.6 розділу VII „Прикінцеві та перехідні положення" КАС України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Оскільки при розгляді клопотання ПФК „Придніпров"я" про забезпечення позову суддя цих вимог законів не врахував, то ухвала судді Вишгородського районного суду Київської області від 7 лютого 2007 року підлягає скасуванню з закриттям провадження за клопотанням ПФК „Придніпров"я" про забезпечення позову, оскільки це клопотання не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства загальним судом.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.І ст.157, 199, 206 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та прокурора Київської області в інтересах Фонду державного майна України та Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково.
Ухвалу судді Вишгородського районного суду Київської області від 7 лютого 2007 року скасувати, провадження за клопотанням промислово-фінансового консорціуму „Придніпров"я" про забезпечення позову - закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :
З оригіналом згідно : у суддя В.В.Тракало