ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.000008

У Х В А Л А

про повернення заяви про заперечення позову без розгляду

15 лютого 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Брильовський Роман Михайлович, розглянувши в письмовому провадженні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання незаконними та скасування припису та постанови,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати припис № ЛВ3322/476/АВ//П від 27.11.2018 про усунення виявлених правопорушень, винесений головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_2О;

- визнати незаконною та скасувати постанову № 3322/476/АВ/ФС від 22.12.2018 про накладення штрафу у розмірі 223 380 грн., винесену першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Львівській області ОСОБА_3

13 лютого 2019 року  фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд зупинити дію постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ 3322/476/АВ/ФС від 22.12.2018.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову зазначає, що підставами звернення до суду з даним позовом є очевидність ознак протиправності рішень суб'єкта владних повноважень і як наслідок, порушення прав, свобод та інтересів позивача. Вказує, що відповідно до оскаржуваної постанови є негайне стягнення штрафної санкції з позивача. Отже, невжиття заходів забезпечення позову призведе до виконання незаконного акту індивідуальної дії, що спричинить порушення прав позивача, який в результаті протиправних дій і рішень посадових осіб відповідача набув тяжку хворобу. Просить суд заяву задовольнити.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду наступне.

Відповідно до ч.1  ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України  (далі  КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Статтею 152 КАС України  встановлено вимоги до змісту та форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4  ст. 152 КАС України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з ч. 1  ст. 1 Закону України «Про судовий збір»  судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1  ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, серед іншого за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1  ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2  ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлено ставку судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень  статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»  встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 грн.

Таким чином, позивачу за звернення до суду із заявою про забезпечення позову належало сплатити судовий збір в розмірі 576, 30 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на підтвердження сплати судового збору подав  квитанції № 0.0.1228723093.1 від 02.01.2019 та №0.0.1249891152.1 від 24.01.2019 на загальну суму 576, 30 грн.

Проте, подана позивачем квитанція № 0.0.1228723093.1 від 02.01.2019 була подана, як доказ про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову від 02.01.2019 у справі № 1.380.2019.000008.

Суд, за наслідками розгляду заяви ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову від 02.01.2019 прийняв ухвалу від 4 січня 2019 року про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду, відповідно до якої:

- заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.000008 - повернуто без розгляду.

- повернуто фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (79495, м. Винники, вул. Забава ДК Механізатор, 11, код ЄДРПОУ  НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 555 (п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн 90 коп., відповідно до квитанції № 0.0.1228723093.1 від 02.01.2019.

Водночас, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»  сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Отже, з наведеного слідує, що позивач за подання до суду заяви про забезпечення позову сплачує судовий збір у відповідному розмірі, а в разі повернення такої заяви сума сплаченого судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.

З огляду на те, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2019 було повернуто позивачу сплачений судовий збір у розмірі 555, 90 грн, відповідно до квитанції № 0.0.1228723093.1 від 02.01.2019, такий платіжний не може бути прийнятий судом, як належний доказ, що підтверджує сплату судового збору, оскільки відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір»  позивач має право звернутися із заявою про повернення такого судового збору.

Окрім того, суд звертає увагу, що наказом Державного підприємства «Інформаційні судові системи» №14/1-ОД від 05.02.2018 було затверджено «Методичні рекомендації з Судового збору у комп’ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду»».

Так, розділом 2 вказаних рекомендацій, визначено, що кожна фактична дія щодо судового збору повинна відмічатись окремим записом: сплата, звільнення від сплати, доплата, повернення. В іншому випадку буде неможливо коректно розрахувати статистичній звіт «Звіт про справляння, звільнення від сплати та повернення судового збору в адміністративних та господарських судах» в автоматичному режимі, який реалізовано у КП «ДСС».

Пунктом 2.1 Методичних рекомендацій з судового збору у комп’ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» визначено контроль однакових платіжок (КОП), оскільки одна й та сама платіжка може фігурувати у різних справах або проходити по одній справі декілька разів. Зокрема, у програмі був реалізований механізм, завдяки якому при формуванні звітів по судовому збору дана платіжка буде враховуватись лише один раз. При наступних реєстраціях одного й того самого платіжного документу, створюються записи судового збору із ознакою «Враховано раніше».

Як вже було встановлено із комп’ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” номер платіжного документа поданий позивачем до даної заяви про забезпечення позову вже був внесений до бази даних у справі № 1.380.2019.000008 за подання заяви про  забезпечення позову від 02.01.2019.

Враховуючи, що позивач подав до даної заяви про забезпечення позову платіжний документ, який був внесений за подання заяви про забезпечення позову від 02.01.2019, вказаний платіжний документ зареєстрований в комп’ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду” як такий, що містить ознаку «Враховано раніше».

Водночас, суд звертає увагу, що суд не може врахувати поданий позивачем платіжний документ, оскільки існує механізм повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір», що виключає можливість зарахування попередньо сплаченого судового збору, який повернутий ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.01.2019.

Отже, з наведеного слідує, що позивач у порушення ч. 4 ст. 152 КАС України сплатив судовий збір у неповному розмірі.

Відповідно до ч. 7  ст. 154 КАС України  суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог  статті 152  цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам встановлених  статтею 152 КАС України,  у зв’язку з чим заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про судовий збір”, сплачена сума судового збору повертається ухвалою суду в разі повернення заяви у справі.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню без розгляду заявнику, необхідно повернути заявнику судовий збір у розмірі 20, 40 грн, відповідно до квитанції № 0.0.1249891152.1 від 24.01.2019.

Керуючись ст.ст.  150-154, 243,  248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 1.380.2019.000008 - повернути без розгляду.

Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (79495, м. Винники, вул. Забава ДК Механізатор, 11, код ЄДРПОУ  НОМЕР_1) з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 20 (двадцять) грн 40 коп., відповідно до квитанції № 0.0.1249891152.1 від 24.01.2019.

Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений  ст. 256 КАС України.

Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 294, 295 КАС України з врахуванням положень підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України.

Суддя                                                    Р.М. Брильовський