Справа № 2-а-12425/09/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
« 02» лютого 2010 року
10год.30хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла адміністративна позовна заява Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси, в якій позивач просить суд винести рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність підстав для припинення підприємницької діяльності відповідача, передбачених ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців”, оскільки відповідач більше року не надає до органів ДПС документи податкової звітності в порушення вимог п.2 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”.
02.12.2009р. (вхід.№48508) до суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якій відповідач просить суд розглядати справу за його відсутності.
29.01.2010р. (вхід.№2367) до суду надійшла заява позивача - Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 29.01.2010р. справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 02.02.2010р.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності - фізична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради 15.10.2001р., про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Відповідача включено до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1.
Відповідач знаходиться на обліку як платник податків в ДПІ у Київському районі м.Одеса з 22.10.2001р. за №3189, що підтверджується довідкою №29-02/13958 від 21.09.2009р.
30.09.2009р. співробітниками ДПІ у Київському районі м.Одеса складено акт №3159/17-02, яким встановлено факт неподання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 неподання податкової звітності до ДПІ з 3 кв. 2007р., що не спростовано відповідачем.
Згідно довідки ДПІ у Київському районі м.Одеса №21483/17-02 від 30.09.2009р. фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) не має.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці є суб'єктами господарювання.
Відповідно до ч.1 ст.59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Згідно ч.6 ст.59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.
Відповідно до абз.6 ч.1 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Предметом позову є припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця у зв'язку з його незвітуванням протягом року податковим органам, що відповідно до п.3 ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи —підприємця.
Згідно п.3 ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців” підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно зі ст.51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ст.4 Закону України “Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Згідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Згідно п. 6 ч. 6 ст. 128 Господарського кодексу України г ромадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом
Частиною 1 ст.20 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, відповідно до ст.2 якого завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до п.17 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України надається право звертатися до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеса підтвердженими наданими доказами, обґрунтованими, відповідаючими чинному законодавству, що є підставою для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.
Керуючись ч.3 ст.122, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( 65113, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Після набрання чинності постановою суду направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя /підпис/ М.М. Аракелян
З оригіналом згідно:
Суддя М.М. Аракелян