ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

30 січня 2019 року м. Дніпросправа № 188/1727/18(2-а/188/24/2018)

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді  Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів:  Божко Л.А., Іванова С.М.,     

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 (головуючий суддя Ніколаєва І.К.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позов обґрунтовано тим, що 15 листопада 2018 року лейтенантом поліції інспектором 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 було винесено постанову серії ЕАВ № 731542 про притягнення позивача, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривен. Відповідно до змісту постанови,15.11.2018 року о 03.14 годин на трасі Е50 М 04265 км біля с. Межиріч, водій автомобіля НОМЕР_1, який зареєстрований, як вантажний фургон дообладнав додатково трьома стаціонарними пасажирськими сидіннями, чим порушив п.31.3а ПДР-Експлуатація ТЗ у разі їх виготовлення переобладнання порушення вимог стандартів, правил і норм, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 позов задоволено.

Скасовано постанову серії ЕАВ № 731542 від 15 листопада 2018 року про накладення адміністративного стягнення по постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену старшим лейтенантом поліції інспектором 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 за ч.1 ст.121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 гривен, провадження по справі закрито.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що постанова винесена відповідачем передчасно, без належного збирання та оцінки доказів, з численними порушеннями законодавства, а тому підлягала скасуванню, а провадження по справі -закриттю за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується показаннями інспекторів УПП в Дніпропетровській області.

Позивачем до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу не надано, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 листопада 2018 року лейтенантом поліції інспектора 4 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_2 було винесено постанову серії ЕАВ № 731542 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 гривен.

Відповідно до змісту постанови, 15.11.2018 року о 03.14 годин на трасі Е50 М 04265 км біля с. Межиріч, водій автомобіля НОМЕР_1, який зареєстрований як вантажний фургон дообладнав додатково трьома стаціонарними пасажирськими сидіннями, чим порушив п.31.3а ПДР-Експлуатація ТЗ у разі їх виготовлення переобладнання порушення вимог стандартів, правил і норм, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Так, згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Так, законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинуватості особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і  284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів (Така позиція зокрема висловлена в п. 24    Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті")

Позивач стверджує, що. 15.11.2018 року керував транспортним засобом, який, приблизно о 03:15 годин, було зупинено працівниками поліції з підстав відсутності освітлення номерного знаку, разом з тим протокол про адміністративне правопорушення складено з інших підстав, не пов’язаних із причиною зупинки. Зазначає, що відповідач не дав можливості позивачеві скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, що унеможливлює виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, що підтверджується також відсутністю на зворотному боці постанови, де роз’яснюються права

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, відповідач не довів (не надав належних та достатніх доказів) вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Так, матеріали справи не містять відеозапис щодо фіксації адміністративного правопорушення.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що постанова у справі про адміністративне правопорушення містить лише відомості, внесені особою яка може бути зацікавленою (а саме, інший інспектор), отже підтвердження зазначених фактів іншими безсторонніми особами матеріали справи не містять. На думку колегії суддів апеляційної інстанції ця обставина обґрунтовано ставить під сумнів підтвердження відповідачем факту вчинення правопорушення.  

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем інкримінованого йому правопорушення, в розумінні ст. ст.  73,  74 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України правопорушник не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції рішенням суду першої інстанції права, свободи та інтереси позивача захищені, а права та інтереси відповідача не порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що суд апеляційної інстанції діє в межах апеляційної скарги. Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що по суті рішення суду першої інстанції є правильним.

В силу ч. 3 ст. 272 КАС України    справи, визначені    статтею 286 КАС  не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

З огляду на характер спірних правовідносин, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 241-245, 250, 315,  316, 321,  322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 - залишити без задоволення.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 04.12.2018 - залишити без змін.

Постанова    суду апеляційної інстанції    набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Повний текст постанови виготовлено 06.02.2019.

Головуючий - суддя                                                                      Ю.В. Дурасова

                               суддя                                                                      Л.А. Божко

                               суддя                                                                      С.М. Іванов